Постанова № 11966636, 26.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Київ

26 жовтня 2010 року 18:54 № 2а-12249/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,

за участю: представника від позивача Литвинчук В.О., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (даліДПІ) до ОСОБА_2 про примусове стягнення податкового боргу в розмірі 150,00 грн.,

в с т а н о в и в:

ДПІ звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, у якому просить примусово стягнути із ОСОБА_2 150,00 грн. податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

Відповідач надав заперечення проти позову, у яких зазначив, що податок сплачувати не може, оскільки доходу не отримував.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві. Просила стягнути із відповідача 150,00 грн.

Відповідач не визнав позовних вимог. Аргументованих заперечень не надав. Послався на те, що це податковий інспектор запропонував йому написати відповідну суму доходу в декларації за 2007 рік, однак такого доходу він не отримав. Зазначив, що свій автомобіль (брухт) він передав іншій особі ОСОБА_3 по довіреності. Відповідач не знімав з реєстрації автомобіль. На думку відповідача, автомобіль зняв з обліку, ОСОБА_3, тому нехай останній і платить податок. З цих же підстав ОСОБА_2 не сплачував спірну суму й тоді, коли отримав від позивача податкове повідомлення-рішення. Уважає, що його повинні були запросити до податкового органу, тим паче, що він живе неподалік, водночас ДПІ, з невідомих відповідачу причин, передало матеріали до суду. В судових дебатах ОСОБА_2 просив задовольнити його позов і закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з таких підстав.

9 грудня 2008 року ОСОБА_2 подав до ДПІ декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31грудня 2007 року, у розділі 1.2 якої (доходи, одержані в інших місцях не за основним місцем роботи) зазначив суму нарахованого доходу 1000,00 грн. Достовірність вказаних відомостей стверджено підписом відповідача. Декларація прийнята податковим органом, про що свідчить відмітка ДПІ (9грудня 2008 року вх. №4071/101).

Згідно із затвердженим заступником начальника ДПІ 11 лютого 2009 року розрахунком, сума податку, що підлягає сплаті ОСОБА_2 на підставі поданої декларації про доходи, одержані у 2007 році, становить 150,00 грн.

ДПІ сформовано та направлено ОСОБА_2 податкове повідомлення-рішення (форми "Ф") від 11 лютого 2009 року №0011140172/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 150,00 грн. Зазначене повідомлення отримано відповідачем 27 березня 2009 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2009 року №0011140172/0 в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалося, що визнається і не заперечується сторонами. Таким чином, податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим.

У встановлені законом строки узгоджена сума податкового зобов'язання у розмірі 150,00 грн. ОСОБА_2 не сплачена, тому ДПІ надіслала йому першу податкову вимогу №1/4 від 6 травня 2009 року на суму 150,00 грн. та другу податкову вимогу №2/14 від 30 листопада 2009 року на цю ж суму.

Вказані вимоги повернулися до ДПІ без вручення, з незалежних від податкового органу причин. На підставі Актів №1/4 від 23 червня 2009 року та №14 від 21 січня 2010 року були розміщені на дошці податкових оголошень. Податкові вимоги не були оскаржені, сума податкового боргу не була сплачена.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181-ІІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2); податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п. 1.3).

Згідно п. 1.16 цієї ж статті орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи із забезпечення погашення податкового боргу у межах компетенції, встановленої законами.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органи стягнення), відповідно до пп. 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №2181-ІІІ є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Згідно із пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Функції державних податкових інспекцій в районах у містах визначені у ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-XII. Так, державні податкові інспекції в районах у містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (п. 11).

Вирішуючи справу, суд бере до уваги наявність доказів, які підтверджують існування податкового боргу, а також зважає на відсутність доказів оскарження (скасування) податкового повідомлення-рішення, податкових вимог, що визнається і не заперечується сторонами.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, оскільки згідно копії довіреності від 21 червня 2005 року ОСОБА_3 діяв від імені ОСОБА_2 Крім того, відповідач не був позбавлений права оскаржити дії та рішення податкового органу, щодо нарахування податкового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи, що докази надані позивачем підтверджують обґрунтованість його вимог і відповідачем не надано доказів, які б свідчили про погашення суми боргу, чи то спростували його наявність, а також враховуючи добровільну не сплату відповідачем заборгованості, податковий борг у розмірі 150,00 грн. слід примусово стягнути із ОСОБА_2 за рахунок його активів.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86 158163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Задовольнити адміністративний позов та примусово стягнути за рахунок активів ОСОБА_2 податковий борг у розмірі 150,00 грн. (сто п'ятдесят гривень 00 коп.) на розрахунковий рахунок №33213845700003 до УДК у Дарницькому районі м.Києва, код: 26077885 в ГУДК у м.Києві, МФО: 820019, код платежу: 11011300).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст.ст. 185187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення.

СуддяД.А. Костенко