Рішення № 119652151, 11.06.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/224/24

Справа №760/6551/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Усатової І.А., за участю секретаря Омелько Г.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

У травні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови серії ГАА № 511862 по справі про адміністративне правопорушення від 22.05.2022 про накладення штрафу у розмірі 3 400,00 грн. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

В обгрунтування позову посилався на те, що 22.05.2022 викликав наряд поліції, перелякавшись, того, що над ним буде здійснено фізичну розправу іншими поліцейськими, які його зупинили нібито за порушення ПДР, які у подальшому склали постанову про порушення ним ч.1 ст. 126 КпАП України та на його прохання відкласти розгляд справи для отримання правової допомоги відмовилися це зробити, почали чинити психологічний тиск, що змусило його зателефонувати на 102 та викликати поліцію.

Проте, вищезазначеним працівником відповідача були проігноровані вищезазначені факти та винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. Відповідачем не наведено жодних доказів щодо здійснення позивачем адміністративного правопорушення за ст.183 КУпАП, адже другий екіпаж був викликаний саме через неправомірні дії першого екіпажу, зазначає, що в постанові відсутні будь- які посилання на фіксацію правопорушення.

Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.06.2022 позовну заяву залишено без розгляду, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29.05.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції

Відповідачам запропоновано надати відзив на позовну заяву/

Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані докази та з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.05.2022 командиром роти 1 батальйону 2 підрозділу Управління патрульної поліції в м. Києві капітаном поліції винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 511862, відповідно до якої ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції стосовно інших скарг на поліцейських, що не знайшли свого підтвердження, чим здійснив адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП та на нього накладено адміністративний штраф у розмірі 3 400,00 грн.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

За приписами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і передбачені ст. 183 КУпАП.

Стаття 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч.2, 3 ст.283 ч.3 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; а також, відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів сплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Статтею 280 КпАП України визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне з`ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, стаття 183 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу Національної поліції має обов`язок всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 Закону).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на те, що відповідач при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП належним чином не перевірив інформацію, яку він повідомив, та не довів чи була надана інформація дійсно завідомо неправдивою.

Наведених обставин не спростовано в оскаржуваній постанові і не наведено будь-яких відомостей чи доказів тому, що позивачем було викликано поліцію, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Крім того, суд зазначає, що відповідач, не подавши відзив, зазначеного в позові не спростував.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП є не доведеним.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви у розмірі 496,20 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №0025624534321 від 31.05.2022.

Сплата позивачем судового збору дійсно мала місце та підтверджується належними і допустимим доказами.

У зв`язку із задоволенням позову, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 496,20 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції.

Керуючись статтями 183, 222, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ГАА № 511862 по справі про адміністративне правопорушення від 22.05.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень.

Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 496,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Усатова І.А.