Постанова № 11966002, 21.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 квітня 2010 року           09:20           № 2а-2533/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі судового засідання Федоровій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомАкціонерного комерційного банку "Київ"

до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва

провизнання протиправним та скасування рішення №521 від 12.02.2009р. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що, на його думку, Відповідач неправомірно прийняв рішення про застосування фінансових санкцій, оскільки 06.02.2009 р. Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 53 якою з призначено тимчасову адміністрацію з 09.02.09 р. строком на один рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців. При цьому посилається на приписи ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки).

Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. Зазначає, що Святошинською філією АКБ «Київ»м. Київ було порушено приписи ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому за несвоєчасне перерахування сум страхових внесків Відповідачем було нараховано штраф та пеню.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає Відповідач, на його обліку перебуває платник страхових внесків ТОВ «ЦНМ «Енергетика»(код ЄДРПОУ 19499189, банк платника Святошинська філія АКБ «Київ»). 04.02.2009 р. останнім були надані до Святошинської філії АКБ «Київ»м. Київ платіжні дорученнями № 17 та 18, проте кошти на рахунки Пенсійного фонду перераховані не були.

06.02.2009 р. постановою Правлінням Національного банку України № 53 було прийнято рішення про призначення тимчасової адміністрації строком на один рік - з 09.02.09 р. до 09.02.2010 р. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 09.02.2009 р. до 09.08.2009 р.

12.02.2009 р. Відповідачем, на підставі п.1 ч.10 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»було прийнято рішення № 521 (надалі –оскаржуване рішення) про накладення на Святошинську філію АКБ «Київ»м. Київ штрафу у сумі 235, 91 грн. та пені –13,70 грн. за порушення вимог, передбачених ч.12 ст. 20 вказаного Закону (несвоєчасне перерахування сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування).

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням просить суд визнати його протиправним та скасувати.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (базовим звітним періодом є календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до п. 1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу. Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Згідно п.1 ч.10 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, зазначених у частині дев'ятій цієї статті, сум інвестиційного доходу, одержаного від інвестування коштів Накопичувального фонду, за несвоєчасне перерахування за платіжними документами виконавчих органів Пенсійного фонду та несвоєчасне зарахування на банківські рахунки сум коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду, які використовуються на цілі, передбачені цим Законом, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

За порушення вимог, передбачених частиною дванадцятою статті 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

Відповідно до ч.13 ст. 106 вказаного Закону суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Разом з тим статтею 85 Закону про банки передбачено, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Враховуючи те, що рішення про застосування Відповідачем фінансових санкцій до Святошинської філії АКБ «Київ»м. Київ прийнято 12.02.2009 р, а мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 09.02.2009 р., то Відповідач, прийнявши оскаржуване рішення, порушив приписи ст. 85 Закону про банки.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірності своїх дій при винесенні оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов акціонерного комерційного банку «Київ» задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва № 521 від 12.02.2009 р.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                 А.Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 30.04.2010 р.