Постанова № 11966473, 04.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2010 року 15:57 № 2а-11911/10/2670

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспец-магазин»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Суддя Смолій І.В.

Секретар с/з Бузінова І.Ю.

представники :

від позивача : Салюк І.В. п/к(дов.від 30.07.10р. № б/н);

від відповідача : не зявився

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.10.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою суду від 12.8.10р. по справі відкрито провадження та призначено до розгляду по суті на 30.08.10р.

В судовому засіданні 30.08.10р. оголошувалось перерву до 07.09.10р. для витребування та приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Розгляд справи 07.09.10р. відкладався до 20.09.10р. за клопотанням представника позивача.

В судовому засіданні 20.09.10р. оголошувалось перерву до 04.10.10р. для зясування додаткових обставин по справі.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позовних вимог не подавав. В обґрунтування заявленого позову зіслався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.10р. не зявився, про причину неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

В попередніх судових засіданнях представник відповідача стосовно заявлених позовних вимог заперечив, вважає що податковим органом вірно застосовано штрафні санкції та встановлено факт не оприбуткування готівки, тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Враховуючи норму викладену у ст. 128 КАС України а також зазначені вище обставини, суд розглядає справу у відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва проведено виїзну позапланову перевірку господарської одиниці склад-магазин, що розташований за адресою : м. Київ, пр-т Відрадний, 52, субєкта господарювання ТОВ «Автоспец-магазин»з питань дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій. За результатами перевірки складено Акт від 09.07.10р. за № 0373/26/51/33099806 (надалі акт перевірки).

Вказаною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті України»затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 із змінами та доповненнями, а саме не оприбуткування готівки в сумі 4120,47грн.

У звязку із встановленням попущення позивачем порушення п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті України»10.07.2010р. Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва винесено рішення про застосування до ТОВ «Автоспец-магазин»штрафних (фінансових) санкцій, у відповідності до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№43695, в розмірі 20602,35грн.

Як встановлено судом з акту перевірки підприємством не було оприбутковано готівковий виторг складу-магазину за 08.07.2010р. отриманого від споживачів за реалізований товар на загальну суму 4120,00грн. у звязку із відсутністю відповідних записів в КОРО № 2651003159/7від 28.04.10р. в розділі № 2 «Облік готівки та сум розрахунку»на підставі Z-звіту № 1653 за 08.07.2010р. на суму 4120,47грн.. А саме станом на час перевірки, тобто станом на 09.07.2010р. в вище зазначеній КОРО розділ №2 останній запис було зроблено 07.07.2010р. на підставі Z-звіту № 1652 за 07.07.2010р.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що фактично позивачем не заперечується не внесення запису до розділу № 2 КОРО за 08.07.2010р., однак вважає, що податковий орган безпідставно прийшов до висновку про не оприбуткування готів, позивачем фактично порушено порядок оприбуткування готівки та порядок ведення КОРО, однак сам факт оприбуткування готівки 08.07.2010р. підтверджується належним чином оформленим та вклеєним в КОРО Z-звітом № 1653 за 08.07.2010р. на суму 4120,47грн., а також а прибутковими касовими ордерами № 326 та 328 від 08.07.2010р.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи а також норми чинного законодавства, суд прийшов до внутрішнього переконання про підставість позовних вимог виходячи з наступного.

Так, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2004 (далі - Положення N 637).

Пунктом 1.2 Положення N 637 визначено, що: книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Таким чином, Національний банк України вважає, що оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства. (Згідно Листа ДПА України від 08.08.07р. №15658/7/23-7017).

З наявних матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що фактично позивачем порушено порядок ведення книги ОРО, який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N 614.

Так зокрема, пп. 7.5 вказаного порядку встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

При цьому податковим органом до позивача застосовано штрафну санкцію у відповідності до абз. 3 ч.1 ст3 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а саме за неоприбуткування (неповне та/або невчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

З аналізу даної норми вбачається, що фінансові санкції, передбачені нею, можуть застосовуватись лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або невчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств, а не за порушення порядку ведення КОРО.

Як вбачається з матеріалів справи позивач фактично вчасно та в повному обсязі оприбуткував готівку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових ордерів № 326 та 328 від 08.07.2010р. на загальну суму 4120,47грн.

Аналізуючи наведені докази та норми чинного законодавства, в їх сукупності, суд прийшов до внутрішнього переконання, що хоча позивачем і порушено порядок оприбуткування готівки в касі, про сам факт оприбуткування готівки відбувся, за таких обставин рішення про застосування штрафних санкцій № 0002752304 від 16.07.2010р. підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень в повній сумі застосованих штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства.

Керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002752304 від 16.07.2010р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Смолій І.В.