Рішення № 119664851, 11.06.2024, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.06.2024

Справа № 334/2317/24

Провадження № 2/334/1516/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Міщенко А.О., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2024 року до суду звернувся представник: адвокат Столітній М.М. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові посилалися на те, що 08.11.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір № 5039196 про надання споживчого кредиту. Зазначений договір було укладено відповідно Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року, та розміщених на сайті.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 20000 грн., строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту (08.12.2021 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 Договору.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

08.12.2021 року відповідач здійснив оплату процентів за користування кредитом в сумі 114 грн., в зв`язку з чим відбулось продовження строку кредиту ще на 30 днів до 07.01.2022 року з стандартною процентною ставкою 1,9% в день.

07.01.2022 року відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись п.4.3 Кредитного договору договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів.

Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору.

Станом на 14.03.2024 року заборгованість за Кредитним договором відповідача склала: 20000 грн. - тіло кредиту та 26940 грн. - нараховані проценти, всього - 49640 грн.

В зв`язку з розглядом справи в суді позивач поніс наступні витрати: сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Для подання даної позовної заяви позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Столітнього М.М., з яким було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги від 10.07.2023 року, відповідно умов якого було доручено здійснити стягнення суми боргу в судовому порядку, а саме: встановити обставини справи, зібрати та аналізувати докази і документи, підготувати необхідні документи, сформувати правову позицію по справі, зняти копії документів, скласти та подати позовну заяву. За надання правової допомоги позивачем сплачено гонорар в розмірі 10000 грн.

Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 49640 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

22.03.2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

22.05.2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 11.06.2024 року.

11.06.2024 року представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові прохали розгляд справи проводити у відсутність представника.

11.06.2024 року відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність не надав, відзив на позов не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

08.11.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір № 5039196 про надання споживчого кредиту. Зазначений договір було укладено відповідно Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року, та розміщених на їх сайті.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 20000 грн., строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту (08.12.2021 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до Договору. Стандартна процентна ставка 1,9% в день. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 Договору.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».

08.12.2021 року відповідач здійснив оплату процентів за користування кредитом в сумі 114 грн., в зв`язку з чим відбулось продовження строку кредиту ще на 30 днів до 07.01.2022 року з стандартною процентною ставкою 1,9% в день.

07.01.2022 року відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись п.4.3 Кредитного договору договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів.

Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору.

Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного Договору факторингу № 18.04/23-Ф від 18.04.2023 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Станом на 14.03.2024 року заборгованість за Кредитним договором відповідача склала: 20000 грн. - тіло кредиту та 29640 грн. - нараховані проценти, всього - 49640 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст.12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Учасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1,ч.2п.1ст.11ЦК Україницивільні правата обов`язкивиникають іздій осіб,що передбаченіактами цивільногозаконодавства,а такожіз дійосіб,що непередбачені цимиактами,але зааналогією породжуютьцивільні правата обов`язки. Підставамивиникнення цивільнихправ таобов`язків,зокрема,є: 1) договори та інші правочини.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Оскільки до позивача перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, до нього перейшло також і право кредитора на стягнення сум, передбачених ст.625 ЦК України.

Суд вважає, що позивач довів факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , факт перерахування коштів підтверджено довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про перерахування коштів на платіжну картку відповідача. ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого у зобов`язанні є ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», належним чином виконував свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов`язки за договором.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між ним та ТОВ «Авентус Україна» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, обумовлені умовами договору, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 49640 грн.

Тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, будь-яких заперечень суду не надав, то суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому судовий збір у сумі 2422,40 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн.

За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію договору №10/07-2023 від 10.07.2023 року про надання правової допомоги з адвокатом Столітнім М.М.; копію звіту від 14.03.2024 року про надання правової допомоги згідно договору №10/07-2023 від 10.07.2023 року; копію рахунку на оплату по замовленню №2645/14/03 від 14.03.2024 року на суму 10000 грн.; копію платіжної інструкції в національній валюті №4079 від 14.03.2024 року на суму 10000 грн.; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 14.03.2024 року; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю від 18.09.2020 року.

Так, згідно копії звіту від 14.03.2024 року про надання правової допомоги згідно договору №10/07-2023від 10.07.2023рокувизначено види правової допомоги та їх вартість - 10000 грн., яка складається збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором; складення позовної заяви у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта.

Згідно копії платіжної інструкції в національній валюті №4079 від 14.03.2024 року позивачем сплачено на користь адвоката Столітнього М.М. 10000 грн. за надану правову допомогу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно ч.3 ст.141ЦПК України суд вважає, що розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн. є обґрунтованим.

При цьому, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, про що зазначено у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».

Також, згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) «Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час».

При цьому суд керується Постановою ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, відповідно якої: у розумінні положень ч.5 ст.141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Тому, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу на суму 10000 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. При цьому суд враховує, що відповідачем клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу не подано, та вважає, що до стягнення підлягає сума витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн.

Оскільки відповідачзареєстрований натимчасово окупованійтериторії Українив смт.Якимівка Запорізькоїобласті,то відповідноч.2ст.12-1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України»,останній маєбути повідомлений про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 137, 141, 211, 223, 247, 258-259,263-265,280-283 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заявуТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінтраст Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 5039196 від 08.11.2021 року станом на 14.03.2024 року в розмірі 49640 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок), з якої: сума кредиту - 20000 грн., сума процентів за користування кредитом 29640 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822) витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повідомити відповідача про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.

Суддя: С.М.Телегуз