Рішення № 119650589, 27.05.2024, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/86/24

Справа №754/3797/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря с/з Шклярської К.Ю.,

розглянувши у спрощеному провадженні з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА №1613449.

Ухвалою суду від 22.03.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позов мотивований тим, що 08 березня 2024 року поліцейським 2 взводу 3 роти 4 батальйону полк-2 УПП в місті Києві старшим сержантом поліції Капшученко Н.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1613449 від 08 березня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Згідно постанови 08.03.2024 року о 10 год. 59 хв. в м. Києві по пр. Леоніда Каденюка (Гагаріна), позивач, керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначену дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР - на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначений дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняється рух і зупинка транспортних засобів на цій смузі. Позивач вважає, що постанова винесена протиправно, з огляду на те, що порушення ПДР позивач не вчиняв, а відповідачем було допущено ряд порушень, а саме: не було всебічно, повно і об`єктивно з`ясовано обставини справи, вирішено її в точній відповідності з законом; не з`ясовані обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення; не надано належних доказів щодо вчинення адміністративного правопорушення. Позивач категорично заперечує щодо порушення ним ПДР України та вважає, що інспектор виніс постанову без достатніх доказів в підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

15.04.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просили в задоволені позову відмовити з підстав необґрунтованості, оскільки вважають, що позивачем було порушення ПДР України. Позивач скоїв адміністративне правопорушення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, постанова винесена з дотриманням всіх вимог, встановлених КУпАП, а отже вважають, що позов не підлягає задоволенню.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити.

Причини неявки представника відповідача суду не відомі.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до копії постанови ЕНА №1613449 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, 08.03.2024 р. о 10 год. 59 хв. в м. Києві по вул. Леоніда Каденюка, ОСОБА_1 , керуючи транспортним, здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8 або 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Дана постанова була винесена з урахування вимог передбачених ст. ст. 256, 258, 283 КУпАП та доказів зворотному матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що з постановою не згодний, так як вважає, що не порушував Правил дорожнього руху .

У відповідності до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.

Згідно з п. 1.1. ПДР, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення позивачем вимог п. 17.1 ПДР України, «на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі», тобто за вчинення адміністративного правопорушення передбачені відповідальність ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КУпАП - ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що здійснення руху по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеної дорожнім знаком 5.8 є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим, вчинення особою адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до відповідальності, повинно підтверджуватися належними і допустимими в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами.

Суд звертає увагу на те, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності в порядку ч. 3 ст. 122 КУпАП за здійснення зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеної дорожнім знаком 5.8 або 5.11.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували вчинення позивачем вказаного порушення ПДР, зокрема на наданому до відзиву DVD-R диску з матеріалами фіксації правопорушення, запис починається з того, що автомобіль Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач був припаркований, але суду не зрозуміло, чи він був припаркований позивачем самостійно, чи на вимогу поліцейського про "зупинку транспортного засобу".

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/855/17 роз`яснив, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник чи висловлених останнім доводів.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи те, що відповідачем не підтверджено правомірність винесеної ним постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 20, 72, 73, 74, 77, 243, 244, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 245, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1613449 від 08 березня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 680 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3) на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Деснянський районний суд м. Києва.

Повний текст рішення суду виготовлено 31.05.2024 року.

Суддя Н.Д.Буша