Постанова № 11966096, 22.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2010 року15:05 № 2а-266/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г., суддів Васильченко І.П., Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

доГоловного Контрольно-ревізійного управління України

провизнання протиправними дій щодо предявлення вимоги про усунення порушень від 21.12.2009р. № 06-14/1581; скасування вимоги від 21.12.09р. № 14/1581 в частині п. 2.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, виставлена за результатом ревізії вимога ГоловКРУ про усунення виявлених порушень від 21.12.09 р. № 06-14/1581 (надалі оскаржувана вимога), зокрема п. 2, є незаконною та підлягає скасуванню. Крім того, вважає дії Відповідача щодо предявлення вказаної вимоги протиправними. При цьому посилається на порушення Відповідачем приписів Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі Закон про ДКРС), Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою КМУ № 550 від 20.04.2006 року (далі Порядок № 550) та ряду інших нормативних актів.

Звертає увагу суду на те, що не приймав рішення про фінансування проекту, а тому не міг змінити цільове використання коштів та посилається на норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», постанови КМУ від 14.03.2007р. № 455 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання кредитів на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у галузях економіки».

Відповідач у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує та вважає вимоги Позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Звертає увагу суду на відсутність зі свого боку порушень приписів чинного законодавства при проведенні ревізії та предявленні вимоги. Зазначає, що з боку Позивача мав місце факт нецільового використання коштів у сумі 50 млн. грн., а тому вимога ГоловКРУ про усунення порушень, зокрема пункт 2, виставлена обґрунтовано, відповідно до приписів чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа є правонаступником державного підприємства «Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія». Згідно п.3 статуту, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2000 року № 979, засновником установи є держава в особі Кабінету Міністрів України. ДІФКУ зареєстрована Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.07.2000 року, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 00041467 та внесена до ЄДРПОУ (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 132536).

Відповідно до п. 2.48 плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на ІІІ квартал 2009 року на підставі направлень від 28.09.2009 року №№ 1399, 1397, 1401 та 1398 посадовими особами ГоловКРУ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Позивача за період з 01.01.2008 по 31.08.2009 роки. Ревізія проводилася у період з 28.09.09 року по 06.11.09 року та за її результатами складено акт № 06-21/74 від 13.11.2009 року (далі акт ревізії). Вказаний акт Позивачем підписано із запереченнями які Відповідачем прийняті не були.

З акту ревізії вбачається, що ДІФКУ з ТОВ «Компанія «Західбудінвест»на підставі протоколу конкурсної комісії від 04.10.2007 року № 7 укладено договір про надання кредиту від 25.10.2007 № 07-0010/К (далі кредитний договір) та надано кредит в сумі 50000000 грн. з метою впровадження та реалізації інвестиційного проекту «Організація виробництва електроенергії і тепла на території ТОВ «Компанія Західбудінвест»(далі Інвестиційний проект). Позивачем перерахував кошти згідно вказаного кредитного договору в повному обсязі.

В ході ревізії було проведено зустрічну звірку ТОВ «Компанія «Західбудінвест», за результатами якої складено довідку від 21.10.2009. року № 06-35/52. У довідці зафіксовано, що порушено умови договору щодо забезпечення суми застави (вона є меншою, ніж передбачено кредитним договором).

На реалізацію інвестиційного проекту було складено Бізнес-план, яким передбачено, що ТОВ «Компанія «Західбудінвест»створить і введе в експлуатацію когенераційну теплову мініелектростанцію. Планове виробництво електростанцією електроенергії 15 МВт-год., та теплової енергії 13 Гкал-год., термін виконання проекту 2007 2009 роки.

Для основного обладнання обрано варіант встановлення 5-ти газопоршневих двигунів J620 Австрійської фірми Jembacher. Одинична електрична потужність агрегату становить 3,047 МВт при розрахунковому режимі роботи. Теплова утилізована потужність 3,047 Мвт. В якості палива мав використовуватися біогаз.

Згідно висновку Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 05.03.2007 року № 1 інвестиційний проект є ефективним в частині енергозбереження та відповідності пріоритетним напрямам енергозбереження.

Додатковою угодою від 12.12.2007 року № 4 до вказаного кредитного договору передбачено закупівлю основного обладнання двох когенераційних газопоршневих машин Deutz потужністю 3,9 Мвт кожна. На поставку вказаних двигунів ТОВ «Компанія «Західбудінвест»та ТОВ «Ентеренерго Болгарія»укладено контракт від 10.03.2008 року № 01/04-08, загальною вартістю 3984000 євро. Додатковою угодою від 10.06.2009 року № 5 до вказаного контракту було передбачено поставку двох газопоршневих машин на загальну суму 2880000 євро.

Згідно листа ДП «Автомоторс»(генеральне представництво АТ «ДОЙТЦ»в Україні від 20.08.2009 року № 107, наданого Відповідачу СБУ листом від 06.11.2009 року № 8/3/1-8402, когенераційні установки TCG 2032 V16 Deutz Systems GmbH дозволяють використовувати різні види палива та електрична потужність двох таких агрегатів складає 7832 МВт та не може бути перевищена. На підставі цього Відповідач прийшов до висновку, що потужності 15 МВт використанням двох агрегатів досягти неможливо.

На виконання проектних робіт між ТОВ «Компанія «Західбудінвест» та ЗАТ «НПП Інтеренерго»укладено договір підряду від 03.01.2008 року № 03/01-08 загальною вартістю 4211335,20 грн. як зазначає Відповідач згідно актів виконано робіт на загальну суму 1692058,79грн. за твердженням ГоловКРУ, станом на 30.06.2009 року Товариством використано кредитних коштів в загальній сумі 7740164,75грн., що складає 15% від 50 млн. грн., чим не виконані умови кредитного договору.

В акті ревізії також зафіксовано, що між ВАТ СКБ «Дністер»та ТОВ «Компанія «Західбудінвест»укладено договір від 13.12.2007 року № 35391/1 банківського вкладу у національній валюті в сумі 20 000000 грн., а також між ТОВ та АБ «Синтез»укладено договір банківського вкладу № 131207/15 від 13.12.2007 року на суму 20 000000 грн. Як зазначає Відповідач в акті ревізії, грошові кошти надійшли на рахунок банку на наступний день після отримання ТОВ кредитних коштів.

За твердженням уповноваженого представника ГоловКРУ, використання позичальником ТОВ «Компанія «Західбудінвест»коштів в сумі 50000000 грн. суперечить умовам кредитного договору та умовам, передбаченим у бізнес-плані (в частині невідповідності найменувань, кількості, потужності та виробника обладнання, спрямування коштів на депозитні рахунки), а тому кошти використані не за цільовим призначенням.

Листом від 21.12.2009 року № 06-14/1581 Позивачу направлено вимоги про усунення порушень, пунктом 2 якої визначено: «Згідно п. 13 Порядку зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2006 року № 492, протягом 10 днів після надходження вимоги перерахувати 50 млн. грн.. у дохід державного бюджету за кодом класифікації «Інші надходження».

Позивач, просить суд визнати протиправними дії Відповідача щодо предявлення оскаржуваної вимоги та скасувати п.2 цієї ж вимоги від 21.12.2009 року № 06-14/1581.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону про ДКРС, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Приписи ч. 7 ст. 10 Закону про ДКРС надають Позивачу право предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства тощо.

Згідно п. 46 Порядку № 550 вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування надсилається обєкту контролю органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження). При цьому обовязковою умовою предявлення вимоги є незабезпечення обєктом контролю повного усунення виявлених ревізією порушень.

Таким чином, ГоловКРУ наділене правом предявляти за результатами ревізії вимогу про усунення порушень, а тому дії Відповідача є правомірними та такими, що вчинені в межах повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства.

Щодо вимоги Позивача про скасування п. 2 оскаржуваної вимоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(далі Закон про держбюджет) передбачено надання кредитів на реалізацію інвестиційних проектів впровадження енергозберігаючих технологій у галузях економіки, у першу чергу з впровадження передових енергозберігаючих технологій з виробництва альтернативних джерел палива.

На реалізацію п. 8 ч. 1 ст. 40 Закону про держбюджет постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 року № 455 було затверджено Порядок використання у 2007 році коштів, передбачених у бюджеті для надання кредитів на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів у галузях економіки (далі Порядок № 455). Зазначеним порядком визначено механізм використання у 2007 році коштів, передбачених Державному агентству України з інвестицій та інновацій за вказаною бюджетною програмою.

Приписами п. 2 Порядку № 455 визначено, що для кредитування субєктів господарювання, які реалізують інноваційні та інвестиційні проекти, бюджетні кошти надаються ДІФКУ на умовах повернення, платності, строковості та цільового використання.

Пунктом 1.2 Кредитного договору передбачено, що кредит надається з метою впровадження та реалізації Інвестиційного проекту. Останнім передбачено будівництво когенераційної мініелектростанції з використанням пяти газопоршневих агрегатів J620 Jembacher електричною потужністю 15000 кВт і тепловою потужністю 13 Гкал-год. Обовязковою умовою було використання біогазу як палива для зазначених агрегатів. Проте додатковою угодою № 4 до Кредитного договору було передбачено закупівлю основного обладнання двох когенераційних установок TCG 2032 V16 виробництва Deutz Power Systems GmbH, характеристики яких, згідно листа ДП «Автомоторс»від 24.07.09р. № 8/3/1-5622 фактично не відповідають вимогам Інвестиційного проекту.

Як зазначає Позивач, реалізація зазначеного Інвестиційного проекту за рахунок бюджетних коштів у повному обсязі не відбудеться, що може призвести до будівництва мініелектростанції з потужністю у два рази меншою, ніж та, яка була розглянута при наданні бюджетних коштів та відносно якої проводилася експертиза на доцільність та окупність, що не відповідає меті проекту.

Крім того, як було встановлено, частина коштів (40000000,00 грн.), отриманих ТОВ «Компанія «Західбудінвест»за кредитним договором, була перерахована на депозитні рахунки ВАТ СКБ «Дністер»та АБ «Синтез», що не відповідає цільовому використанню коштів, виділених з Державного бюджету по КПКВ 6241050. Таким чином, кредитні кошти, отримані Позивачем, використані не за цільовим призначенням.

Механізм передбаченого законом зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету у разі їх нецільового використання (крім бюджетних коштів, одержаних як субвенція), допущеного у поточному чи минулих роках визначається Порядком зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2006 року № 492 (далі Порядок зменшення асигнувань).

Приписи пп. 2-4 вказаного порядку визначають, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, затвердженим законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, встановленим бюджетним асигнуванням, кошторису або плану використання бюджетних коштів. Підставою для зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету є акт (інший документ), складений за результатами ревізії (перевірки) відповідно до законодавства посадовою особою органу, уповноваженого здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган), у якому зафіксовано факт нецільового використання бюджетних коштів (далі - акт). Зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету здійснюється на суму, щодо якої встановлено контролюючим органом факт нецільового використання.

Як було встановлено та зафіксовано Відповідачем в акті ревізії, Позивач використав 50000000,00 грн. не за цільовим призначенням, визначеним Інвестиційним проектом та бізнес-планом.

За таких обставин, оскаржувана вимога в частині скасування п. 2 є правомірною та обґрунтованою, виставленою Відповідачем в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведених Відповідачем підстав та наданих на їх підтвердження доказів, суд вважає, що у позові необхідно відмовити.

Керуючись ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя А. Степанюк

суддіІ. Васильченко

А. Федорчук

Повний текст постанови виготовлено 17.05.2010 р.