Постанова № 11966695, 19.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2010 року 11 год. 11 хв. № 2а-12533/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовомУправління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва

ДоВідкритого акціонерного товариства Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна «УКРГІПРОШТУВ»

ПроСтягнення заборгованості у розмірі 20536,02 грн. За участю представників сторін

від позивача: Фролькіс О.А. за дов. № 320/07 від 06.01.2010 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва звернулося до Окружного адміністративного суду міста з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна «УКРГІПРОШТУВ» про стягнення заборгованості розмірі 20536,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість щодо відшкодування різниці між сумою пенсії, призначено відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, в розмірі 20536,02 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, натомість від нього через Відділ документального обігу та контролю надійшли заперечення проти адміністративного позову, в яких вимоги адміністративного позову не визнає, просить в задоволенні вимог відмовити з наступних підстав. Згідно ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» обовязок із сплати різниці пенсії наукових працівників покладений на наукові установи, а підприємство відповідача не є науково-дослідною (науково-технічною) установою, оскільки наукова або науково-технічна діяльність не є його основною діяльністю і становить менш 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

Крім того, належить зазначити, що позивач звернувся до суду з заявою про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду, в якій просив суд поновити строк звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Розглянувши заяву позивача суд дійшов висновку про можливість поновлення строку для звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

В Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва знаходиться на обліку Відкрите акціонерне товариство Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна «УКРГІПРОШТУВ»(код ЄДРПОУ 04691254).

Головним спеціалістом по наукових пенсіях відділу надходження та відшкодування коштів на виплату пенсій ОСОБА_2 проведена перевірка правильності нарахування та відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам, за результатами якої було складено Акт № 119 від 26.07.2010 р., в якому зафіксовано виявлену заборгованість за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. в розмірі 20536,02 грн.

Відповідачем дану заборгованість не сплачено.

Позивач звертаючись до суду про стягнення вищевказаної суми зазначає, що на відповідача як на не бюджетне підприємство покладено обовязок щодо сплати до пенсійного фонду різниці між сумою пенсії призначеної за законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

Відповідач в свою чергу вказує на те, що обовязок із сплати різниці пенсії наукових працівників покладений на наукові установи, а підприємство відповідача не є науково-дослідною (науково-технічною) установою.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи»від 13 грудня 2000 року № 1826 (чинного до 9 квітня 2004 року) різницю між сумою призначеної пенсії за Законом № 1977 та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку має право дана особа, фінансувалось для наукових працівників не бюджетних установ і організацій за рахунок коштів цих підприємств і організацій.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 20.11.2003 р. № 1316-ІV та постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 372 з 1 квітня 2004 року змінено порядок фінансування різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій згідно Закону № 1977, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 24 вищезазначеного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України, установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів є бюджетною.

Таким чином, на підставі зазначених змін було розраховано різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних бюджетних і не бюджетних установ (в залежності від відсотка бюджетного фінансування) підприємств та організацій та сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Пунктом 8 Порядку, розмір витрат на виплату різниці пенсій, що підлягають фінансуванню за рахунок державних не бюджетних підприємств і організацій, визначаються в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів після призначення пенсій згідно з Законом № 1977, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації.

З наведених норм вбачається, що на відповідача як на небюджетне підприємство покладено обовязок щодо сплати до пенсійного фонду різниці між сумою пенсії призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

Управлінням ПФУ в Голосіївському районі м. Києва згідно направлених повідомлень відповідачу, було визначено до сплати різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам на період 2010 року за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів .

Отже, заборгованість відповідача з відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам становить 20536,02 грн., що підтверджується Актом перевірки правильності нарахування та відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. за №119 від 26.07.2010 р. та повідомленням про суму витрат на виплату пенсій на 2010 р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 99, 100, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПостановиВ:

1. Поновити Управлінню Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва строк звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва

2. Адміністративний позов задовольнити.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна «УКРГІПРОШТУВ»(01033, м. Київ, вул. Паньківська, 11, код ЄДРПОУ 04691254) заборгованість у розмірі 20 536 (двадцять тисяч пятсот тридцять шість) грн. 02 (дві) коп. на користь Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва (03150, м. Київ, вул. Горького, 70).

Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяО.Є. Пилипенко Дата підписання повного тексту постанови: 22.10.2010 р.