Постанова № 11966624, 13.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2010 року 15:39 № 2а-12388/10/2670

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Техппромкомплект»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Бузінова І.Ю.

представники :

від позивача : Морозов М.В. п/к(дов.від 22.09.10р. № б/н);

від відповідача : Резнік О.С. п/к (дов.від 13.01.10р. № 17 )

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.10.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 30.08.10р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 13.09.10р.

В судових засіданнях 13.09.10р. та 28.09.10р. оголошувались перерви для витребування та приєднання до матеріалів доказів необхідних для повного та всебічного зясування обставин справи.

Крім того 15.09.10р. позивачем подано заву про збільшення позовних вимог, зокрема позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від 02.12.09р. №0004/72308/0 №0004/82308/0, від 11.02.2010р. за №№ 0004/72308/1 та 0004/82308/1, також від 22.04.2010р. за №№ 0004/72308/2 та 0004/82308/2

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень на позов зіслався на обставини викладені в письмових запереченнях на позов та в акті перевірки.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромкомплект»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства період з 01.07.06р. по 30.06.09р. За результатами перевірки складено Акт від 18.11.2009 року № 15396/23-08/23383239(надалі Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано допущення позивачем порушень вимог п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»а саме, занижено податок на прибуток на загальну суму 457 917грн., в т.ч. по періодах: 4-му кварталі 2008р. на 457917грн. та порушення вимог п.п. 7.4.4., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість у сумі 366333 грн., в тому числі по періодах: грудень 2008 р. у сумі 366333грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Соломянському районі міста Києва 02.12.09р. винесено податкові повідомлення-рішення:

№0004/72308/0 яким за позивачем визнано суму податкового зобовязання в сумі 641084,00грн. в тому числі основний платіж - 457917,00грн. та штрафні фінансові санкції в сумі 183167,00грн.

№0004/82308/0 яким за позивачем визнано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 549500,00грн. в тому числі основний платіж - 366333,00грн. та штрафні фінансові санкції в сумі 183167,00грн.

Позивач не погодившись з такими рішеннями податкового органу оскаржив їх в адміністративному порядку, в результаті чого було винесено податкові повідомлення-рішення від 11.02.2010р. за №№ 0004/72308/1 та 0004/82308/1, також від 22.04.2010р. за №№ 0004/72308/2 та 0004/82308/2.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема з акту перевірки податковий орган прийшов до переконання про заниження позивачем у перевіряємий період податку на прибуток та податку на додану вартість у звязку із віднесенням позивачем коштів при взаємодії з ТОВ «Гефест-Буд».

З наявної в матеріалах справи копії акту перевірки та пояснень сторін судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство НВП фірма «Паралакс»28.11.2007р. укладено договір поставки №5, а позивачем згідно з цим договором отримано передоплату за товар в с сумі 6510000 грн., в тому числі ПДВ 1085000грн.

Для виконання умов договору поставки № 5 від 28.11.07р. позивачем укладено договір № 26 від 23.12.2008р. з ТОВ «Гефест-Буд»на постачання комплекту обладнання для заводу по виробництву пєллєт на загальну суму 5998000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 999667,00 грн.).

З пояснень сторін та наявних матеріалів справи вбачається, що умови зазначеного договору ТОВ «Гефест-Буд» не виконало у звязку з чим було повернуто позивачу частину сплачених по договору кошті в сумі 3800000,00 грн., зазначені кошти позивачем були повернуті ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство НВП фірма «Паралакс»у звязку із розірванням 30.01.09р. договору №5 від 28.11.07р.

Як встановлено судом із акту перевірки та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, податковий орган прийшов до висновку про нікчемність договору №26 від 23.12.2008р. укладеного між позивачем та ТОВ «Гефест-Буд»в частині коштів, що не були повернуті позивачеві в суму 2198000,00грн. в тому числі ПДВ на суму 366333,00грн. Саме у звязку із віднесенням позивачем цих коштів до валових витрат та податкового кредиту відбулося допущення встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства.

З наявної в матеріалах справи копії акту перевірки вбачається, що під час здійснення податковим органом перевірки господарської діяльності позивача, ним в повній мірі було досліджено договори № 5 від 28.11.07р., №26 від 23.12.08р. та виписки з банківської установи що підтверджують часткове повернення ТОВ «Гефест-Буд»позивачеві коштів по договору №26 та повернення позивачем ТОВ «Спільне українсько-російське підприємство НВП фірма «Паралакс»коштів по договору №5 від 28.11.07р.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у податкового органу відсутні будь які зауваження до договору № 26 від 23.12.08р. в частині, що була повернута позивачеві, а саме в сумі 3800000,00 грн.

Зазначені обставини визнаються сторонами, і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому у відповідності до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України зазначені обставини не потребують доказування перед судом.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача в судовому засіданні податковий орган прийшов до висновку про нікчемність договору № 26 від 23.12.08р. в частині суми коштів, що позивачу повернута не була, а саме на суму 2198000,00грн. в тому числі ПДВ на суму 366333,00грн., оскільки податковим органом встановлено, що ТОВ «Гефест-Буд»причетне до кримінальної справи № 69-82, порушеної за фактом умисного ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва створення та придбання ряду субєктів підприємницької діяльності для прикриття власної незаконної діяльності та для використання під час здійснення злочинної діяльності, які за рахунок документального оформлення начеб то проведених операцій безпідставно формували податковий кредит.

А саме з протоколу допиту громадянина ОСОБА_4 вбачається, що він ніякого відношення до реєстрації та проведення діяльності підприємства ТОВ «Гефест-Буд»не мав та не підписував ніяких фінансово-господарських документів.

Суд не може погодитись з таким висновком податкового органу виходячи з наступного.

Відповідного до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 4, 1, 2, 3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

З поданих заперечень та наявної в матеріалах справи копії акту перевірки вбачається, що підприємством порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Крім того згідно з поясненнями гр. ОСОБА_4 податковий орган прийшов до висновку про підроблення первинної бухгалтерської документації.

З аналізу наведених вище обставини, що викладені в акті перевірки та послужили підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вбачається, що податковий орган вважає договір № 26 від 23.12.2008р. укладений між позивачем та ТОВ «Гефест-Буд»на постачання комплекту обладнання для заводу по виробництву пєллєт на загальну суму 5998000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 999667,00 грн.) нікчемним, оскільки такий директором ТОВ «Гефест-Буд»не підписувався, в частині не повернутих позивачу коштів, в іншій же частині зазначений договір є правомірним.

Враховуючи норми права викладені у ст. 216 ЦК України, зокрема недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, таким чином висновки податкового органу про нікчемність правочину в частині є безпідставними та не базуються на нормах правознавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом підлягають скасуванню.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що строки на оскарження спірного договору ще не сплинули, таки чином позивач не позбавлений права звернутись із позовом до суду про стягнення з ТОВ «Гефест-Буд»боргу, дана обставина під час здійснення перевірки податковим органом досліджена не була.

Аналізуючи наведені докази, норми чинного законодавства, в їх сукупності суд прийшов до висновку про підставність позовних вимог, а тому податкові повідомлення рішення від 02.12.09р. №0004/72308/0 №0004/82308/0, від 11.02.2010р. за №№ 0004/72308/1 та 0004/82308/1, також від 22.04.2010р. за №№ 0004/72308/2 та 0004/82308/2. підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від 02.12.09р. №0004/72308/0 №0004/82308/0, від 11.02.2010р. за №№ 0004/72308/1 та 0004/82308/1, також від 22.04.2010р. за №№ 0004/72308/2 та 0004/82308/2.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.

Повний текст постанови виготовлено 18.10.10р.