Рішення № 119651874, 06.06.2024, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/571/24

Провадження №2/443/304/24

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

06 червня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Жидачівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Орган опіки та піклування Жидачівської міської ради (позивач) подав до суду позов до ОСОБА_1 (відповідачка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , у якому просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог щодо предмета спору покликається на те, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка була одинокою матір`ю та проживала разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3 без реєстрації тривалий час у селі Заліски Ходорівської міської територіальної громади. Малолітня ОСОБА_3 з 29.04.2014 знаходилася на обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах. Підставою взяття дитини на облік стало ухилення матері від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. Працівники служби у справах дітей Жидачівської міської ради відвідали за місцем проживання малолітню ОСОБА_4 . У ході обстеження встановлено, що дитина справді проживає разом з тіткою ОСОБА_2 , для дитини тіткою створені комфортні умови проживання. Відведено окрему кімнату для сну та відпочинку, є місце для виконання домашніх завдань та навчання. Дівчинка забезпечена сезонним одягом та взуттям, засобами особистої гігієни. Мати ОСОБА_1 з дитиною не проживає і місце її проживання родичам не відоме. ОСОБА_1 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення, а саме: за ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини. Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 29.01.2024 ОСОБА_1 самоусунулась від виконання батьківських обов`язків щодо утримання та виховання дитини. Під час спілкування працівників служби у справах дітей Жидачівської міської ради з малолітньою ОСОБА_5 з`ясовано, що дитина хоче проживати з тіткою ОСОБА_2 і не заперечує проти позбавлення матері батьківських прав. Наявний факт злісного ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних матеріалів та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, хоч повідомлена про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності або про відкладення розгляду справи не подала.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та задоволення позову.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних матеріалів та підтримання позовних вимог в повному обсязі (а.с.43),

Третьою особою подано заяву про розгляд справи за її відсутності та задоволення позову (а.с.41).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 29.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.33-34).

Ухвалою підготовчого засідання від 29.04.2024 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.50).

Ухвалою судового засідання від 23.05.2024 відкладено розгляд справи (а.с.55).

Ухвалою судового засідання від 06.06.2024 постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.60).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 01.11.2012 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження. Підстава запису відомостей про батька заява матері про державну реєстрацію народження відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України. (а.с.14, 15-16).

Згідно з відповіддю ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 неодноразово притягалося до адміністративної відповідальності, а саме: за частиною 2 статті 184 КУпАП, частина 1 статті 184 КУпАП, частиною 1 статті 178 КУпАП, частиною 1 статті 184 КУпАП (а.с.22).

За змістом нотаріально завіреною заяви ОСОБА_1 від 29.01.2024, зареєстрованої в реєстрі за №130, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам`яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій, без будь якого примусу як фізичного так і морального, не заперечила проти позбавлення її батьківських прав щодо її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25).

Рішенням ВК Жидачівської міської ради №51 від 26.02.2024 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8, 9-12).

Довідкою КНП «Жидачівська МЛ» від 27.02.2024 встановлено, що ОСОБА_1 , 25.07.1995 знаходиться на обліку у лікаря нарколога (а.с.24).

Актом обстеження умов проживання від 07.02.2024 встановлено, що ОСОБА_3 зарахована до 5 класу Жидачівського ЗЗСО ІІ-ІІІ ст. ім. Геро України Тараса Маивіїва. Враховуючи те, що дитина проживає у м.Жидачів за місцем своєї реєстрації і догляд за нею здійснює тітка, а мати усунулася від виконання батьківських обов`язків, службі у справах дітей міської ради взяти малолітню ОСОБА_3 на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах і порушити питання про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав КУ «Центр надання соціальних послуг» взяти під соціальний супровід сім`ю ОСОБА_2 та забезпечити надання необхідних соціальних послуг та допомоги (а.с.20).

Заявою від 07.02.2024 ОСОБА_3 звернулася до Служби у справах дітей Жидачівської міської ради про залишення її проживати разом з її тіткою ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 (а.с.27)

Наказом Служби у справах дітей Жидачівської міської ради від 23.02.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах (а.с.26).

Згідно з листом директора КНП «Жидачівська міська лікарня» від 01.03.2024 з дитиною ОСОБА_3 протягом 2023 року неодноразово звертались за медичною допомогою родичі ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . Мати дитини ОСОБА_3 ОСОБА_1 не цікавиться станом здоров`я дитини. Знаходиться на обліку у лікаря-нарколога (а.с.23).

ОСОБА_2 звернулася до Служби у справах дітей Жидачівської міської ради із заявою про вжиття заходів, а саме: позбавити батьківських прав її сестру ОСОБА_1 , 1995 р.н., відносно її дочки ОСОБА_3 , оскільки протягом тривалого часу вона абсолютно не займається вихованням своєї дочки, не працює, часто зникає з місця свого проживання, зловживає спиртними напоями (а.с.28).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю обставин, які свідчать про ухилення матері малолітньої дитини від виконання своїх обов`язків по її вихованню.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України (далі СК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон №2402-III) та Конвенції ООН про права дитини (далі Конвенція).

Так, відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Приписами частин 1, 2 статті 12 Закону №2402-III визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями частини 2 статті 15 Закону №2402-III батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, обставина проживання батька (матері) дитини окремо від неї не звільняє батька (матір) від обов`язку брати участь у вихованні цієї дитини.

За змістом приписів частин 1, 4 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України, суд враховує норму статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до якої Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Узагальнені обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час дитина проживає разом з тіткою ОСОБА_2 , яка її виховує та доглядає.

Сторона позивача, аргументуючи обґрунтованість поданого позову, покликається на умисне ухилення матері дитини від виконання своїх обов`язків по її вихованню, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд зауважує, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд підкреслює, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою як для батька (матері), так і для дитини серйозні правові наслідки, однак, водночас, зауважує, що за певних обставин це є єдиним способом забезпечення якнайкращих інтересів дітей.

Аналіз поведінки відповідачки на підставі досліджених у судовому засіданні доказів дозволяє виснувати, що відповідачка тривалий час не займається виховання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про неї та її розвиток, не спілкується з нею, не цікавиться її здоров`ям, життям та навчанням.

Матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б вказували на наявність у відповідачки труднощів чи перешкод, що унеможливлюють виконання нею обов`язку по вихованню дитини, тобто наявність об`єктивних причин, які не залежали від її волі та пояснюють таку поведінку відповідачки.

Також, суд бере до уваги позицію ОСОБА_1 , висловлену у відповідній заяві від 29.01.2024, у якій вона висловила згоду на позбавлення її батьківських прав стосовно своєї дитини ОСОБА_3 .

Таким чином, за наведених обставин у своїй сукупності, суд доходить переконання, що відсутність будь-яких дій зі сторони відповідачки ОСОБА_1 стосовно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по її вихованню та піклуванню, є свідомою, а відтак умисною та винною поведінкою. Така поведінка відповідачки свідчить про нехтування своїми обов`язками щодо виховання дитини, тому дає підстави стверджувати, що вона усвідомлено ухиляється від виконання цих обов`язків.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуто судом за його заявою, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).

Розподіл між сторонами судових витрат.

З огляду на те, що позов задоволено повністю, а сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір, який підлягав сплаті за подання позовної заяви, у сумі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь держави у повному обсязі.

На підставі статті 51 Конституції України, статей 155, 164-166 Сімейного кодексу України, статей 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов органу опіки та піклування Жидачівської міської ради (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, м. Жидачів, вул. Шашкевича, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 04056167) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 11 червня 2024 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів