Рішення № 119651531, 11.06.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/774/24

Провадження № 2/332/1194/24

Рішення

Іменем України

11 червня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

секретаря судового засідання: Чуб С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом адвоката Біліченка Олега Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

Встановив:

У лютому 2024 року адвокат Біліченко О.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я в розмірі 50000,00 грн та стягнення понесених судових витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування своїх доводів позивач зазначив, що він працював у період з 2003 року по 2023 рік у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», в тому числі у шкідливих умовах. 18.07.2023 він звільнився з підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії від 01.11.2023 № 43/989, виданого ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», йому встановлено професійні захворювання: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху ІІІ ст. за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмофіброз, ЛН ІІ ст.

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 22.11.2023 (форма П-4), професійне захворювання позивача виникло внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь» (18 років 01 місяць). Причиною виникнення отриманих позивачем професійних захворювань є наявність на його робочому місці на ПАТ «Запоріжсталь» шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту) та перевищення їх показників по ГДК та ГДР.

В пункті 9 Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання від 06.10.2023 зазначений перелік шкідливих факторів, що мали місце під час виконання працівником технологічного процесу, фактори виробничого середовища та трудового процесу, де зазначається таблиця з переліком цих факторів, у першій колонці якої вказане «нормативне значення» (яке є гранично допустимим), а в інших колонках «фактичне значення» згідно атестацій, яке по багатьом факторам перевищує нормативне.

Згідно Довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 461059 від 05.02.2024, позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання.

Згідно Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія 12 ААА № 125405 від 05.02.2024, ступінь втрати професійної працездатності позивача складає 50%.

Позивач вважає встановленим безумовний причинний зв`язок між виникненням у нього професійних захворювань та, як наслідок цього, втратою працездатності на 50%, встановлення ІІІ групи інвалідності й роботою на підприємстві відповідача. За таких обставин йому має бути відшкодована моральна шкода, завдана ушкодженням здоров`я, що він оцінює у 50000,00 грн та понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00грн.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що: позивачем не надано доказів, підтверджуючих провину підприємства щодо виникнення у позивача професійного захворювання; позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача, внаслідок якої могла бути спричинена моральна шкода, наявність вини відповідача у виникненні профзахворювання, а також не наведено розрахунку суми шкоди.

Відповідь на відзив за доводами аналогічна тим, що викладені у позовній заяві.

Від представника позивача адвоката Біліченка О.О., надійшла заява про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Від представника відповідача адвоката Бузівської Н.М., в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та документально підтверджено, що ОСОБА_1 працював у період з 2003 року по 2023 рік у ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», в тому числі у шкідливих умовах. 18.07.2023 ОСОБА_1 звільнився з підприємства за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 10-11).

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії від 01.11.2023 №43/989, виданого ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», ОСОБА_1 встановлено професійні захворювання: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху ІІІ ст. за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмофіброз, ЛН ІІ ст. (а.с. 12).

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 22.11.2023 (форма П-4), професійне захворювання позивача виникло внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь» (18 років 01 місяць). Причиною виникнення отриманих позивачем професійних захворювань є наявність на його робочому місці на ПАТ «Запоріжсталь» шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено в пункті 18 цього Акту) та перевищення їх показників по ГДК та ГДР (а.с.14-20).

В пункті 9 Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання від 06.10.2023 зазначений перелік шкідливих факторів, що мали місце під час виконання працівником технологічного процесу, фактори виробничого середовища та трудового процесу, де зазначається таблиця з переліком цих факторів, у першій колонці якої вказане «нормативне значення» (яке є гранично допустимим), а в інших колонках «фактичне значення» згідно атестацій, яке по багатьом факторам перевищує нормативне (а.с. 21-30).

Згідно Довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 461059 від 05.02.2024 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання (а.с. 31).

Згідно Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія 12 ААА № 125405 від 05.02.2024, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 складає 50% (а.с. 32).

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 153 Кодексу Законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», до професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою. Перелік професійних захворювань за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, затверджується КМУ.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до норм ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного суду України від 27.01.2004 по справі № 1-9/2004, ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

В ході розгляду справи встановлено, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, що полягає в тому, що ОСОБА_1 втратив професійну працездатність у загальному розмірі 50%, його визнано особою з інвалідністю ІІІ групи. Після втрати працездатності у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, повинен докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, наявності на робочому місці відповідача шкідливих виробничих факторів, тих обставин, що професійне захворювання у ОСОБА_1 пов`язано із роботою в небезпечних і шкідливих умовах на підприємстві відповідача, і що таке захворювання завдало потерпілому моральної шкоди, фізичних і моральних страждань, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду і він має право на її відшкодування.

Посилання відповідача на те, що позивач був обізнаний про можливість впливу шкідливих факторів, самостійно та за власним бажанням прийняв рішення про необхідність працювати саме на такому робочому місці, на думку суду, не знімають відповідальності з відповідача за незабезпечення максимально безпечних умов праці та не позбавляють позивача права на отримання відшкодування спричиненої моральної шкоди.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за доцільне задовольнити позов, стягнувши з відповідача моральну шкоду, спричинену внаслідок професійного захворювання, в розмірі 50000,00 грн.

Щодо оподаткування моральної шкоди.

Відповідно п.п. 164.2.14 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім, зокрема, сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров`ю.

За текстом цього підпункту поняття моральної шкоди не поділено на категорії осіб, оскільки визначено тільки її загальне поняття, суми якого можуть бути стягнуті з різних підстав. Обмеження розміру моральної шкоди для платників податку, на користь яких за рішенням суду стягнуто суму моральної шкоди, спричинену внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров`ю, погіршує конституційні права та законні інтереси таких осіб, що в певній частині нівелює рішення суду, щодо захисту таких прав.

Тому в рамках даної справи є вірним стягнення суми моральної шкоди без урахування утримання податку з доходів і зборів.

Подібний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 в рамках справи № 599/645/21.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат надані наступні докази: ордер на надання правової допомоги адвокатом Біліченком О.О. (а.с. 36), договір про надання правової допомоги від 07.02.2024 (а.с. 74-зворотний бік 75); акт приймання виконаних робіт/послуг № 1 від 27.03.2024 (а.с. 74); квитанція до прибуткового касового ордера № 1 від 27.03.2024 на суму 10000,00 грн (а.с.75 зворотний бік).

З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача в розмірі 8000,00 грн.

Щодо судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з відповідною позовною заявою, адже приписами вказаної норми визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Ціна позову в даній справі складає 50000,00 грн. Тобто, позивачеві необхідно б було сплатити судовий збір в розмірі 1% ціни позову, що становить 1211,20 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені на 100%, в розмірі 50000,00 грн.

Отже, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов адвокатаБіліченка ОлегаОлександровича,який дієв інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 )до Публічного акціонерноготовариства «Запорізькийметалургійний комбінат«Запоріжсталь» (місцезнаходження:м.Запоріжжя,вул.Південне шосе,буд.72,ЄДРПОУ 00191230) про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену внаслідок професійного захворювання у розмірі 50000,00 грн та понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун