Постанова № 11965579, 28.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2009 року 17:05 № 2а-2168/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом Заступника прокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості

доОСОБА_1

про стягнення коштів в розмірі 2647,65 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачем, при поданні заяви про надання останньому статусу безробітного, була зазначена неправдива інформація щодо наявності у нього статусу фізичної особи-підприємця. Звертає увагу суду на приписи ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. ст. 7, 16, 22, 23, 31, 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Положення про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.1998 року.

Вважає, що Відповідач не має права на отримання статусу безробітного, виплату матеріальної допомоги по безробіттю та отримання інших платних послуг. Вказує, що Відповідач неправомірно скористався матеріальною допомогою на проходження професійної підготовки в Інституті післядипломної освіти «Укрстено»у розмірі 2647,65грн.

Відповідач у судовому засіданні усно повідомив, що проти позову заперечує.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований у Соломянському районному центрі зайнятості (далі Соломянський РЦЗ) 15.09.2008 року, що підтверджується персональною карткою НОМЕР_2.

Наказом Соломянського РЦЗ №13921/2454 від 22.09.2008 року на підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»(далі Закон про зайнятість) та ст. ст. 22,23,31 Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування на випадок безробіття» (далі Закон про державне страхування) Відповідачу було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 20.09.08 року зі скороченням виплати на 90 календарних днів з 22.09.2008 року по 20.12.08 року.

23.10.08 року Відповідачем подано заяву з проханням направити його на курси підвищення кваліфікації. В той же день було укладено договір від 23.10.2008 року № 542 про направлення ОСОБА_1 на підвищення кваліфікації за програмою «компютерні технології в рекламі та видавництві»в Інституті післядипломної освіти «Укрстено».

Наказом Соломянського РЦЗ №14848/1198 від 27.10.2008 року Відповідача було направлено на підвищення кваліфікації та останньому була призначена матеріальна допомога в період професійної підготовки з 27.10.2008 року, виплата якої була скорочена з 27.10.2008 по 20.12.2008 рр.

З метою цільового використання коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, відповідно до ст. 35 Закону про державне страхування Соломянським РЦЗ направлено запит від 15.12.2008 року № 3356 до Начальника відділу державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2 про наявність у реєстрі субєктів підприємницької діяльності, зокрема, Відповідача.

У відповіді від 22.12.2008 року № 3380/10 на вказаний запит Відділ державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомив, що Відповідач зареєстрований 26.08.1997 року як фізична особа-підприємець.

На підставі вказаної інформації, наказом № 26-А від 08.01.09 року першого проректора «Укрстено»Т.В. Зінченко Відповідача відраховано з 01.01.09 року з групи підвищення кваліфікації за напрямком «Компютерні технології в рекламі та видавництві».

Наказами Соломянського РЦЗ № 209/1 від 14.01.2009 року та № 253/0175 від 14.01.2009 року Відповідачу було припинено виплату матеріальної допомоги у період професійного навчання та припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно. Наказом Соломянського РЦЗ від 14.01.09 р. № 254/0176 Відповідач був знятий з обліку.

Протягом періоду перебування на обліку в Соломянському РЦЗ з 15.09.2008 року по 31.12.2008 року Відповідачу була призначена матеріально допомога в розмірі 2647,65 грн. (довідка-розрахунок від 16.02.2099 року № 313), що складає вартість навчання в Інституті післядипломної освіти «Укрстено».

Відповідачу 24.01.2009 року було направлено письмове повідомлення № 114 про повернення витрачених на його матеріальне забезпечення коштів в сумі 2647,65 грн. в добровільному порядку протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Відповідач отримав повідомлення 02.02.09 року, але протягом зазначеного строку перерахування коштів не забезпечив.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Приписи п. б ч. 3 ст. 1 вказаного Закону визначають, що до зайнятого населення відносяться громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи, зокрема, підприємців.

В статтях 4, 25 Закону про зайнятість передбачено, що лише безробітні громадяни мають право на безоплатне навчання і виплату матеріальної допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач (ІН НОМЕР_1) зареєстрований 26.08.1997 року як фізична особа-підприємець за адресою АДРЕСА_1 та значиться в Реєстрі субєктів підприємницької діяльності Соломянського району м. Києва.

Таким чином, Відповідач не мав права на отримання матеріальної допомоги, безоплатне навчання, оскільки зареєстрований в установленому законом порядку як фізична особа-підприємець.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Проведеним розрахунком встановлено, що сума незаконно виплаченої матеріальної допомоги Відповідачу складає 2647,65 грн. Повідомлення про необхідність повернення коштів було направлено 24.01.2009 року за №114 та отримано Відповідачем 02.02.2009 року.

Судом враховується, що Відповідачем не було подано доказів сплати Позивачу незаконно отриманих коштів на навчання в Інституті післядипломної освіти «Укрстено».

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідачки коштів виплаченої матеріальної допомоги на навчання в Інституті післядипломної освіти «Укрстено»за період з 22.09.2008 року по 20.12.2008 року в сумі 2647,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат Позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (м. Київ, вул. Жилянська, 47-6, р/р 37179301900001 в Управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код 03491091, одержувач: Київський міський центр зайнятості) кошти у сумі 2 647,65 грн. (дві тисячі шістсот сорок сім гривень 65 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 16.11.2009 року