Рішення № 119653080, 11.06.2024, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/741/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря: Окулянко У.Г.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: адвоката Денисової Т.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ГБВ №425573 від 16 травня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що даною постановою її визнано винною в тому, що 16.05.2024 о 12.23 год. вона здійснила завідомо неправдивий виклик спецслужб, зокрема поліції, та повідомила про те, що її доньку побив працівник поліції ОСОБА_2 , хоч в дійсності такого не було, чим порушила вимоги ст. 183 КУпАП. Із зазначеною постановою вона категорично не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права, суперечить фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню. 16.05.2024 біля 12 год. вона з дочкою ОСОБА_3 , яка є інвалідом з дитинства 2-ї групи, знаходилися в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по вул. Я.Кондри, 3 в м.Борщів. Дочка зупинилася біля вхідних дверей магазину, а вона підійшла до полиці з огірками, та повернувшись спиною до дочки, набирала огірки в пакет. Коли повернулася обличчям до дочки, остання повідомила, що в магазин зайшов поліцейський ОСОБА_2 , наніс удар ногою в сідниці дочки та відразу вибіг з магазину. Дочка була налякана та скаржилася на біль в сідницях. Тому відразу набрала номер до поліції та повідомила про вчинене. ЇЇ повідомлення було достовірне.

Крім того, вона зазначила, що не вимагала виїзду до неї працівників поліції, а просила розібратися з неправомірними діями поліцейського та покарати його.

Також зазначила, що працівники поліції приїхали на її повідомлення через 20-30 хвилин. Вона за той час вже покинула приміщення магазину і перебувала неподалік автобусної станції, де в неї відібрали письмове пояснення, дочку не опитували, висновок про розгляд її звернення не надали.

Вважає, що поліцейським невірно застосовано закон про адміністративну відповідальність, ним не надано оцінку обставинам справи при розгляді та складанні постанови про адміністративне правопорушення, а також не було доведено обставин вчинення нею адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 23.05.2024 відкрито провадження у вказаній адміністративній справі.

04.06.2024 представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надіслав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність. Вказав, що 16.05.2024 позивач зателефонувала на лінію «102» та повідомила неправдиву інформацію, викликавши спецслужби, а саме поліцію, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП. Поліцейським було виявлено дане порушення та винесено на позивачку оскаржувану постанову, згідно з якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Поліцейським, як посадовою особою, що наділена дискреційними повноваженнями, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням докази вчинення адміністративного правопорушення позивачкою, маючи відповідні повноваження зроблено висновок про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності. Підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було. Оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи, тому позов до задоволення не підлягає. Крім того зазначив, що позивачкою не надано жодних достатніх об`єктивних належних і допустимих доказів на підтвердження слів, зазначених в позовній заяві, а також не надано доказів того, що даний виклик дійсно був правдивий.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , її представник адвокат Денисова Т.С. позов підтримали, просили такий задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, в зал судового засідання не прибув, у поданому відзиві просив справу слухати у його відсутності.

За таких обставин, заслухавши сторону позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 2 ст.19Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, відповідно до оскаржуваної постанови, 16.05.2024 о 12 год. 23 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик спецслужб, зокрема поліції, повідомивши, що її доньку побив працівник поліції ОСОБА_2 , хоч в дійсності такого факту не було, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП.

ДОП СПППВП №1(м.Борщів)Чортківського РВПГУНП вТернопільській областіСкочеляс І.Я.16.05.2024було винесенощодо позивачкиОСОБА_1 постанову серіїГБВ №425573за ст.183 КУпАП, згідно з якою її притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до вимог ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу вимог ст.62Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Статтею 183КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань у вигляді накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ст.183КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Позивачка заперечує вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

З наявних у матеріалах справи доказів, не надається можливим встановити, що поліцейським при винесенні оскаржуваної постанови було дотримано вищевказаних приписів чинного законодавства, зокрема щодо встановлення всіх обставин справи.

Доказів, які б стверджували той факт, що провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбулося у визначеному законом порядку суду надано не було, не здобуто таких і в ході розгляду справи.

Будь-яких доказів які б стверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, судом не здобуто.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що 16.05.2024 біля 12 год. вона з дочкою ОСОБА_3 , яка є інвалідом з дитинства 2-ї групи, знаходилися в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по вул. Я.Кондри, 3 в м.Борщів. Дочка зупинилася біля вхідних дверей магазину, а вона підійшла до полиці з огірками, та повернувшись спиною до дочки, набирала огірки в пакет. Коли повернулася обличчям до дочки, остання повідомила, що в магазин зайшов поліцейський ОСОБА_2 , наніс удар ногою в сідниці дочки та відразу вибіг з магазину. Дочка була налякана та скаржилася на біль в сідницях. Вийшовши з магазину, повідомила про подію поліцію, зателефонувавши на лінію «102», оскільки вважала, що її повідомлення було достовірне.

В судовому засіданні ОСОБА_1 показала, що працівники поліції прибули за викликом через 20 хв. після її дзвінка. Останні повідомили, що працівник поліції Бачик перебуває у м. Тернопіль, а тому її виклик оцінено як неправдивий виклик спецслужб, а у даному випадку поліції. На місце події працівники поліції присутні не були.

Доказів, які б стверджували ті обставини, що звернення ОСОБА_1 на лінію «102» 16 травня 2024 року було зареєстроване, працівниками поліції з цього приводі проведено переврку, за результатми якої встановлено, що ОСОБА_1 здійснено саме неправдивий виклик поліції, суду надано не було, не здобуто таких і в ході судового розгляду.

Зокрема, і щодо того, що в дійсності факту, про який вказала ОСОБА_1 , не було, як відображено у постанові по справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що здійснюючи дзвінок на лінію «102» повідомила про інцидент з тим, щоб про це довідалось керівництво.

Відтак, у суду є підстави вважати, що позивачка здійснила виклик поліції не безпідставно, а з метою захисту порушених прав.

Відповідач у відзиві вказав, що до відзиву долучено відеозапис події, який безпосередньо стосується вчиненого правопорушення, крім того зазначив, що позивачкою не надано жодних достатніх об`єктивних належних і допустимих доказів на підтвердження слів, зазначених в позовній заяві, а також не надано доказів того, що даний виклик дійсно був правдивий.

В той же час, як зазначено вище, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доданий до матеріалів справи відеозапис, який був переглянутий в судовому засіданні не підтверджує вини ОСОБА_1 і на ньому не зафіксовано події, які мали місце 16.05.2024 о 12 год. 23 хв. На відеозаписі зафіксовано події, які мали місце в м.Борщеві неподалік автобусної станції, де працівники поліції наздогнали позивачку з її дочку, і приступили до з`ясування обставин, про які позивачка повідомила на лінію 102 щодо факту побиття її дочки працівником поліції. Під час розмови, позивачка повідомила про те, що сталося і вказала, що неправдивий виклик в поліцію вона не здійснювали. Незважаючи на її пояснення та заперечення, працівник поліції склав щодо неї протокол про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. Крім того на відео зафіксовано як ДОП ОСОБА_4 повідомляє ОСОБА_1 , що поліцейський ОСОБА_2 з самого ранку перебуває у м. Тернопіль, тому він не міг побити її дочку.

При цьому слід зауважити, що по даному факту, працівником поліції ДОП Скочеляс І.Я. не надано доказів того, що ОСОБА_2 у той день дійсно знаходився в м. Тернопіль, і що його з цього приводу було допитано.

Крім того, матеріали справи не містять доказів наявності ознак суб`єктивної сторони правопорушення, а саме прямого умислу особи на здійснення завідомо неправдивого виклику працівників поліції.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що суб`єктом владних повноважень не доведено законності прийнятого ним рішення, а відтак і факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

При цьому, провадження у справі про адміністративне правопорушення, слід закрити.

Поряд з тим судом встановлено, що позивачка, згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, є особою з інвалідності ІІ групи, а тому відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», вона звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до частини 1 статті 139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, для фізичної особи ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на день звернення позивачки до суду складає 605 грн 60 коп., а тому з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути в користьдержави судовий збір у сумі 605 грн 6 0 коп.

Виходячи з наведеного, на підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 183, 245, 283, 284, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 13, 32, 71, 77, 90, 139, 286 КАС України, суд

в ир іш ив :

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення дільничного офіцера поліції СППП відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Скочеляса Івана Ярославовича серія ГБВ № 425573 від 16 травня 2024 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 за порушення вимог ст.183 КУпАП у розмірі 850 грн скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУАП закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань в користьдержави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , жителька с.Вовківці Чортківського району Тернопільської області.

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Тернопільській області, місцезнаходження: м.Тернопіль вул.Валова, 11, ЄДРПОУ 40108720.

Головуюча: