Ухвала суду № 1196593, 28.02.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

28.02.07 Справа № 7/353-2006

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Галушко Н.А.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Болехівській І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Закарпатгазсервіс" від 20.12.2006р. № 67/03/06

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2006 р.

у справі № 7/353-2006

за позовом ТзОВ "Закарпатгазсервіс", м. Ужгород

до відповідача: Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Ужгороді, м. Ужгород

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача – Петрецький С.І.- директор;

від відповідача - Товтин М.В..- начальник юридичного відділу;

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49,51,59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2006р. у даній справі, суддя Швед С., у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим зокрема, що відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка знаходиться в розпорядженні фактичних землекористувачів, не звільняє їх від сплати земельного податку.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТзОВ "Закарпатгазсервіс" подало апеляційну скаргу, вважає, що постанова Господарського суду Закарпатської області є спірною та такою, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права; просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ТзОВ "Закарпатгазсервіс" в цілому.

ДПІ у м. Ужгороді в запереченні на апеляційну скаргу вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим, просить постанову Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2006р. по справі № 7/353-2006 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Закарпатгазсервіс"- без задоволення.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у запереченні на апеляційну скаргу, а також поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Обставини, що мають значення для справи, які встановлені судом першої інстанції.

ДПІ у м. Ужгороді на підставі направлення № 23-0/291 від 20.02.2006р проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання "Закарпатгазсервіс" вимог податкового, валютного законодавства України за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року.

За результатами проведення перевірки податковим органом складено акт № 498/23-1/10/31767995 від 20.03.2006р. В акті перевірки зазначено про порушення ст. ст.2,5,7,13,14,15,17 Закону України "Про плату за землю" № 2535-ХІІ від 03.07.1992р. із змінами і доповненнями, ст. 206 Земельного кодексу України від 25..10.2001року № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями, - ТзОВ "Закарпатгазсервіс" не подано розрахунки земельного податку за ІІ півріччя 2004 року та за січень-березень 2005 року та відповідно не проведено сплату земельного податку (до заключення договору оренди земельної ділянки).

24.03.2006 року ДПІ у м. Ужгороді винесено податкове повідомлення-рішення № 0001802341/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 16 983,18грн., з яких 11095,45грн. основного платежу та 5887,73 грн. штрафних санкцій.

ТзОВ "Закарпатгазсервіс" вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувало в адміністративному порядку .

Рішеннями про результати розгляду скарг ДПІ у м. Ужгороді від 31.05.2006р. № 13665/10/25-0, ДПА в Закарпатській області від 27.07.2006р. № 9003/10/25-055, ДПА України від 04.10.206 року № 18424/7/25-0215 скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 24.03.2006р. №0001802341/0- без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1, п.4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 2335- ХІІ від 03.07.1992 р. "Про плату за землю"(далі Закон № 2335- ХІІ) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів –учасників угоди про розподіл продукції , сплачують земельний податок.

Відповідно до ст.5 Закону № 2335- ХІІ об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 15 Закону України № 2535-ХІІ передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з Акту перевірки, між ТзОВ "Закарпатгазсервіс" та ВАТ "Закарпатгаз" укладено договори купівлі-продажу від 14.03.2003р.та 01.06.2004р.

Згідно умов договору від 14.03.2003року ВАТ "Закарпатгаз" передано у власність позивачу будівлю контори літ. А. площею 283,6 кв.м., розташовану в м. Ужгороді по вул. Болгарській,9.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.06.2004 року ВАТ "Закарпатгаз" передано у власність позивачу будівлі та споруди під літ.Б площею 16,8 кв. м., під літ. В площею 29,6 кв.м., під літ. Г площею 963,2 кв.м., під літ. Д площею 192,0 кв.м., під літ.Е площею 426 кв.м., під літ.Ж площею 78.7 кв.м., під літ.З площею 76,2 кв. м., під літ. Л площею14,7 кв.м., під літ.Н площею 95,5 кв.м., під літ.О площею 26,1 кв.м., під літ.С площею 15.8 кв.м., під літ,У площею 12.3 кв.м., розташовані в м. Ужгороді по вул.. Болгарській,9.

Згідно рішення ХХУ сесії ІУ скликання Ужгородської міської ради від 29.12.2003р. № 199 ТзОВ "Закарпатгазсервіс"надано в оренду строком на два роки земельну ділянку площею 3,6233 га під виробничою базою по вул. Болгарській,9.

Рішенням ХХХІІІ сесії ІУ скликання Ужгородської міської ради,п.5.3, від 08.10.2004р № 408 у зв'язку із набуттям права власності на будівлі та споруди ТзОВ "Закарпатгазсервіс" по вул. Болгарській,9 , внесено зміни до п.1,8 рішення ХХУ сесії ІУ скликання Ужгородської міської ради від 29.12.2003р. № 199 в частині надання ТзОВ "Закарпатгазсервіс" в оренду строком на три роки земельної ділянки площею 3,6233 га під виробничою базою по вул. Болгарській,9.

Отже, вищенаведене підтверджує фактичне використання земельної ділянки по вул. Болгарській, 9 ТзОВ "Закарпатгазсервіс".

Право користування землею виникло у позивача з моменту прийняття у власність виробничих об'єктів за договором купівлі-продажу майна від 01.06.2004року, у зв'язку з чим було припинено право попереднього землекористувача.

Посилання позивача на відсутність у спірному періоді у Товариства договору оренди на земельну ділянку та документів про її грошову оцінку не заслуговує на увагу, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які знаходяться в розпорядженні фактичних землекористувачів, не звільняє останніх від сплати земельного податку. Оформлення права користування землею (договору оренди) у квітні 2005року не впливає на момент виникнення права фактичного користування землею, з якого і повинна сплачуватись плата за землю.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не спростовують правомірності здійснених відповідачем нарахувань сум земельного податку за період з ІІ півріччя 2004року по І кв.2005року.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає постанову Господарського суду Закарпатської області такою, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, і відповідно такою, що скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Дана ухвала набирає законної сили і може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. ст. 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Дана ухвала складена в повному обсязі 04.10.2007р.

Головуючий-суддя Процик Т.С.

суддя Галушко Н.А.

суддя Юрченко Я.О.