Рішення № 119663684, 12.06.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2691/23

Провадження № 2/639/174/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

секретаря судового засідання Чубенко О.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

за участю представника позивача адвоката Зольнікової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/2691/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , зазначивши третьою особою: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просила визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; внести зміни до актового запису № 15 від 13.02.2004 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Харківської області, зазначивши батьком ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що мати позивача - ОСОБА_5 з 2002 по 2008 рік перебувала з ОСОБА_3 у цивільному шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька - ОСОБА_4 . Відомості про батька були внесені у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України. Відповідач визнавав позивача своєю донькою, після розірвання відносин з матір`ю позивача, спілкувався з донькою по телефону, відвідував її. Оскільки відповідач не допомагав матеріально, мати позивача у листопаді 2011 року звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, який було задоволено рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.12.2011 у справі № 2-3373/11. На даний час позивач бажає визнати ОСОБА_3 своїм батьком, оскільки батьки між собою не перебували у шлюбі та при реєстрації народження позивача відомості про батька позивача були внесені зі слів її матері.

Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.06.2023 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.08.2023 за клопотанням представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Зольнікової В.О. у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 25.09.2023 року провадження у справі поновлено для вирішення клопотання експерта.

04.10.2023 ухвалою суду за клопотанням судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України Баржиної І.І. зобов`язано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення призначеної за ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.08.2023 судової молекулярно-генетичної експертизи, надати експерту Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України свої зразки біологічного матеріалу (кров або слину), відібрані фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку; або з`явитися разом для відбору експериментальних зразків до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 32 на 12.10.2023 з 10 до 11 години (резервна дата 18.10.2023 з 10 до 11 години). Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи, призначеної за ухвалою суду від 07.08.2023.

До суду з Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України надійшло повідомлення від 20.10.2023 про неможливість проведення експертизи № СЕ-19/121-23/19100-БД, та 13.11.2023 повернуто матеріали цивільної справи № 639/2691/23 (а.с.99,100,105).

Ухвалою суду від 13.11.2023 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.11.2023 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Зольнікової В.О. про виклик та допит свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Жовтневого районного суду м. Харкова №01-04/23/24 від 16.02.2024 року у даній справі було призначено повторний автоматизований розподіл справи на підставі п.п. 2.3.13, 2.3.17, 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.п. 5.4, 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Жовтневого районного суду м. Харкова.

Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Жовтневого районного суду м. Харкова Рубіжного С.О.

Ухвалою суду від 27.02.2024 прийнято до провадження цивільну справу та призначено позовну заяву до розгляду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала в поному обсязі. Звзнвчила, що підставою звернення до суду стало не бажання відповідача вирішити батьківство в позасудовому порядку, оскільки останній не бажав витрачати кошти для вирішення питання. Також просила змінити в актовому записі прізвище та по батькові відповідно до особистих даних батька.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Зольнікова В.О. позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, посилаючись на доводи, що викладені у позовній заяві.

Представник третьої особи Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) просила розглянути справу без ї участі, про що зазначила у поданій до суду заяві.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, у порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

04.06.2024 ухвалою суду, не виходячи до нарадчої кімнати, зі згоди представника позивача, постановлено справу розглядати у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивача, пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_5 . Відомості про батька записані за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто за прізвищем та за вказівкою матері, про що проведено відповідний актовий запис № 15, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 , копією довідки Відділу реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Харківської області від 15.06.2005 № 137-04-73 (а.с.8,9).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.12.2011 у справі № 2-3373/11, яке набрало законної сили 06.01.2012, задоволено частково позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Стягнуто щ ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 300,00 грн щомісячно, починаючи з 08.11.2011 року до повноліття дитини. На підставі вказаного рішення Жовтневим районним судом 10.10.2016 видано виконавчий лист (а.с.10,11,12).

Зазначеним вище судовим рішення встановлено, що з 2002 по 2008 рік ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у цивільному шлюбі та мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої у свідоцтві про народження значиться ОСОБА_9 . Під час судового розгляду справі відповідач ОСОБА_3 не заперечував щодо свого батьківства стосовно дитини ОСОБА_4 та проти виплати аліментів, не погодившись із їх розміром, що заявлений у позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_4 , уклавши шлюб з ОСОБА_10 отримала прізвище ОСОБА_11 , про що зроблено відповідний актовий запис №172 від 03.02.2024 року та підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 03.02.2024 року (а.с. 199).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що з відповідачем ОСОБА_12 проживала однією сім`єю без реєстрацію шлюбу з 2002 по 2008 роки, в 2003 році народила доньку ОСОБА_13 . В зв`язку з тим, що відповідач працював та не мав часу відвідати відділ РАГС, свідоцтво про народження було записано зі слів матері, оскільки шлюб не був зареєстрованим. Балабай доньку визнав, опікувався дитиною, підтримував. В осені 2011 року вимушена була звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів, оскільки донька пішла до першого класу, а батько на якийсь час зник та не надавав допомоги. В судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти стягнення аліментів. З дитиною продовжує спілкування і по нині.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що з 2016 року знайома з ОСОБА_14 та її донькою ОСОБА_13 . ОСОБА_13 бачила неодноразово з батьком ОСОБА_12 , ОСОБА_19 зовні дуже схожа на батька, ОСОБА_15 добре ставиться до доньки.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).

У статті 125 СК України передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

За змістом ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Положеннями статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України).

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Згідно із пунктами 9, 11 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема висновку експертизи, у тому числі судово-генетичної.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.08.2023 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертів постановлено наступне питання: чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .? Зобов`язано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з`явитися за викликом експертної установи за першою вимогою та представити експертній установі всі необхідні зразки, об`єкти та матеріали. Сторонам роз`яснені положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі (а.с.63-65).

До суду з Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України надійшло клопотання експерта № СЕ-19/121-23/19100-БД від 05.09.2023 про надання додаткових матеріалів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи за матеріалами справи № 639/2691/23. Експертом заявлено клопотання про надання зразків біологічного матеріалу (кров або слину) гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 , відібрані фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку, або направлення зазначених вище осіб разом для відбору експериментальних зразків до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 32 на 12.10.2023 з 10 до 11 години (резервна дата 18.10.2023 з 10 до 11 години). При собі мати паспорти (у вигляді паспортної книжечки або карти), ідентифікаційні коди; кошти на оплату експертних послуг становлять у розмірі орієнтовно 10000,00 грн. Також, в разі надання зразків біологічного матеріалу для проведення молекулярно-генетичного дослідження, відібраних фахівцями СМЕ в установленому порядку, експерт клопоче про надання письмового дозволу про часткове або повне знищення об`єктів дослідження та надання дозволів на обробку персональних даних гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.74).

В зв`язку з чим, ухвалою суду від 04.10.2023 за клопотанням судового експерта зобов`язано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення призначеної за ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.08.2023 судової молекулярно-генетичної експертизи, надати експерту Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України свої зразки біологічного матеріалу (кров або слину), відібрані фахівцями бюро СМЕ в установленому порядку; або з`явитися разом для відбору експериментальних зразків до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 32 на 12.10.2023 з 10 до 11 години (резервна дата 18.10.2023 з 10 до 11 години). Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо (а.с.89-91).

Як вбачається з повідомлення судового експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 20.10.2023 № СЕ-19/121-23/19100-БД про неможливість проведення експертизи, 12.10.2023 та 18.10.2023 до відділу біологічних досліджень та обліку Харківського НДЕКЦ МВС для відбору зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи з`явилася гр. ОСОБА_4 .

Відповідач ОСОБА_3 , який був повідомлений належним чином про дату, час і місце проведення експертного дослідження, жодного разу не з`явився для відібрання необхідних матеріалів. У зв`язку з чим експертна установа повідомила суд про неможливість проведення експертизи (а.с.100).

Наведене свідчить про ухилення відповідача від проведення експертизи, призначеної судом.

За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається у цивільних справах з метою формування доказової бази. Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, буквального та іншого епітелію, волосся (за наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини.

Для визначення батьківства обов`язковою є присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У разі, коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».

Статтею 109 ЦПК України визначено наслідки ухилення від участі в експертизі. Так закон визначає, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи, що належним чином повідомлений про дату та місце проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідач не з`явився для забору біологічних зразків, ненадання яких унеможливлює проведення експертизи, відсутність доказів про поважність причин неявки відповідача для забору біологічних зразків, суд дійшов висновку, що факт батьківства відповідача ОСОБА_3 щодо позивача ОСОБА_11 ( ОСОБА_4 ) повністю підтверджується зібраними у справі доказами: свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію народження ОСОБА_4 із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України; копією рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.12.2011 у справі № 2-3373/11 про стягнення аліментів, яким встановлено, що ОСОБА_3 фактично визнавав себе батьком ОСОБА_4 ; показами свідків.

Отже, факт ухилення відповідача від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи дає суду підстави встановити факт наявності кровного споріднення між відповідачем і дитиною (позивачем у справ). При цьому судом вжито належних процесуальних заходів з метою проведення експертизи та забезпечення участі відповідача у ній.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження №6030св18); від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 277/836/16-ц, (провадження № 61-48029св18); від 17 грудня 2021 року у справі № 683/1732/17 (провадження № 61-15821св21); від 26 квітня 2023 року у справі № 199/3284/19 (провадження № 61-12682св22).

Ця правова позиція щодо застосування положень статті 109 ЦПК України є незмінною.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року за № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

За положеннями п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року за № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Згідно зі ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_8 про визнання ОСОБА_3 батьком ОСОБА_8 та внесення змін до актового запису № 15 від 13.02.2004 про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Харківської області, зазначивши її батьком ОСОБА_3

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.5).

Доказів про понесення інших судових витрат по даній справи не надано.

Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України, судові витрати розподіляються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд покладає на відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-83, 89, 102-110, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 122, 125, 126, 128, 135 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни до актового запису № 15 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного 13 лютого 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Харківської області, в графі прізвище дитини змінити з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 », в графі батько змінити відомості з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_3 , громадянин України».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 41403969, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Дергачі, пл. Перемоги, 2А.

Повний текст рішення складено 12.06.2024.

Суддя С.О. Рубіжний