Ухвала суду № 119641186, 11.06.2024, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1078/15-ц

У Х В А Л А

11 червня 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Цаберябого Б.М.,

при секретарі Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички подання начальника Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, -

В С Т А Н О В И В :

Начальник Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулася до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до виконання нею зобов`язань, покладених на неї відповідно до виконавчого листа № 178/1078/15-ц, 2/178/15/16, виданого 05 грудня 2016 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області.

На обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Верхньодніпровському відділі державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 67407784 з примусового виконання виконавчого листа № 178/1078/15-ц, 2/178/15/16, виданого 05 грудня 2016 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області. Однак, на цей час вищезазначений виконавчий лист не виконано.

Державний виконавець Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засіданні не з`явилась, згідно подання просить проводити розгляд без її присутності.

Суд розглянув подання у відсутність приватного виконавця, оскільки відповідно до положеньст.441ЦПК України таке подання розглядається без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного виконавця.

Вивчивши подання, додані до нього матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що подання державного виконавця задоволеним бути не може з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 грудня 2016 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у справі № 178/1078/15-ц, згідно якого стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , та ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за період з 20 липня 2012 року по 30 грудня 2015 року за кредитним договором № 1/08BWRUД від 23 липня 2008 року в сумі 41325,83 доларів США, з яких 13027,75 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 28298,08 доларів США - заборгованість за пенею за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, що за офіційним курсом НБУ, станом на 30 грудня 2015 року складає 983141,50 грн., крім того 3654 гривень судового збору, всього 986794,50 гривень. В задоволенні решти позову Публічному Акціонерному Товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» відмовлено.

Начальник Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у своєму поданні зазначає, що виконавчий лист у зазначеній справі було видано судом 05 грудня 2016 року, проте, судом встановлено, що згідно наявної в матеріалах подання копії виконавчого листа № 178/1078/15-ц вбачається, що його видано судом 16 грудня 2016 року. З урахуванням чого суд позбавлений можливості встановити на який саме виконавчий лист посилається у своєму поданні автор зазначеного подання.

Окрім того, згідно ч.2, 3 ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен є вільним залишати свою країну, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Забезпечення майнових прав не може здійснюватись шляхом обмеження основоположних свобод.

На підставі ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи людини гарантуються і не можуть бути скасовані. Оскільки Конституція є основним Законом України, то права людини, які гарантовані нею, не можуть бути порушені. Відповідно до ст.33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року.

Стаття 6 зазначеного Закону передбачає декілька видів обмеження в виїзді громадян України за кордон, зокрема: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту та тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у певних випадках, що визначені в цій статті.

За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст.6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов`язань.

З аналізу тих правових норм вбачається, що особа, яка має паспорт для виїзду за межі України, та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов`язань. Таким чином, при звернені до суду з вказаним поданням, орган державної виконавчої служби повинні покластися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон, ухиляється від виконання зобов`язань та його дії свідчать про намір виїхати за кордон.

Згідно ст. 81 УПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст. 22, 33 Конституції України, Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод,ст. 441 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задовольнити подання начальника Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Б. М. Цаберябий