Постанова № 11966758, 27.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 жовтня 2010 року 16:39 № 2а-2547/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С.

при секретарі судового засідання Горбан А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайфун-2000»

про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва (надалі УПФ у Голосіївському районі м. Києва, позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайфун-2000»(надалі ТОВ «Тайфун-2000», відповідач) 657 195,40 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскільки сума страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 657 195,40 грн. у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, відповідачем не сплачена, заявник просить стягнути її у судовому порядку.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення на позов, у яких зазначав, що на момент незаконного нарахування сум боргу по сплаті страхових внесків, що визначені вимогами про сплату боргу від 26.12.2008 р. № Ю-1420у та від 10.02.2009 р. № Ю-493у підприємство перебувало на спрощеній системі оподаткування і сплачувало єдиний податок і відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва»не було платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування. Відповідач посилався на листи Пенсійного фонду України, якими було дозволено у період до внесення відповідних змін до чинного законодавства, які б встановлювали розмір страхових внесків, сплачувати внески згідно із нормами Указу Президента від 03.07.1998 р. Таким чином, сплачений ТОВ «Тайфун-2000»єдиний податок встановлений у розмірі 42% від сум фактичних витрат на оплату праці покриває суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зміни до чинного законодавства, які б врегулювали це питання, не були внесені, а відтак, на думку відповідача, позовні вимоги УПФ в Голосіївському районі м. Києва є безпідставними та не підлягають задоволенню.

У звязку з оскарженням відповідачем вимог УПФ в Голосіївському районі м. Києва та відкриттям провадження у адміністративній справі № 2а-9457/09/2670, провадження у даній справі було зупинено до набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-9457/09/2670 законної сили.

Ухвалою суду від 07.10.2010 року поновлено провадження у справі та продовжено судовий розгляд.

В судовому засіданні 27.10.2010 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, враховуючи, що сума заборгованості ТОВ «Тайфун-2000»зменшена на 62,55 грн. і становить 657132,85 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Тайфун-2000»згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 062401 зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 21.06.2000 р., код ЄДРПОУ 30978486 та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків від 26.06.2000 р., реєстраційний номер 0418966). До ІV кварталу 2007 року ТОВ «Тайфун-2000»перебував на спрощеній системі оподаткування, був зареєстрований як платник єдиного податку.

Головним спеціалістом УПФ України в Голосіївському районі м. Києва було проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2002 р. по 23.12.2008 р.

За результатами перевірки управлінням Пенсійного фонду в Голосіївському районі м. Києва був складений акт перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 2507 від 24.12.2008 р., у якому зазначено, що сума донарахованих внесків становить 309235,29 грн., а сума простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків відповідача станом на 23.12.2008 р. становить 215 328,89 грн.

У п. 4 зазначеного Акту вказується, що за період з 23.01.2002 р. по 23.12.2008 р. сплачено страхових внесків в сумі 568240,97 грн., у тому числі зараховано коштів в розмірі 42% від суми сплаченого єдиного податку 135560,08 грн.

20.01.2009 року ТОВ «Тайфун-2000»подав письмові зауваження до акту перевірки від 24.12.2008 р., у яких зазначив, що починаючи з 2004 року щомісячні звіти від підприємства приймались без будь-яких попереджень і без заповнення Додатку № 23 пункту 3.1.1, оскільки статтею 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»передбачено перелік обовязкових платежів, які не сплачуються платником єдиного податку, у тому числі й збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

21.01.2009 року відповідач отримав вимогу УПФ України в Голосіївському районі м. Києва № Ю-1420у від 26.12.2008 р. про сплату недоїмки із страхових внесків у розмірі 215 328,89 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вимоги та корінця з підписом про отримання.

16 лютого 2009 року відповідачем також отримано вимогу № Ю-493у від 10.02.2009 року про сплату фінансових санкцій в розмірі 441866,51 грн.

За результатами оскарження вимог до органів пенсійного фонду, УПФ в Голосіївському районі м. Києва, ГУ ПФУ в м. Києві та Пенсійним фондом України були прийняті відповідні рішення, якими відмовлено у скасуванні вимоги про сплату боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайфун-2000»звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування вимог Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва від 26.12.2008 р. № Ю-1420у та від 10.02.2009 р. № Ю-493у про сплату боргу на загальну суму 657 195,40 грн.

В матеріалах справи знаходиться копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2009 у справі № 2а-9457/09/2670 та копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2010 року, які набрали законної сили. Згідно з постановою від 29.11.2009 р. у задоволенні позову ТОВ «Тайфун-2000»до УПФ у Голосіївському районі м. Києва про скасування вимог від 26.12.2008 р., від 10.02.2009 було відмовлено. Ухвалою суду апеляційної інстанції скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та закрито провадження у справі з тих підстав, що оскаржувані вимоги не є остаточними документами, зобовязуючими до вчинення будь-яких дій, не породжують певних правових наслідків та не мають обовязкового характеру для заявника.

У звязку з вищенаведеним, даний спір розглядається судом по суті.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 07.09.2003 (надалі Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

У статті 18 Закону зазначається, що розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 р., який діє одночасно разом із Законом № 1058, якими не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору для субєктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, твердження відповідача щодо застосування положень ст. 6 Указу Президента України № 727/98, не приймаються судом до уваги, оскільки ст. 15 Прикінцевих положень Закону № 1058, який діє з 01.01.2004 р., чітко встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Той факт, що відповідач до 2008 року перебував на особливій системі оподаткування, а саме був платником єдиного податку, не звільняв останнього від обовязку сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог Закону № 1058. Не може прийняти до уваги суд позицію відповідача щодо врегулювання цього спірного питання листами Пенсійного фонду України, оскільки останні не мають сили нормативно-правового акту і носять виключно рекомендаційний характер, а тому не можуть бути застосовані до спірних відносин після набрання чинності Законом № 1058.

Частиною 3 ст. 106 згаданого вище Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п. 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі Інструкція № 21-1), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, вимога про сплату недоїмки формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою встановленою законодавством.

Таким чином, з викладеної норми вбачається, що однією із підстав формування недоїмки є акт документальної перевірки.

Як вбачається зі змісту акту № 2507 від 24.12.2008 року, станом на 23.12.2008 р. за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 215 328,89 грн., яка і була включена до вимоги про сплату боргу № Ю-1420у від 26.12.2008 р.

Крім того, судом встановлено, що за наслідками документальної перевірки, оформленої актом № 2507 від 24.12.2008 р., позивачем було застосовано фінансові санкції на підставі пункту 4 частини 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»- за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний місяць, за який донараховано ці суми, про що було винесено рішення за № 2018 від 24.12.2008 року про застосування фінансових (штрафних) санкцій в сумі 441866,51 грн. Рішення було прийнято начальником управління у порядку, встановленому п. 9 постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», один примірник якого отриманий 20.01.2009 року керівником відповідача. Рішення про застосування фінансових санкцій від 24.12.2008 року № 2018 ТОВ «Тайфун-2000»не оскаржувалось.

Враховуючи те, що згідно з п. 14 ст. 106 Закону України № 1058 суми пені та штрафних санкцій стягуються у тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати страхових внесків, сума застосованих санкцій в розмірі 441866,51 грн. згідно з рішенням № 2018 була включена до вимоги про сплату боргу № Ю-493у від 10.02.2009 року.

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаними вимогами та довідкою про розмір заборгованості від 20.10.2010 № 9607/02, відповідачем у повному обсязі не сплачена.

Заборгованість відповідача, яка не сплачена згідно вимог № Ю-1420у від 26.12.2008 р. та № Ю-493у від 10.02.2009 року, станом на час розгляду спору складає 657132,85 грн. з урахуванням зменшення суми боргу на 62,55 грн., в тому числі недоїмка зі сплати страхових внесків 215266,34 грн. та недоїмка зі сплати штрафних санкцій та пені в сумі 441866,51 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку орган Пенсійного фонду виступає як «суб'єкт владних повноважень»при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, а саме: здійснює функції контролю за сплатою сум, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії.

Як визначено у ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 657132,85 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідача, вимогами про сплату боргу, рішенням № 2018 від 24.12.2008 року, довідкою про розмір заборгованості від 20.10.2010; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайфун-2000»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 30978486) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (03150, м. Київ, вул. Горького, 70, р/р 256093122601 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869454) 657 132,85 грн. (шістсот пятдесят сім тисяч сто тридцять дві гривні 85 копійок) заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 01.11.2010