Постанова № 11965712, 18.08.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 серпня 2009 року           11:50           № 13/634

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В. розглянувши справу

за адміністративним позовом Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства»

до Державної податкової інспекції у Cоломянському районі м. Києва

до Головного управління Державного казначейства у м. Києві

про зобов’язання: зняти нарахування по податкових повідомленнях –рішеннях від 15.06.2004р. № 61-2611/0, від 15.06.2004р. № 62-2611/0, від 02.09.2004р. № 61-2611/1, від 02.09.2004р. № 61-2611/1, від 16.11.2004р. № 61-2611/2, від 16.11.2004р. № 61-2611/2, від 04.01.2005р. № 61-2611/3, від 04.01.2005р. № 61-2611/3; переплату з податку на додану вартість в розмірі 32500,50 гривень зарахувати в рахунок майбутніх платежів державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства»; переплату державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства»з податку на прибуток в розмірі 48705,00 гривень зарахувати на рахунок податку на додану вартість; повернути державному підприємству «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства»судові витрати у розмірі 203,00 грн. згідно постанови Господарського суду м. Києва по справі № 11/66 від 29.05.2007р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обґрунтовуючи свої уточнені позовні вимоги позивач посилається на те, що Відповідач не виконав рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.07 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.08 р. (постанова першої інстанції залишена без змін) якими було визнано нечинними податкові повідомлення –рішення від 15.06.2004р. № 61-2611/0, від 15.06.2004р. № 62-2611/0, від 02.09.2004р. № 61-2611/1, від 02.09.2004р. № 61-2611/1, від 16.11.2004р. № 61-2611/2, від 16.11.2004р. № 61-2611/2, від 04.01.2005р. № 61-2611/3, від 04.01.2005р. № 61-2611/3, згідно яких позивач був зобов’язаний сплатити до Державного бюджету України суму у розмірі 81205,50 грн. А тому просить суд зобов’язати Відповідача зняти нарахування по вище перелічених податкових повідомленнях-рішеннях; переплату з податку на додану вартість в розмірі 32500,50 гривень зарахувати в рахунок майбутніх платежів; переплату з податку на прибуток в розмірі 48705,00 гривень зарахувати на рахунок податку на додану вартість; повернути судові витрати у розмірі 203,00 грн. згідно постанови Господарського суду м. Києва по справі № 11/66 від 29.05.2007р.

Відповідач 1 у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому посилається на необґрунтованість позовних вимог та зазначає, що 17.04.2009р. в зв’язку з визнанням недійсними Київським апеляційним адміністративним судом вищевказаних податкових повідомлень –рішень Позивачу було збільшено переплату з податку на додану вартість на суму 32500,00 грн. та на 48705,00 грн. з податку на прибуток підприємств, а отже борг у Позивача відсутній.

Відповідач 2 у письмовому запереченні на позов просить у задоволенні позовних вимог відмовити та зазначає, що стягнення спірних коштів з рахунків № 31113029600010 та № 31118002600010 неможливі, так як зазначені рахунки у Головному управлінні закриті. Зазначає, що він права та інтереси Позивача не порушував.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» зареєстроване Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією від 20.04.1998р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 03363588.

Відповідно до довідки № 16964/07 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є: дослідження та розробки в галузі природних та технічних наук.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва на підставі акту перевірки від 15.06.2004 року № 45/2611/03363588 та за результатами адміністративного оскарження було прийнято податкові повідомлення-рішення: від 15.06.2004 року № 61-2611/0, від 15.06.2004 року № 62-2611/0, від 02.09.2004 року № 61-2611/1, від 02.09.2004 року № 62-2611/1, від 16.11.2004 року № 61-2611/2, від 16.11.2004 року № 62-2611/2, від 04.01.2005 року № 61-2611/3, від 04.01.2005 року № 62-2611/3, якими державному підприємству «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства»було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32 500,50 грн., в тому числі 21 667,00 грн. - основний платіж та 10 833,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції і суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 48 705, 00 грн., в тому числі 3 470,00 грн. - основний платіж та 16.235,00 - штрафні (фінансові) санкції.

Як зазначає Позивач, через прийняття участі у тендері він сплатив зазначені суми, для отримання довідки про відсутність заборгованості.

Разом з тим, перераховані вище податкові повідомлення-рішення були ним оскаржені до Господарського суду м. Києва, який виніс рішення від 29.05.07 р. та визнав нечинним вказані податкові рішення. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.07.08 р. постанову Господарського суду м. Києва залишив без змін.

Позивач посилається на те, що 5 серпня 2008 року він звернувся до Відповідача у письмовій формі із проханням зняти нарахування по вищезазначених повідомленнях-рішеннях ДПІ Солом'янського району міста Києва, переплату з податку на додану вартість зарахувати в рахунок майбутніх платежів, переплату з податку на прибуток зарахувати на рахунок податку на додану вартість та повернути судові витрати у розмірі 203, 00 гривні згідно постанови Господарського суду міста Києва по справі № 11/66 від 29.05.2007 року. Але на звернення Позивача Відповідач письмової відповіді досі не надав.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

З наданих Відповідачем -1 письмових заперечень останній зазначає, що згідно оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства, по Позивачу 17.04.2009р. було збільшено переплату по податку на додану вартість на суму 32500,00 грн. та на 48705,00 грн. по податку на прибуток підприємств, у зв'язку з визнанням недійсними Київським апеляційним адміністративним судом податкових повідомлень-рішень № 61-2611/0 та № 62-2611/0 від 15.06.04р., № 61-2611/1 та № 62-2611/1 від 02.09.04р., № 61-2611/2 та № 62-2611/2 від 16.11.2004р., № 61-2611/3 та № 62-2611/3 від 04.01.05р.

Крім того, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 13.05.2009р. було складено висновок № 724 щодо перерахування Позивачу 40000,00 грн. на рахунок № 311110029700010 УДК у Солом'янському районі м. Києва, код 26077951 ГУДКУ в м. Києві на погашення податкового зобов'язання з ПДВ. Відповідно до облікової картки ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства»14.05.2009р. переплату по податку на прибуток підприємств на суму 40000,00 грн. було зараховано в рахунок погашення податкових зобов'язань по податку на додану вартість. Зазначену інформацію було підтверджено повноважним представником Відповідача –1 в судовому засіданні та надано відповідні докази, а саме: облікову картку по ПДВ та облікову картку по податку на прибуток підприємств станом на 18.05.09 р.; копію висновку № 724 від 13.05.09 р.

Судом враховується, що рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.07 р. було визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 15.06.2004 року № 61-2611/0, від 15.06.2004 року № 62-2611/0, від 02.09.2004 року № 61-2611/1, від 02.09.2004 року № 62-2611/1, від 16.11.2004 року № 61-2611/2, від 16.11.2004 року № 62-2611/2, від 04.01.2005 року № 61-2611/3, від 04.01.2005 року № 62-2611/3.

Крім того, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва складено висновок № 724 від 13.05.2009р. по ДП НДКТІ МГ про перерахування 40000,00 грн. на рахунок № 311110029700010 УДК у Солом’янському районі м. Києва, код 26077951 ГУДКУ в м. Києві на погашення податкового зобов’язання з ПДВ.

Відповідно до облікової картки ДП НДКТІ МГ 14.05.2009р. переплату по податку на прибуток підприємств на суму 40000,00 грн. зараховано в рахунок погашення податкових зобов’язань по податку на додану вартість.

За наведених вище обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Як зазначено в ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 15.10.09 р.