Постанова № 11966700, 12.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 жовтня 2010 року 09:37 № 2а-17341/09/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Столиці»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

від 22.06.2009 р. № 0001382310/0

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Бузінова І.Ю.

представники :

від позивача : Берко Н.В. п/к(дов.від 25.12.09р. № б/н);

від відповідача : Швець І.В. п/к (дов.від 05.10.10р. № 81/10-021)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.10.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Столиці»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2009 р. № 0001382310/0.

Ухвалою суду від 11.01.10р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 02.02.10р.

Розгляд справи 02.02.10р. відкладався до 04.03.10р. у звязку із неявкою позивача в судове засідання.

В судових засіданнях 04.03.10р. та 15.04.10р. судом оголошувалось перерви за клопотанням представника відповідача для витребування та приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Справу 20.05.10р. знято з розгляду у звязку із технічними обставинами, розгляд справи перенесено на 07.06.10р.

В судових засіданнях 07.06.10р., 05.08.10р. 19.08.10р. та 09.09.10р. судом оголошувалось перерви за клопотанням представника відповідача для витребування та приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Розгляд справи 15.09.10р. відкладався до 30.09.10р. у звязку із неявкою позивача в судове засідання.

В судовому засіданні 30.09.10р. судом оголошувалось перерву до 12.10.10р. за клопотанням представника відповідача для витребування та приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: п. п. 7.2.1, п. .п. 7.2.4, п. .п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 74.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) та «Порядку заповнення податкової накладної»затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. № 165. Тому, встановлення відповідачем порушення позивачем п.п.7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»та прийняття податкового повідомлення рішення № 0001382310/0 від 22.06.2009 р. є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства України. А відтак, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001382310/0 від 22.06.2009 р.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва (надалі-відповідач) була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Хліб Києва»(надалі-позивач) з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Едера Макс»за період з 01.01.2007р. по 30.09.08р.За результатами перевірки складено акт від 10.06.2009 р. № 117/23-80/32313105 (надалі акт перевірки).

Зазначеним актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень п.п.7.4.1 7.4.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість у перевіряємому періоді на суму 65794,68 грн., у т.ч. по періодах: червень 2007р. - 65794,68грн.

В зв'язку з виявленим порушенням, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 22.06.2009 року № 0001382310/0 яким визначено за позивачем суму податкового зобовязання в розмірі 98692,02грн. в тому числі 65794,68 основний платіж та 32897,34грн. штрафні фінансові санкції .

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що визнання в судовому порядку недійсними з моменту державної реєстрації установчих документів та свідоцтва платника ПДВ TOB «Едера Макс»не є підставою для визначення вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки його контрагенти за договорами можуть нести відповідальність лише за наявності вини.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності TOB «Едера Макс», зазначені в Рішенні Голосіївського районного суду м. Києва, визнання недійсними його установчих документів та Свідоцтва платника ПДВ не впливають на результати діяльності Позивача та не можуть бути підставою для притягнення Позивача до відповідальності, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, а не Позивач.

Крім того, Позивач вважає, що визнання недійсним установчого документу (статуту) TOB «Едера Макс»та подальше анулювання Свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації TOB «Едера Макс», та не позбавляють правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

За таких підстав позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2009 р. № 0001382310/0.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи та пояснення сторін суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Підпунктом п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. встановлено право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

З наявної в матеріалах справи копії договору № 27/04/07 від 27.04.2007 вбачається, що такий укладено між позивачем та TOB «Едера Макс»на поставку обладнання, вказаний договір від імені TOB «Едера Макс»підписаний директором Литвин В.И. цією ж особою підписано і податкову накладну від 04.05.2007р.

При цьому з наявної в матеріалах справи копії рішення Голосіївський районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року по справі №2-4127/08 за позовом ОСОБА_4 до TOB «Едера Макс», третя особа Державна податкова адміністрація у м.Києві про визнання непричетності до господарської діяльності підприємства та визнання недійсними установчих документів підприємства, вбачається, що даною постановою суду встановено наступні обставини:

TOB «Едера Макс»зареєстровано Голосіївською районною у м.Києві Державною адміністрацією 25.12.2006 року за адресою м Київ вул. Боженка, 66. Згідно статуту учасником значиться ОСОБА_4

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 значиться засновником вказаного підприємства, однак участі у створенні TOB «Едера Макс» не приймала, статут підприємства не складала, фактично фінансово-господарську діяльність не вела, засновником значиться формально, де фактично знаходиться підприємство, його печатка, фінансово-господарські документи їй невідомо, про існування підприємства дізналася від органів податкової служби. ОСОБА_4 не підписувала жодної податкової декларації, первинних бухгалтерських документів, договорів чи актів виконаних робіт, на посаду директора підприємства нікого не призначала.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначеним рішенням суду визнано недійсними установчі документи TOB «Едера Макс» з моменту реєстрації.

Крім того відповідно до акту № 9122/29-203 від 26.12.08р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість TOB «Едера Макс».

Аналізуючи наведені обставини, а саме, що договір № 27/04/07 від 27.04.2007р. та іншу бухгалтерську документацію від імені TOB «Едера Макс», на підставі яких позивач відніс кошти до податкового кредиту підписано невідомою особою.

Відповідно до п. 18. Порядку заповнення податкової накладної Затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.97р. Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за N 233/2037 усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Пунктом 5 цього ж Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вже встановлено судом вище, податкові накладні виписані TOB «Едера Макс» по договору № 27/04/07 від 27.04.2007 підписані особою у якої відсутні повноваження на вчинення будь яких дій від імені TOB «Едера Макс». За таких обставин суд приходить до висновку про недійсність таких податкових накладних.

Оскільки у відповідності до вимог п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту, інших підстав для нарахування податкового кредиту визначених цим підпунктом позивачем не надано, враховуючи норми визначені п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 цього ж Закону, а також те, що судом вже встановлено вище, а саме що надані позивачем податкові накладні є недійсними, тому суд приходить до висновку про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ при купівля товару у TOB «Едера Макс».

Аналізуючи наведені докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до внутрішнього переконання, що податковий орган під час здійснення перевірки вірно прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, а тому податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій