Постанова № 11966076, 01.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2010 року 11:02 № 2а-12271/09/2670

За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

про визнання протиправними дій,

Суддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Бузінова І.Ю.

Представники:

Від позивача Лазоренко І.В. довіреність №44 від 11.01.10

Від відповідачаСтарощук С.В. довіреність № 3/10-021 від 11.01.10

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 01.06.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва про визнання протиправними дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2009 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 01.12.2009р.

Ухвалою суду від 01.12.2009р. було закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.01.2010р.

Судове засідання що призначалося на 21.01.2010р. було знято з розгляду у звязку з технічними обставинами.

У судовому засіданні 16.03.2010р. представником відповідача було заявлено клопотання про закриття провадження у справі. Судом було оголошено перерву до 20.04.2010р. для надання суду підтвердження стосовно заявленого клопотання.

У судовому засіданні 20.04.2010р. судом було оголошено перерву до 13.05.2010р.

На адресу суду 13.05.2010р. було отримано клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю бути присутнім.

Судове засідання 13.05.2010р. було відкладено у звязку з заявленим клопотанням на 01.06.2010р.

У судове засідання 01.06.2010р. зявились сторони по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі та пояснив, що оскаржуваний акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також вважає, що зазначений акт не є предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Євро Лізинг»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007року по 31.03.2009 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 31.07.09р. № 161/23-80/32774741.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що позивач не погоджується з вище зазначеним актом у зв'язку з тим, що в ньому на думку позивача відображено неправомірні висновки щодо порушення ним п.п. 5.3.3 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. №344/94-ВР, інших підстав визнання акту позивачем не зазначено.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509/ХИ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують функції щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 11 цього ж Закону визначається право органів Державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Суд бере до уваги, що акт ревізії - це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки та її результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліків в господарюванні. Метою документування ревізійних дій та їх результатів є надання власникові та іншим користувачам матеріалів перевірки, визначених законодавством, суттєвої, повної і обґрунтованої інформації про стан збереження і використання коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової дисципліни, а також про обставини допущення, встановлення і розміри порушень.

Так, частина 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах про оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, акт проведення планової документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 31.07.09р. № 161/23-80/32774741 прийнятий у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Також суд вважає, що акт про результати проведеної перевірки сам по собі є суб'єктивним міркуванням фахівців Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, що здійснювали перевірку та зафіксували об'єктивні (не об'єктивні) висновки останнього. Даний акт не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює, скасовує норми права чи породжує права та обов'язки суб'єкта якому він адресований.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.З ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 71, 86, ст.. 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя І.В. Смолій