Ухвала суду № 119666671, 11.06.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 219/11948/21

Провадження № 1-кп/229/8/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в режимі відеоконференції кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анна Анінського району Воронезької області РФ, росіянина, без громадянства, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого: 11.03.2014 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.1, ч. 3, ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 01.09.2015 року по відбуттю строку покарання; 11.10.2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 15 ч. 3, ст.185 ч. 2 КК України до 5 місяців арешту, 29.06.2018 року звільненого з установи по відбуттю строку покарання з урахуванням ст. 153 КВК України; 09.06.2020 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки 6 місяців, без реєстрації, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Прокурор подавклопотання пропродовження строкутримання підвартою обвинуваченого,в якомузазначив,що застосованийстосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний західкореспондується зхарактером суспільногоінтересу,тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставамиі метоюзапобіжного заходу,оскільки ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Українивідноситься докатегорії тяжкихта заяке можебути призначенопокарання увигляді позбавленняволі настрок 8років.Стан здоров`яобвинуваченого ОСОБА_4 не перешкоджаєперебуванню умісці позбавленняволі.Окрім наявногообґрунтованого обвинувачення,застосований запобіжнийзахід відповідаєхарактеру татяжкості вчиненого,а встановленіухвалою судуризики,а самеможливість переховуваннявід суду,незаконний впливна потерпілогоі свідківу цьомуж кримінальномупровадженні,в томучислі тих,яких натеперішній часще недопитано усудовому засіданні,вчинення іншогозлочину,є дійснимита триваючимиі вонивиключають,на данийчас,можливість змінизапобіжного заходущодо обвинуваченогона більшм`який.Неможливість застосуваннязапобіжного заходувідносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виглядіособистого зобов`язання пов`язана зтим,що особистезобов`язання єнайбільш м`якимзапобіжним заходом,та йогозастосування недостатнє длязабезпечення виконанняобвинуваченим йогообов`язків уцьому кримінальномупровадженні,оскільки сам ОСОБА_4 не маєстійких соціальнихзв`язків,а самеосіб наутриманні,офіційно непрацевлаштований,є підставивважати,що обвинуваченийзможе зновупереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду зметою уникнутипокарання,а крімтого зможездійснювати впливна потерпілогота свідківз метоюзміни показів,даних підчас досудовогорозслідування,оскільки вониє йогознайомими.Згідно п.2ст.179КПК України-однією зознак виконанняособистого зобов`язанняє те,що обвинуваченийзобов`язується невідлучатися ізнаселеного пункту,в якомувін зареєстрованийчи перебуває,без дозволуслідчого,прокурора абосуду.У зв`язкувикладеними обставинами,це унеможливлюєвиконання нимособистого зобов`язання.Неможливість застосуваннязапобіжного заходувідносно обвинуваченого ОСОБА_4 у виглядідомашнього арештупов`язана зтим,що вінсхильний донадмірного вживанняспиртними напоями,прояву агресії,особисто немає власногожитла,у зв`язкуз чимце недає впевненостіщодо належноїповедінки ОСОБА_4 в побутіта дотримуваннявимог зазначеногозапобіжного заходу,офіційно непрацевлаштований,перебуваючи наволі,може вчинитиінший злочин,не виключаєтьсяможливість щообвинувачений ОСОБА_4 може переховуватисяв іншійобласті,в іншихмістах,перейти натимчасово окупованітериторії Донецькоїобласті,тим самимпереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду.Неможливість застосуваннязапобіжного заходудо обвинуваченого ОСОБА_4 у виглядізастави, відповідно доч.4ст.183КПК України, обумовлена тим, що зазначений злочин пов`язаний із застосуванням насильства щодо особи, тому підстав для визначення розміру застави не має. Неможливість застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 , у вигляді особистої поруки пов`язана з відсутністю надходження до органу досудового розслідування, прокуратури та суду не надходили звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу. Таким чином застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 одного з будь-яких більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливе, у зв`язку з чим не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою з викладених у ньому підстав та заперечував проти зміни запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, оскільки ризики не доведені та однакові протягом трьох років, обвинувачення не обґрунтоване. Він ніколи не переховувався, після події дочекався працівників поліції, знаходячись під вартою намагається знайти свідків та зазначив, що перебуваючи поза межами слідчого ізолятора зможе продовжити оформлювати громадянство України.

Захисник в судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора, оскільки жодного ризику не доведено та не існує, формально перелічені в клопотанні прокурора. Обвинувачений бажає довести свою позицію і не буде переховуватися. Свідків ніхто не може знайти, всі докази знаходяться в суді. Обвинувачений має патріотичну позицію, у нього не має громадянства РФ, переходити на сторону ворога не збирається. Просила змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, що дасть йому змогу продовжити оформлювати громадянство України, він буде виконувати всі покладені обов`язки. У нього є родичі та друзі у яких він може проживати і адреси яких він вже називав.

Встановлено,що ухвалою Дружківськогоміського судуДонецької областівід 25.04.2024року відносно,обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,продовжено строкдії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюна шістдесятднів тобтодо 23.06.2024року включноз визначеннямрозміру заставиу 50розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.

Згідно вимогст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує стадію судового провадження, а також те, що ОСОБА_4 не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше судимий, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, може переховуватися від суду, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий.

Інші ризики наразі не доведені.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні; неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що відсутні докази щодо звернення осіб, які поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків; запобіжний захід у вигляді домашнього арешту також не може бути застосований у відношенні останнього, зважаючи на те, що обвинувачений не має реєстрації, відсутнє на праві власності нерухоме майно, а також на те, ще власник орендованого житла та повнолітні особи, які в ньому проживають висловили на це згоду.

Вказане свідчить про наявність ризиків,передбаченихст.177 Кримінального процесуального кодексу України,у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою необхідно задовольнити та в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Разом з тим, враховуючи строк застосування запобіжного заходу, суд вважає, що разом із продовженням строку тримання під вартою, визначити обвинуваченому розмір застави у 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят днів) до 09 серпня 2024 року включно, з утриманням в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, -відмовити.

Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 136260 (сто тридцять шість тисяч двісті шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок за наступними реквізитами: рахунок отримувача НОМЕР_1 , отримувач ТУ ДСА в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26288796, Банк отримувача -ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО)-820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде проживати без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяця з дня внесення застави.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для вручення обвинуваченому та виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя: