Рішення № 119656354, 10.06.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 рокусправа № 380/535/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 25.09.2023 №134350001377 та додаткове рішення від 03.11.2023 №134350001377 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_2 із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи з 19.09.2016 по 11.03.2018, з 12.03.2018 по 24.01.2022, з 25.01.2022 по 22.03.2022 в Акціонерному товаристві "Полюс Красноярськ" та із врахуванням заробітку (доходу) згідно довідок про заробітну плату виданих Акціонерним товариством "Полюс Красноярськ" від 22.08.2018 №00000000311, від 22.08.2018 №00000000312, від 22.08.2018 №00000000313, від 22.08.2018 №00000000314 і Товариством з обмеженою відповідальністю "Полюс Строй" від 12.11.2018 №24, починаючи з 18.09.2023, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою від 12.01.2024 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Із 17.09.2018 отримує пенсію за віком як працівник зі стажем роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. 18.09.2023 позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян № 16 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з питань перерахунку призначеної пенсії у зв`язку із досягненням 60-річного віку, тобто, переведенням на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ з урахуванням документів про стаж та заробітну плату, наявних у матеріалах пенсійної справи. Спірними рішеннями відповідач відмовив, пославшись, що 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Вважає спірні рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки період його роботи в рф припадає на чинність зазначеної угоди. Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач 1 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що позивач з 17.09.2018 отримує дострокову пенсію, за віком призначену відповідно до Тимчасової угоди між урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993. До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 в тому числі були долучені довідки про заробітну плату, за періоди роботи в російській федерації від 22.08.2018 № 311, № 312, №313, №314 (періоди з січня 1998 по жовтень 2009, з лютого 2011 по липень 2018) в Акціонерному товаристві Полюс Красноярськ; від 12.11.2018 № 24 (періоди з серпня 2009 по лютий 2011) в товаристві з обмеженою відповідальністю Полюс Строй.

18.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою встановленого зразка, у якій просив перерахувати пенсію у зв`язку з досягненням 60 років з урахуванням стажу та заробітку за матеріалами пенсійної справи. За принципом екстериторіальності заява ОСОБА_1 від 18.09.2023 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким прийнято рішення про відмову від 25.09.2023 та додаткове рішення в перерахунку пенсії від 03.11.2023 .

Із 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19 червня 2023 року. Починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього СРСР, а в подальшому незалежних держав, здійснюється, відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. На сьогодні такі двосторонні угоди/договори в галузі пенсійного забезпечення укладені з Азербайджанською Республікою, Республікою Грузія, Республікою Молдова. На підставі викладеного, пенсії громадянам України, в тому числі, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах та в порядку, визначених Закон № 1058. До страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31.12.1991 року. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території. України, на умовах, визначених частиною 1 статті 40 Закону №1058, а за періоди по 31.12.1991 - на умовах, визначених абзацом 5 частини 1 ст. 40 Закону №1058.

Із вказаних підстав вважає спірні рішенні правомірними та обґрунтованими.

Відповідач 2 надіслав суду відзив у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по досягненню 60- річного віку 18 вересня 2023 року звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до стажу періодів роботи в рф та по заробітній платі, згідно наданих довідок, відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку як особа, яка працювала в районах Крайньої Півночі та районах прирівняних до них. За принципом екстериторіальності Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 134350001377 від 25.09.2023 року Позивачу було відмовлено в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави на території якої вини проживають. Статтею 6 Угоди передбачено, що трудовий стаж, набутий громадянами на території будь - якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР з часу набуття чинності цією угодою зараховується для встановлення права на пенсію.

російська федерація з 01.01.2023 не є державою учасницею Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відтак дія вказаної угоди між Україною та російською федерацією припинилась внаслідок виходу з Угоди одного з підписантів, а саме російської федерації, з 01.01.2023. Внаслідок виходу з вказаної угоди України, Угода від 13.03.1992 припинить дію з 19.06.2023 щодо взаємовідносин України з іншими державами-учасницями вказаної угоди. Отже, станом на дату звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії та прийняття оспорюваного рішення Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення залишалася дійсною для України, але тільки у взаємовідносинах з чинними її підписантами, в той же час, серед держав - учасниць вказаної Угоди з 01.01.2023 відсутня така сторона як російська федерація, внаслідок завершення для вказаної країни процедури виходу з Угоди. На момент розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії відсутній міжнародний договір з російською федерацією з приводу пенсійного забезпечення, а відтак дія положень Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення припинена, в тому числі щодо визнання стажу та заробітної плати набутих громадянами на території російської федерації.

Також стверджує, що призначення, перерахунок та виплата пенсії є дискреційними повноваженнями ПФУ і суд не вправі перебирати їх на себе.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач надіслав відповіді на відзиви, у яких зазначив про відсутність зауважень до записів у його трудовій книжці та неправомірність відмови у зарахуванні стажу через припинення дії Угоди, оскільки на час його роботи у російській федерації Угода була чинною і набутий стаж роботи має бути зарахований до страхового.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області з 17.09.2018 та отримує дострокову пенсію, за віком призначену відповідно до Тимчасової угоди між урядом України і урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 (заява про призначення пенсії від 17.10.2018).

До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 в тому числі були долучені довідки про заробітну плату, за періоди роботи в російській федерації від 22.08.2018 № 311, № 312, №313, №314 (періоди з січня 1998 по жовтень 2009, з лютого 2011 по липень 2018) в Акціонерному товаристві Полюс Красноярськ; від 12.11.2018 № 24 (періоди з серпня 2009 по лютий 2011) в товаристві з обмеженою відповідальністю Полюс Строй.

18.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою встановленого зразка, у якій просив перерахувати пенсію у зв`язку з досягненням 60 років з урахуванням стажу та заробітку за матеріалами пенсійної справи.

До заяви від 18.09.2023 позивачем додано наступні документи: копія паспорта громадянина України, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія вкладиша в трудову книжку НОМЕР_1 від 20.07.2016.

Відповідно до пункту 4.2 Порядок подання та оформлення, документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого-постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (надалі Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

На підставі вказаної постанови, за принципом екстериторіальності, заява ОСОБА_1 від 18.09.2023. розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 134350001377 від 25.09.2023 року Позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії із наступних підстав : «… з 01 січня 2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Відповідно до нормативно-правового акту за таких обставин, в перерахунку пенсії стосовно зміни відомостей про факт роботи (звільнення) ОСОБА_1 відмовлено в зв`язку з відсутністю законних підстав…».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 134350001377 від 03.11.2023 року Позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії із наступних підстав : «… Пенсійне забезпечення громадян України регламентується Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами. Починаючи з 19 червня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Відповідно до нормативно-правового акту за таких обставин, в перерахунку пенсії з урахуванням документів стосовно стажу та заробітку ОСОБА_1 відмовлено, в зв`язку з відсутністю законних підстав…».

24.11.2023 позивач звернувся із запитом щодо надання інформації «який страховий стаж мені не враховано при перерахунку пенсії, та яка заробітна плата неврахована при обчисленні пенсії згідно рішення від 25.09.2023 про відмову у перерахунку пенсії».

Відповідач 1 листом від 30.11.2023 повідомив наступне: «Ваша пенсія обчислюється при страховому стажі 17 років 09 місяців 28 днів (зараховано по 18.09.2016), в тому числі страховий стаж за період роботи в російській федерації, без врахування заробітної плати. … Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Законом 1058 … Враховуючи вищезазначене, рішенням від 25.09.2023 N9 134350001377 та додатковим рішенням від 03.11.2023 № 134350001377 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Вам відмовлено в перерахунку пенсії стосовно зміни відомостей про факт роботи (звільнення) та з урахуванням документів про стаж та заробітну плату, наявних в пенсійній справі…».

Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Згідно із положеннями частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 46 Конституції Українипередбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Щодо соціальних виплат стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте, якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).

Частиною першою статті 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до вимог ст. 62 Закону УкраїниПро пенсійне забезпеченнявід 05 листопада 1991 року №1788-XII (Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За змістом трудової книжки позивача НОМЕР_2 та вкладиша до трудової книжки НОМЕР_1 , в межах спірного періоду (з 19.09.2016 по 22.03.2022) щодо спірних періодів роботи позивача містяться наступні записи:

- з 20.07.2016 по 11.03.2018 переведений в Олімпіадінський гірничо-збагачуючий комбінат службу головного механіка по збагачувальному обладнанню механослужби золотовидобувних фабрик ділянки по ремонту обладнання хвостового господарства золотовидобувної фабрики №4 майстром по ремонту технологічного обладнання в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярськ»;

- з 12.03.2018 по 24.01.2022 переведений в операційну дирекцію Олімпіадінського гірничо-збагачуючого комбінату службу головного механіка по збагачувальному обладнанню механослужби золотовидобувних фабрик ділянки по ремонту обладнання хвостового господарства золотовидобувної фабрики №4 майстром по ремонту технологічного обладнання в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярськ»;

- з 25.01.2022 по 21.03.2022 переведений в Група по технічному обслуговуванню і ремонту хвостового господарства Дільниці по технічному обслуговуванню і ремонту золотовидобувних фабрик ділянки по ремонту обладнання хвостового господарства золотовидобувної фабрики №4 Цех по технічному обслуговуванню і ремонту стаціонарного обладнання Управління виконання ремонтів Дирекції управління виробничості активами на посаду майстер для роботи вахтовим методом в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярськ»;

- з 22.03.2022 трудовий договір розірваний за ініціативою працівника.

Трудова книжка серії НОМЕР_2 та вкладиш НОМЕР_1 містять усі необхідні записи про стаж роботи позивача, записи відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях №162 від 20.06.1974, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993. Заперечень щодо записів від Відповідачів у рішеннях про відмову не зазначено.

Таким чином, записами у трудовій книжці підтверджено період роботи позивача з 20.07.2016 по 11.03.2018, з 12.03.2018 по 24.01.2022, з 25.01.2022 по 22.03.2022 в Акціонерному товаристві «Полюс Красноярськ» на території російської федерації, який є в межах спірного періоду - з 19.09.2016 по 22.03.2022.

Судом встановлено, що єдиною підставою для відмови у зарахуванні вказаного стажу роботи є припинення дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року.

Із приводу цього, суд зауважує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Згідно вимог частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так само, пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (надалі - Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 названого Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У відповідності до абзаців першого, другого пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян державучасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов`язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн"" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Частиною 2 статті 4 Угоди «Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Записи про періоди роботи позивача в російській федерації, виконані в трудовій книжці, засвідчені чітким відтиском печатки відповідного підприємства та не містить ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості. Протилежного відповідачами не зауважено та судом не встановлено.

Суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За правилами частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VI права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід`ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Відтак, до питання призначення пенсії застосовуються правила, передбачені договорами (угодами) між Україною та іншими державами.

Згідно з приписами Угод між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (Угода у галузі пенсійного забезпечення, чинною станом на дату прийняття відповідачем-1 оскарженого рішення) та про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Згідно зі статтею 1 Угоди у галузі пенсійного забезпечення, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди у галузі пенсійного забезпечення, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Відповідно до статті 6 зазначеної Угоди у галузі пенсійного забезпечення призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СРСР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).

Доводи відповідачів щодо неможливості зарахування до страхового стажу позивача період роботи в російській федерації з огляду на прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 29.11.2022 № 1328 Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана постанова набрала чинності лише 02.12.2022, натомість у період роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Із наведених вище підстав суд також вважає необґрунтованою підставу для відмови у зарахуванні позивачу спірного стажу ту обставину, що у червні 2022 року російська федерація денонсувала Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відтак, з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Відтак суд приходить до висновку про необхідність зарахування позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком періодів роботи у російській федерації: з 19.09.2016 по 11.03.2018, з 12.03.2018 по 24.01.2022, з 25.01.2022 по 22.03.2022.

Враховуючи наведене суд задовольняє позов у частині скасування спірних рішень про відмову у перерахунку пенсії та зобов`язання зарахувати до страхового стажу позивача вказаних періодів роботи в російській федерації.

Щодо необхідності провести перерахунок пенсії на підставі довідок про заробітну плату, суд вважає, що дана позовна вимога є передчасною, оскільки зазначені довідки пенсійним органом не досліджувались, оцінка їм не надавалась, відтак спір у цій частині у сторін ще не виник.

Суд зауважує, що пенсійний орган не визнав право позивача на зарахування спірного періоду до страхового стажу і питання щодо сум заробітної плати, які мають враховуватися при визначенні розміру пенсії при її перерахунку на час звернення позивача у цій справі пенсійним органом не вирішувалось.

Відтак суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Щодо твердження відповідача 1, що перерахунок пенсії є його дискреційними повноваженнями, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Разом з тим, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов`язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов`язання вчинити певні дії.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відтак зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача зазначених вище періодів роботи та проведення у зв`язку із цим перерахунку пенсії не є втручанням у його дискреційні повноваження.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, рішенням якого позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи та проведення перерахунку пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та 24.05.2024 №460/17257/23 .

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.09.2023 №134350001377 та додаткове рішення від 03.11.2023 №134350001377 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Пермог, 26) зарахувати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до страхового стажу періоди роботи з 19.09.2016 по 11.03.2018, з 12.03.2018 по 24.01.2022, з 25.01.2022 по 22.03.2022 в Акціонерному товаристві "Полюс Красноярськ" та провести перерахунок і виплату пенсії з урахуванням висновків суду з дати звернення за перерахунком.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 715 (сімсот п`ятнадцять) грн 73 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Пермог, 26).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна