Рішення № 119657296, 11.06.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/3287/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3287/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

14.03.2024 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Головного управління ДПС у Сумській області (надалі - ГУДПС), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2024 №229918280901, яким до платника податків застосовано суму штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального у розмірі 558 168,70 грн.

Наявність обставин, які свідчать про порушення прав платника податків, заявник пов`язує з фактом порушення податковим органом процедури призначення та проведення фактичної перевірки господарської діяльності ФОП. Вказує на обставини того, що перевірка містить ознаки камеральної, оскільки перевіркою охоплено дані за минулий час за відсутності факту проведення перевірки саме за місцем здійснення господарської діяльності позивача, акт перевірки складено лише на підставі вибіркової перевірки електронних копій розрахункових документів, що містяться в електронних базах ДПС за місцем розташування контролюючого органу. Відповідно, як на переконання позивача, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту фактичної перевірки, яка була проведена з порушенням норм Податкового кодексу України, а акт перевірки не надавався на підпис позивачу чи його представникам. Додав, що касові апарати, через які здійснювалася реалізація товарів, у т.ч. тютюнових виробів, знаходяться в одному місці торгівлі - торговому приміщенні (будівлі) "Маркетопт" за адресою: АДРЕСА_1 , на яке була видана чинна ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Розрахунок штрафних санкцій проведено виходячи з 200% вартості реалізованих товарів, а не з вартості отриманої партії товару, як це передбачено абзацом 7 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального".

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

05.04.2024 до суду надійшов відзив на позов (а.с. 50-56), в якому представник ГУДПС просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що перевіркою встановлено та зафіксовано в акті факти порушення платником вимог ч. 23 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за які до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції. Доводи про неможливість проведення перевірки за минулий час, на переконання представника відповідача не відповідають дійсності, оскільки Податковим кодексом України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході перевірок, у тому числі й фактичних, окрім ст. 102 Податкового кодексу України (не пізніше 1095 днів). Щодо тверджень про проведення перевірки не за місцем фактичного провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 зазначав, що такі не можуть бути взяті до уваги, оскільки позивач сам визнає факт проведення фактичної перевірки за змістом позовної заяви. Використані під час перевірки витяги з реєстру електронних копій розрахункових документів є повним та достатнім підтвердженням здійснення ФОП ОСОБА_1 роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

Доводи позивача про те, що акт перевірки не надавався на підпис позивачу чи його представникам спростовував обставинами того, що такі твердження не відповідають дійсності, оскільки ФОП ОСОБА_1 було запрошено до приміщення контролюючого органу для ознайомлення, підписання та отримання примірнику акту фактичної перевірки №945/А/18-28/09/01/3201922679 від 30.01.2024, який втім до приміщення контролюючого органу не з`явився, про що складено відповідний акт про неможливість вручення акта перевірки №88/С/18-28-09-01 від 30.01.2024. Акт фактичної перевірки у порядку, визначеному п. 86.5 ст. 86, п. 58.3 ст. 58 та п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України був направлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 та вручений йому під підпис 12.02.2024.

З приводу доводів позивача про наявність у нього діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами відповідач зауважував, що у періоді, який перевірявся, у ФОП ОСОБА_1 були відсутні ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами на кафе, тоді як лише під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 було подано заяву про отримання такої ліцензії, після чого отримано таку терміном дії з 01.02.2024 по 01.02.2025. Окремо звертав увагу на те, що дія ліцензії на право роздрібної торгівлі на магазин не розповсюджується на кафе, яке є іншим відокремленим господарським об`єктом та на яке ФОП ОСОБА_1 було отримано окрему ліцензію терміном дії починаючи з 01.02.2024. Зауважив, що розмір отриманої партії товару не може бути меншим від фактичної кількості реалізованих тютюнових виробів, тож вартість отриманої партії товару становить 262958,05 грн.

09.04.2024 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 82-87), у якій позивач навів доводи аналогічні тим, що наведені у позовній заяві.

Правом на подання заперечення відповідач не скористався.

Розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрований у статусі фізичної особи-підприємця 03.02.2017, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчинено запис за №25850000000026257. Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 20).

Згідно з поданою ФОП ОСОБА_1 заявою за ф.20-ОПП контролюючим органом 22.09.2023 взято на облік 2 об`єкти оподаткування за адресою: АДРЕСА_1 : кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та магазин " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".

ГУДПС видано позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 18230311202301497, дата реєстрації 20.10.2023, терміном дії з 20.10.2023 до 20.10.2024, адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 , "Маркетопт Express". 200.0 кв.м. (а.с. 42).

16.01.2024 в.о. начальника ГУДПС А.Снєжко керуючись п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 75.1.3 ст. 75, на підставі п.п. 80.2.5 ст. 80, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів винесено наказ №128-КП "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести фактичну перевірку за місцем провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , господарську діяльність в якому здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) строком не більше 10 діб починаючи з 22.01.2024. Встановлено період, що перевіряється, з 23.01.2021 по дату початку перевірки (а.с. 80).

За наслідками реалізації наказу №128-КП від 16.01.2024 ГУДПС складено акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів від 30.01.2024 за №945/А/18-28-09-01/3201922679 (а.с. 23-25).

Відповідно до акту, у періоді, який перевірявся, за об`єктом оподаткування кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 має в наявності ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний №18230308202301622 термін дії з 20.10.2023 до 20.10.2024. До зазначеної ліцензії внесено реєстратор розрахункових операцій типу КС-С651Т: заводський номер №MZ80041370, фіскальний номер №3001092602.

Вибірковою перевіркою електронних копій розрахункових документів (фіскальних чеків), що передаються до органів ДПС відповідно до «Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057, сформованих по програмному реєстратору розрахункових операцій типу ІКС-С651Т: заводський номер № НОМЕР_2 , фіскальний номер №3001092602, що використовується ФОП ОСОБА_1 у кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено факти роздрібної торгівлі тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у період відсутності відповідної ліцензії з 03.11.2023 по 22.01.2024.

Так, через реєстратор розрахункових операцій типу ІКС-С651Т: заводський номер №MZ80041370, фіскальний номер №3001092602, у періоді, що перевіряється, здійснено 2302 факти реалізації тютюнових виробів на загальну суму 262 958,05 грн, у т.ч. у листопаді 2023 року 673 факти реалізації на суму 82409,71 грн, у грудні 2023 року 831 факт реалізації на суму 87 353,12 грн, у січні 2024 року 798 фактів реалізації на суму 93 195,22 грн, детальна інформація наведена у Додатках №1, №2, №3 до акту перевірки.

ФОП ОСОБА_1 копії накладних, товарно-транспортних накладних або інших документів на отримання (внутрішнє переміщення) тютюнових виробів на кафе за адресою: АДРЕСА_1 у період відсутності ліцензії до перевірки не надано. Разом з тим, розмір отриманої партії товару не може бути меншим від фактичної кількості реалізованих тютюнових виробів. Враховуючи вищенаведене, вартість отриманої партії товару становить 279084,35 грн.

Крім того, у ході вибіркової перевірки електронних копій розрахункових документів (фіскальних чеків), що передаються до органів ДПС відповідно до "Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057, сформованих по реєстратору розрахункових операцій типу ІКС-С651Т: заводський номер №MZ80041370, фіскальний номер №3001092602, що використовується ФОП ОСОБА_1 у кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що з 03.11.2023 по 22.01.2024 проведено розрахункові операції без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, які фактично відображають споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікують їх згідно з товарною підкатегорією товарів відповідно до УКТ ЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, згідно із Законом України від 04.06.2020 №674-IХ «Про Митний тариф України»).

Так, у зазначений період реалізовано підакцизні товари з кодом УКТ ЗЕД 2402 20 90 20, при цьому у розрахункових документах (фіскальних чеках) зазначено найменування товарів "цигарки". Всього перевіркою встановлено 2017 таких фактів, у т.ч. у листопаді 2023 року 548 фактів, у грудні 2023 року 667 фактів, у січні 2024 року 798 фактів. Детальна інформація наведена у Додатках №1, №2, №3 акту.

За висновком ГУДПС, при проведенні розрахункових операцій, пов`язаних з реалізацією тютюнових виробів за кодом товарної підкатегорії з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний використовувати режим програмування найменування товару виключно як назву "сигарети", "сигарети з фільтром" або скорочену назву, що фактично відображають споживчі ознаки товарів та однозначно ідентифікує такі товари в документообігу.

У підсумку актом перевірки від 30.01.2024 за №945/А/18-28-09-01/3201922679 встановлено порушення позивачем вимог:

ч. 23. ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" в частині здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії;

п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) в частині проведення розрахункових операцій при продажу підакцизних без застосування режиму програмування найменування товарів.

04.03.2024 на підставі висновків акту перевірки про порушення платником правил ведення роздрібної торгівлі підакцизними товарами ГУДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №229918280901, яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення ч. 23 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 558 168,70 грн (а.с. 62).

Позивач, не погоджуючись із правомірністю підстав притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначаються Законом України від 19.12.1995 №481-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

За змістом абзацу 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Частиною 23 статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі (ч. 27 ст. 15 Закону №481/95-ВР).

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій (ч. 41 ст. 15 Закону №481/95-ВР).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Підпунктом 20.1.4 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

За визначенням, наведеним в п.п. 75.1.2 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Фактичною, відповідно до положень п.п. 75.1.3 ст.75 ПК України, вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначає стаття 80 ПК України.

Так, згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (підпункт 80.2.6).

Пунктом 80.5 статті 80 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.3 ст. 81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить на користь висновку про те, що здійснення податкової перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі виявлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства.

Відповідно, за відсутності проведеної податкової перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошового зобов`язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку допущеними платником порушеннями контролюючому органу необхідно дотриматися ряду умов, однією з яких є проведення податкової перевірки.

Нормами Податкового кодексу України задля дотримання балансу між публічними і приватними інтересами визначені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок і лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Тож у випадку незаконності самої перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Подібна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).

За таких обставин суд не повинен надавати оцінку правомірності спірного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №160/8859/18 та від 30.06.2019 у справі №825/1747/17.

Отже, у разі недотримання вимог щодо проведення податкової перевірки, у контролюючого органу відсутні підстави для прийняття рішення за результатами виявлених порушень, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелює її наслідки.

Як слідує з матеріалів справи, підставою проведення фактичної перевірки, на підставі матеріалів якої контролюючим органом у подальшому було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вказаний підпункт 80.2.5 статті 80 ПК України, який у якості однієї з підстав для проведення фактичної перевірки передбачає здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, як самостійну обставину, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Однак суд не може погодитися з правомірністю обраної відповідачем підстави для призначення перевірки, оскільки за умовами підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (у розрізі спірних правовідносин) підставою для проведення фактичної перевірки мала би бути саме наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

На переконання суду підпункт 80.2.5 статті 80 ПК України виключає можливість проведення фактичної перевірки платника податків щодо здійснення ним функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального за відсутності інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеній нормі відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав доказів, які б підтверджували наявність підстав для проведення фактичної перевірки ФОП у вигляді інформації про порушення позивачем вимог законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності контролюючого органу на здійснення податкового контролю у формі фактичної перевірки згідно з п.п. 80.2.5 ст. 80 ПК України.

У наказі на проведення фактичної перевірки від 16.01.2024 №128-КП (а.с. 22) відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім посилання на норми, що їх регулюють, не відображено в рамках яких заходів була встановлена невідповідність діяльності ФОП вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти порушення позивачем вимог законодавства.

Відтак, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача від 16.01.2024 №128-КП, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, у тому числі норми ПК України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач ніяким чином не обґрунтував що ж саме зумовило необхідність проведення перевірки, наявність (отримання) якої саме інформації слугувала приводом для її проведення, що свідчить про суто формальний підхід контролюючого органу до оформлення наказу про призначення фактичної перевірки.

Не містять матеріали справи і доказів отримання відповідачем будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчила б про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема щодо здійснення розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність правових підстав для здійснення перевірки (податкового контролю) позивача на підставі наказу, у якому відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, окрім посилання на норми, що регулюють питання призначення такої перевірки.

Таким чином ГУДПС не довело наявності підстав у розумінні п.п. 80.2.5 ст. 80 ПК України для прийняття наказу від 16.01.2024 №128-КП про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

В акті фактичної перевірки від 30.01.2024 №945/А/18-28-09-01/3201922679 (а.с.23-35) відповідач посилається на електронні копії розрахункових документів (фіскальних чеків), що передаються до органів ДПС відповідно до Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057, сформованих по програмному реєстратору розрахункових операцій типу ІКС-С651Т: заводський номер MZ80041370, фіскальний номер №3001092602, що використовувався ФОП ОСОБА_1 у кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 .

Висновком даного акту позивача звинувачено у порушенні ч. 23 ст. 15 Закону №481/95-ВР щодо роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, а також п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР у частині проведення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів без застосування режиму програмування найменування товарів.

У зв`язку з цим суд зазначає, що електронні копії розрахункових документів, які надійшли по дротових та/або бездротових каналах зв`язку до органів ДПС щодо операцій, вчинених платником з 03.11.2023 по 22.01.2024, досліджені відповідачем у приміщені ГУДПС в ході вибіркової перевірки, що не характерно для фактичних перевірок.

Акт від 30.01.2024 №945/А/18-28-09-01/3201922679 виготовлений і роздрукований у приміщенні ГУДПС із використанням даних електронної інформації, що надходила до відповідача по дротових та бездротових каналах зв`язку, у період включно до початку проведення перевірки 22.01.2024, а саме - з 03.11.2023 по 22.01.2024.

Тож очевидним є те, що в порушення вимог п.п. 75.1.3 ст. 75 ПК України акт фактичної перевірки складений не за місцем безпосереднього провадження платником податків його діяльності, яка охоплювалася предметом фактичної перевірки.

Верховний Суд у постанові від 02.03.2023 у справі №380/13375/21 вказував, що "...на відміну від фактичної перевірки документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих податковим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, що охоплюється предметом саме документальної перевірки: своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів. Натомість проведення фактичної перевірки не передбачає контролю за нарахуванням і сплатою податків.

Суд звертає увагу, що особливість фактичних перевірок та їх відмінність від усіх інших перевірок, які проводяться податковими органами, полягає у тому, що при їх проведенні перевіряються не бухгалтерські документи, а правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб`єкта підприємницької діяльності. Тому, така перевірка проводиться не за місцем розташування платника податку (місцем розташування органу управління), а саме за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника..."

До того ж Верховний Суд у постанові від 11.11.2020 у справі №640/2254/19 вже висловлювався з приводу того, що фактична перевірка може проводитися як за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, так і за місцем розташування господарських та інших об`єктів права власності такого платника.

Належним, допустимим та достатнім доказом факту реалізації підакцизного товару є фіскальний чек (розрахунковий документ в розумінні Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг), отриманий від суб`єкта господарювання у спосіб, передбачений ПК України, тобто під час проведення контрольної розрахункової операції.

Відповідач не надав доказів вчинення позивачем правопорушень в ході фактичної перевірки.

Відповідно, акт перевірки від 30.01.2024 не є належним та допустимим доказом у розумінні статей 72-77 КАС України, який фіксує факти вчинення порушень, які інкриміновані ФОП ОСОБА_1 за наслідками проведеної фактичної перевірки.

Аналізуючи положення статей 75, 80 ПК України, суд приходить до висновку про те, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки). Це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби в рамках графіку роботи суб`єкта господарювання.

Проведення ж в ході фактичної перевірки аналізу звітності платника, отриманої контролюючим органом з електронної бази у приміщенні ГУДПС за минулий час, що використана відповідачем в якості підстави для висновку про наявність порушень законодавства, носить характер документальної перевірки.

Відповідачем не заперечується та обставина, що в ході проведення фактичної перевірки у період з 22.01.2023 по 30.01.2024 посадовими особами контролюючого органу не було виявлено порушень вимог законодавства в частині реалізації підакцизної продукції позивачем.

Відповідач при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення використовував відомості, які не були ним отримані в ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

З приводу цього відповідач стверджує, що податковим законодавством не обмежено податковий орган застосовувати штрафні санкції лише за правопорушення, які відбулися в день фактичної перевірки.

Однак суд стоїть на позиції того, що норми ПК України не містять положень щодо можливості використання контролюючим органом у ході проведення фактичної перевірки даних бази електронних копій розрахункових документів платника податків за минулі періоди.

В той же час приписи статті 19 Конституції України передбачають правило, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тож встановлені в ході судового розгляду обставини порушення ГУДПС порядку проведення фактичної перевірки на переконання суду є достатньою підставою для визнання податкового повідомлення-рішення №229918280901 від 04.03.2024 таким, що винесене на підставі доказів, здобутих з порушенням процедури їх збирання, а тому акт індивідуальної дії, який ґрунтується на таких доказах, слід скасувати як протиправний, що має наслідком задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 5581,69 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Сумській області від 04.03.2024 №229918280901.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Сумській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору за звернення до суду з позовом, у розмірі 5 581 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн 69 коп.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ ВП 43995469; вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40009).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун