Рішення № 119654838, 12.04.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 рокуСправа №160/3601/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

07.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 05.09.1994 року по 23.02.1995 року на посаді водія І-го класу ВТФ «ЕНЕЙ» до страхового стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді водія І-го класу ВТФ «ЕНЕЙ» з 05.09.1994 року по 23.02.1995 року.

В обгрунтування позовних вимог представником позивача вказано, що відповідачем протиправно не враховано спірний період до страхового стажу позивача. Така позиція відповідача носить формальний характер та не може слугувати підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист отримання пенсії за віком.

Ухвалою від 12.02.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

27.02.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог, зважаючи на правомірність неврахування спірного періоду до страхового стажу позивача. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що ним жодним чином не порушені права ОСОБА_1 , а страховий стаж розраховано відповідно до норм чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

21.04.2023 року позивач звернувся до пенсійного органу з питань пенсійного забезпечення.

Відповідач, листом №20469-17234/В-01/8-0400/23 від 04.05.2023 року повідомив позивача про те, що період роботи з 05.09.1994 року по 23.02.1995 року не зараховано до страхового стажу позивача, оскільки число в даті звільнення виправлено. Необхідно надати довідку про роботу та реорганізацію підприємства.

У листі №28584-23124/В-01/8-0400/23 від 20.06.2023 року пенсійний орган також повідомив, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 05.09.1994 року по 23.02.1995 року згідно трудової книжки, так як у записі про звільнення з роботи є виправлення, що є порушенням вимог Інструкції ведення трудових книжок працівників.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Наданою належним чином засвідченою копією трудової книжки ОСОБА_1 підтверджено, що у період з 05.09.1994 року по 23.02.1995 року ОСОБА_1 працював водієм 1 класу у Виробничо-торговій фірмі «Еней».

Як встановлено судом, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при відмові в зарахуванні даного періоду до страхового стажу позивача, керувалось наявністю виправлення в даті звільнення з роботи.

Суд звертає увагу на те, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даного періоду роботи відповідачем до суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги при зарахування періодів роботи позивача до страхового стажу.

Суд також зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Висновки аналогічного характеру викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а та від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а.

Таким чином, відповідач протиправно не врахував період з 05.09.1994 року по 23.02.1995 року до страхового стажу позивача.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 77, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 05.09.1994 року по 23.02.1995 року на посаді водія І-го класу ВТФ «ЕНЕЙ» до страхового стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді водія І-го класу ВТФ «ЕНЕЙ» з 05.09.1994 року по 23.02.1995 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко