Рішення № 119658423, 30.05.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року справа № 580/2021/24

11 годин 48 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Проценко розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/2021/24 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 з відміткою на стор.8, АДРЕСА_1 ) в інтересах дитини ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_3 з відміткою, АДРЕСА_1 ) [законні представники дитини в режимі відеоконференції у приміщенні суду] до Жашківської міської ради (код в ЄДРПОУ 36000377, вул Захисників України 17, м.Жашків, Черкаська область) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА

27.02.2024 вх.10464/24 у позовній заяві «про визнання протиправним і нечинним рішення комісії з питань захисту дитини» батьки дитини просять: визнати протиправним і скасувати рішення у відмові ОСОБА_1 у наданні висновку про доцільність встановлення опіки стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 та зобов`язати Жашківську міську раду в особі органу опіки та піклування розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2023.

Ухвалою суду від 08.04.2024 відкрите провадження у справі, судове засідання призначене на 24.04.2024, відкладене на 15.05.2024, 23.05.2024, 30.05.2024. У судовому засіданні 30.05.2024 позивачі позовні вимоги просили задовольнити, відповідач 28.05.2024 вх. 26603/24 надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.У судовому засіданні 30.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Обгрунтовуючи вимоги позивачі стверджують, що ОСОБА_1 не просив орган опіки та піклування вирішити питання про встановлення опіки стосовно сина - рішенням відмовлено у наданні висновку про недоцільність встановлення опіки над сином (стор.4 позовної заяви). Жашківською міською радою незаконно відмовлено у призначенні піклувальника ОСОБА_3 його батька ОСОБА_1 (стор.2 адміністративного позову). За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до Жашківського районного суду Черкаської області. Відповідно до рішення від 31.10.2023 у справі №693/738/23 визнаний син ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недієздатним, встановлений строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатним два роки. У частині призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного суд відмовив (ЄДРСР НОМЕР_4 ) - рішення набрало законної сили 07.12.2023, де суд висновує: діюче законодавство передбачає встановлення опіки над дитиною виключно у випадках, коли дитина є сиротою, або позбавлена батьківського піклування. Також неможливо визнати за одним із батьків обов`язки щодо дитини, відмінні від обов`язків другого батька, що призведе до порушення принципу рівності батьків, встановлених ст. 141 СК України. Те, що батьки дитини є його законним представниками, встановлено законом та не потребує судового підтвердження.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач відзиву на адміністративний позов до суду не надав. Відповідно до ч. 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Жашківського районного суду м. Черкаси від 31.10.2023 у справі № 693/738/23 визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає по АДРЕСА_2 - недієздатним. У частині призначення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном недієздатного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовлено (а.с. 22).

20.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, де зокрема просив оформити з наданням до суду висновок про доцільність встановлення піклування неповнолітньому недієдатному ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , піклування та призначення піклувальником його рідного батька - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до виповнення дитині повноліття - 15.11.2027 (а.с. 56).

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Жашківської міської ради від 16.01.2024, оформленого витягом з протоколу засідання № 1, відмовлено ОСОБА_1 у наданні висновку про доцільність встановлення опіки над неповнолітнім сином ОСОБА_3 (а.с. 58).

Не погоджуючись із рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Жашківської міської ради від 16.01.2024, оформленого витягом з протоколу засідання № 1, позаяк не просив орган опіки та піклування вирішити повторно питання про встановлення опіки стосовно сина, а стверджує: звернувся до відповідача із заявою про надання висновку щодо доцільності встановлення піклування над неповнолітнім недієздатним сином, проте немотивованим і суперечливим рішенням суб`єкта владних повноважень відмовлено у наданні висновку про недоцільність встановлення опіки над сином батьки звернулися в інтересах дитини з позовом до суду, проте про яке порушене право йдеться - не зазначили.

Розглянувши подані документи і матеріали, повідомлені сторонами аргументи/доводи щодо обставин справи, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, а також з урахуванням особливостей визначених статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дитина з інвалідністю має вести повноцінне і достойне життя в умовах, що забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі та полегшують її активну участь у житті суспільства (ст.23 Конвенції про права дитини). В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст.3 Конвенції про права дитини).

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Правовідносини у сфері опіки та піклування регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - Закон № 435) та Правилами опіки та піклування затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88 та зареєстрованих 17.06.1999 № 387/3680 (далі - Правила).

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ч.1 ст. 55 Закону № 435). Опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними (ч.1 ст. 58 Закону № 435). Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч.1 ст. 62 Закону № 435). Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю (ч.2 ст. 63 Закону № 435).

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (ст. 56 Закону № 435). Опіка та піклування встановлюється судом та органом опіки та піклування. Опікун та піклувальник призначається над недієздатною чи обмежено дієздатною особою - судом за поданням органів опіки та піклування відповідно до ч.1 ст. 61 Закону № 435. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 Закону № 435 і лише за її письмової згоди.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника (ч.4 ст. 63 Закону № 435).

Відповідно до розділу 1 Правил - опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів (п. 1.1). Опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки (п. 1.2). Для допомоги в роботі при органах опіки та піклування створюються опікунські ради, що мають дорадчі функції і до складу яких входять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і громадськості. Обов`язки секретаря опікунської ради виконує штатний інспектор опікунської ради (п. 1.6). Органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації: вирішують питання про встановлення і припинення опіки та піклування; ведуть облік щодо осіб, які потребують опіки (піклування); здійснюють нагляд за діяльністю опікунів і піклувальників; вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов`язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням) (п. 1.7). Рішення органів опіки і піклування про призначення чи звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов`язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені в установленому законом порядку (п. 1.8).

Відповідно до розділу 3 Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. Під час призначення опікуна (піклувальника) беруться до уваги можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Відповідно до пункту 4.13 розділу 4 Правил рішення органів опіки і піклування про призначення або звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов`язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені зацікавленими особами чи опротестовані прокурором у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 242 ЦК України встановлено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно із ст.3 Закону України 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з покликанням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР).

Лексичне значення слова сприяти (допомагати, підтримувати) тлумачиться різнобічно: позитивно впливати на що-небудь; створювати відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чого-небудь; подавати допомогу в чому-небудь; бути причиною або наслідком виникнення, існування і т. ін. чого-небудь; cтворювати, викликати бажання виконувати яку небудь дію. Відповідно до тлумачного словника «сприяння» - потурання кому-небудь (Про сприяння реалізації прав людини / https://ccu.gov.ua/sites/default/files/library/pravovi_zasady_organizaciyi_ta_zdiysnennya_publichnoyi_vlady_2022.pdf).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21). У науково-практичному коментарі до Закону України «Про адміністративну процедуру» зазначено: принципи добросовісності та розсудливості корелюються насамперед з п.5 та п.6 частини 2 ст.2 КАС України як критеріями для оцінки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У рішенні Жашківського районного суду в Черкаській області від 31.10.2023 у справі №693/738/23 (ЄДРСР 114621443 - набрало законної сили - 07.12.2023) зазначено: враховуючи, що ОСОБА_3 є дитиною, в розумінні СК України, не є сиротою, не позбавлений батьківського піклування, суд вважає, що в частині призначення опікуном недієздатного ОСОБА_3 - його рідного батька ОСОБА_1 , належить відмовити.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).

Суд встановив, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 відповідач не перевірив обставин щодо змісту та мети формулювання заяви, що стосувалась надання висновку про доцільність встановлення піклування над неповнолітнім недієздатним сином ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), позаяк у висновку зазначив: відмовити у наданні висновку про доцільність встановлення опіки над неповнолітнім сином, не розмежував підстав та порядку встановлення опіки (встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років) та піклування (встановлюється над дітьми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років), чим не сприяв ОСОБА_1 під час розгляду заяви у контексті реалізації принципів належного врядування.

Відповідно до ст.180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Конституційний Суд України у Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними ( М.Білак . З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).

Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

ВПВС № 520/12022/17 ЄДРСР 85412892 зазначає: стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес».

Обов`язок суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 814/2222/17, 13.11.2018 у справі № 826/20369/14).

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 7140-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і тяжкохворими дітьми» .Згідно з постановою КМУ від 7 березня 2022 р. № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» на період введення воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування продовжуються виплата видів державної соціальної допомоги без звернення особи до відповідних структурних підрозділів з питань соціального захисту населення, зокрема допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи (https://www.helsinki.org.ua/articles/osoblyvosti-zdiysnennia-opiky-i-pikluvannia-v-umovakh-voiennoho-stanu/).

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Як загальновідомо, крім тягаря, передбаченого загальними правилами щодо обов`язку доказування в адміністративній справі, на відповідача суб`єкта владних повноважень покладається додатковий тягар доказування, передбачений принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі й презумпцією винуватості суб`єкта владних повноважень (ст.ст. 9, 77 КАС України) (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_ or_uploads/supreme/Bevzenko.pdf).

Суд оцінив надані докази і перевірив доводи учасників, дійшов висновку, що відповідач, ухвалюючи протокольне рішення 16.11.2024 №1 не продемонстрував сприяння батьку ОСОБА_1 дитини ОСОБА_3 (має паспорт у зв`язку із досягненням 14 річного віку) в очікуванннях бути почутим - не сприяв відповідач у реалізації прав дитини - не перевірив обставин щодо з`ясування змісту і мети звернення на підставі заяви від 20.12.2023 про надання висновку про доцільність встановлення піклування (а не встановлення опіки як колегіально ухвалене немотивовано висновок), не розмежувавши підстав та порядок встановлення опіки (встановлюється над дітьми, які не досягли чотирнадцяти років) та піклування (встановлюється над дітьми віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років), що потребує вирішення у межах компетенції та повноважень відповідача відповідно до повноважень суду згідно з частиною 4 статті 245 КАС України (у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд під час розгляду звернення, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні).

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 5 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а відповідач не надав доказів інших витрат, то відсутні підстави для розподілу витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Жашківської міської ради, оформленого протоколом від 16.01.2024 №1.

Зобов`язати Жашківську міську раду повторно розглянути звернення від 20.12.2023 (оформлене як «вимога») ОСОБА_1 до органу опіки та піклування Жашківської міської ради про встановлення піклування над сином ОСОБА_3 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи:

законні представники дитини ОСОБА_3 [паспорт НОМЕР_3 з відміткою, АДРЕСА_1 ]: ОСОБА_1 [РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ] та ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 з відміткою на стор.8, АДРЕСА_1 ];

відповідач: Жашківська міська рада [код в ЄДРПОУ 36000377, вул Захисників України 17, м.Жашків, Черкаська область].

Рішення суду складене 10.06.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА