Рішення № 119641045, 11.06.2024, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4214/23

Провадження № 2/211/830/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.,

без участі сторін

розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

встановив:

Позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, обґрунтовуючи свій позов тим, що надає послуги з централізованого опалення відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідачі в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснювали, в результаті чого виникла заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2020 року по 31.03.2023 рік в сумі 30984,01 грн.; плата за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 в сумі 130,50 грн. Вказану суму заборгованості по оплаті за послуги з централізованого опалення, а також 3% річних та інфляційні втрати, позивач просить стягнути на свою користь з відповідачів. Беручи до уваги, що з 07.07.2021 року відповідач ОСОБА_2 не зареєстрований за спірною адресою, просили розподілити заборгованість наступним чином: заборгованість в період з 01.11.2020 по 06.07.2021 у розмірі 11882,96 грн., а також 3% річних 352,24 грн, інфляційні витрати 1015,05 грн. стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а за період з 07.07.2021 по 31.03.2023 у розмірі 19101,05 грн., 3 % річних 7,77 грн., інфляційні втрати 19,83 грн., плату за абонентське обслуговування 130,50 грн. стягнути з відповідач ОСОБА_1 . Вирішити питання щодо стягнення судового збору.

Ухвалою суду від 27 липня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву тавідкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07.02.2024 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обгрунтування відзиву на позов зазначив, що він в період з 01.11.2020 по 06.07.2021 дійсно був зареєстрований за спірною адресою, однак не проживав за вказаною адресою у вказаний період, що підтверджується актом ОСББ «Сахарова 152 від 02.07.2021 та від 06.02.2024. На даний час зареєстрований та проживає вже більше 7 років за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, він не власником вказаної квартири та договір з постачальником комунальних послуг він не укладав.

08.03.2024 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Позовні вимоги вважають обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_2 до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, в задоволені позовних вимог просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, відзиву на позов не надала.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів.

Згідностатті 67 ЖК Україниплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положеньстатті 68 ЖК Українинаймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 з 08.06.1993 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 21).

Відповідач ОСОБА_2 з 25.11.2005 року по 07.07.2021 рік був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню, які врегульованоЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII(далі - Закон № 2189-VIII),Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV(далі - Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила).

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктом 5 частини другоїстатті 7 Закону № 2189-VIIIвстановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третястатті 9 Закону № 2189-VIII).

Відповідно до частини шостоїстатті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Відповідно достатті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» відповідно до тарифів на теплову енергію, постачається централізоване опалення та гаряче водопостачання до житла відповідачів, однак відповідачами зобов`язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином.

Так, згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.11.2020 по 31.03.2023 становить 30984,01 грн.; плата за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 становить 130,50 грн.

Заборгованість за період з 01.11.2020 по 06.07.2021 складає 11882,96 грн., а також 3% річних 352,24 грн., інфляційні витрати 1015,05 грн., заборгованість за період з 07.07.2021 по 31.03.2023 складає 19101,05 грн., 3 % річних 7,77 грн., інфляційні втрати 19,83 грн., плату за абонентське обслуговування 130,50 грн. ( а.с. 12-14).

Доказів на спростовування зазначеного відповідачами не надано.

Крім того, згідно з частиною другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті901, частини першої статті903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другоїстатті 625 ЦКяк спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).

Як зазначено в Аналізі практики застосуваннястатті 625 ЦК Українив цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другоїстатті 625 ЦКяк спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).

Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другоїстатті 625 ЦК Українита погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_2 , що він не є власником квартири, де виникла заборгованість, то суд зазначає наступне, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (частина третястатті 9 Закону № 2189-VIII). За відомостями Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Довгинцівської районної в місті ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.11.2005 року по 07.07.2021 рік був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що не спростовано відповідачем.

Суд критично ставиться до заперечення відповідача ОСОБА_2 , що він не є власником квартири, де виникла заборгованість, та там не проживає, оскільки навіть проживання в іншому місці не звільняє відповідача від сплати отриманих комунальних послуг, оскільки матеріалами справи підтверджено його реєстрацію у зазначеній квартирі на момент виникнення заборгованості.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 вересня 2019 року у справі № 335/479/17, провадження № 61-22435св18.

Крім того, послуги з централізованого опалення не відносяться до тих, які надаються виключно мешканцям, які є присутніми у своїй квартирі, оскільки обігрів квартири відбувається незалежно від проживання споживача.

Окремі члени сім`ї споживача можуть бути звільнені від оплати за послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення при тимчасовій відсутності за основним місцем проживання за умови надання до житлово-експлуатаційної організації письмової заяви та відповідних документів з іншого місця перебування (роботи, лікування, навчання, довготривалого відрядження).

Таким чином, щоб споживач звільнявся від оплати за комунальні послуги, йому потрібно виконати всі необхідні умови у законний спосіб: надати інформацію про відсутність у місці реєстрації виконавцю послуг, надати довідку з фактичного місця проживання.

Доказів вчинення жодної з цих дій відповідачем не надано, а тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_2 від оплати за послуги з централізованого опалення за період його реєстрації за вказаною адресою за який нарахована заборгованість.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина першастатті 2 ЦПК України).

Положеннями частини першоїстаті 13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідностатті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2684,00 грн., сплачений ним при подачі позову та при подачі заяви про видачу судового наказу, тому оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положеньстатті 141 ЦПК Українивважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідачів на користь позивача з врахуванням роз`яснень, викладених в пункті 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.64,67,68 ЖК України, ст.ст.509,525 ЦК України, ст.ст.10,12,13,81,141,263,265 ЦПК України,суд, -

ухвалив:

позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН суду не відомо, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2020 по 06.07.2021 у розмірі 11882 ( одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві ) гривні 96 коп., а також 3 % річних 352 ( триста п`ятдесят дві ) гривні 24 коп., інфляційні втрати 1015 ( одну тисячу п`ятнадцять ) гривень 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН суду не відомо, на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1, заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 07.07.2021 по 31.03.2023 у розмірі 19101 ( дев`ятнадцять тисяч сто одну ) гривню 05 коп., а також 3 % річних 7 ( сім ) гривень 77 коп., інфляційні втрати 19 ( дев`ятнадцять ) гривень 83 коп., плату за абонентське обслуговування 130 ( сто тридцять ) гривень 50 коп.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН суду не відомо, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в сумі 2684 ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) гривні 00 коп., тобто по 1342 ( одній тисячі триста сорок дві ) гривні 00 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.06.2024 року.

Суддя: Н. О. Сарат