Постанова № 11964102, 05.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2010 року Справа № 2а-27162/09/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді:Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання: Вівдюк М.,

за участю сторін:

представника позивача: Петрощук К.В.,

представника відповідача: Боровської С.М., Зайченко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом Відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень рішень від 23.07.2009 року №0000912301/2, від 09.09.2009 року №0000912301/3, від 12.10.2009 року №0000912301/3.

28 жовтня 2009 року до суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень рішень від 11.03.2009 року №0000332301/0, від 23.07.2009 року №0000332301/2, від 12.10.2009 року №0000332301/3.

Ухвалою суду від 16 грудня 2009 року, за клопотанням позивача, провадження по зазначеним справам було обєднано.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12 березня 2009 року відкритим акціонерним товариством «Об'єднання Склопластик» було отримано податкове повідомлення - рішення Держаної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку від 11 березня 2009 року № 0000332301/0, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток, код платежу 11020300 у розмірі 1136 119 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 757 413,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 378 706,50 грн.

20.03.2009 року ВАТ «Об'єднання Склопластик» звернулось до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 11.03.2009 року № 0000332301/0.

Рішенням ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 07.04.2009 року № 5979/23-105 термін розгляду скарги продовжено до 21.05.2009 року.

18.05.2009 року ВАТ «Об'єднання Склопластик» отримано Рішення про результати розгляду первинної скарги від 15.05.2009 року № 7895/23-105 ДПІ в м. Сєвєродонецьку , згідно з яким залишено податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 11.03.2009 р. № 0000332301/0 податку на прибуток в сумі 757413,00 грн. та 378706,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а скаргу ВАТ «Об'єднання Склопластик» без задоволення.

20.05.2009 року ВАТ «Об'єднання Склопластик» отримало податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2009 року № 0000332301/1.

28.05.2009 року ВАТ «Об'єднання Склопластик» звернулось до Державної податкової адміністрації у Луганській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 11.03.2009 року № 00003323О1/0, рішення про результати розгляду первинної скарги від 15.05.2009 року № 7895/23-105 ДПІ в м. Сєвєродонецьку та податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2009 року № 0000332301/1.

Рішенням ДПА у Луганській області № 10678/25-08 від 12.06.2009 року було продовжено розгляд скарг до 25.07.2009 року.

27.07.2009 року ВАТ «Об'єднання Склопластик» отримано рішення про результати розгляду повторної скарги від 22.07.2009 року № 13202/25-08 ДПА в Луганській області, згідно з яким ДПА в Луганській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ від 11 березня 2009 року № 0000332301/0, і збільшила штрафну санкцію, повідомленні-рішенні від 11 березня 2009 року № 0000332301/0 на 310368 грн., а скаргу ВАТ «Об'єднання Склопластик» від 28 травня 2009 року № 04-923 - без задоволення.

27.07.2009 року, ВАТ «Об'єднання Склопластик» отримало податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000312301/2 та податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000912301/2.

Не погоджуючись з прийнятим заступником ДПА в Луганській області Рішенням, про результати розгляду повторної скарги від 22.07.2009 року № 13202/25-08, ВАТ «Об'єднання Склопластик», керуючись пунктом 5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 03.03.98 № 93 звернулось до Державної податкової адміністрації у Луганській області із скаргою на рішення про збільшення штрафних санкцій визначених в податковому повідомленні-рішенні № 0000332301/0 на 310368 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000912301/2.

07.09.2009 року ВАТ «Об'єднання Склопластик» отримано рішення про результати розгляду скарги від 04.09.2009 року № 16221/25-08, згідно з яким ДПА в Луганській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 23 липня 2009 року про сплату 310368 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а скаргу ВАТ «Об'єднання Склопластик» від 06 серпня 2009 року № 04-1388 - залишила без задоволення.

14 вересня 2009 року, ВАТ «Об'єднання Склопластик» отримало податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 року № 0000912301/3.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ВАТ «Об'єднання Склопластик» звертається до Державної податкової адміністрації України із скаргою.

Позивач вважає, що висновки Акту перевірки на підставі якого було прийнято Повідомлення-рішення не відповідають вимогам діючого законодавства. Рішення про результати розгляду повторної скарги від 22.07.2009 року № 13202/25-08 щодо збільшення суми штрафних санкцій невмотивоване, в ньому не наведені відповідні результати дослідження матеріалів та доказів, на яких ґрунтуються висновки щодо правомірності нарахування основного платежу за платежем податок на прибуток, висновки щодо застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 17.1.6. пункту 17 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 -III не відповідають вимогам нормативно-правових актів.

Крім того, позивач вважає, що рішення про результати розгляду скарги від 04.09.2009 року № 16221/25-08 невмотивоване, у ньому не наведено відповідних посилань на норми законодавства, а саме норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі яких податковим органом доведено законність та обгрунтованість донарахування штрафних (фінансових) санкцій. Податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000912301/2 та податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 року № 0000912301/3 є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства України, а тому, рішення про результати розгляду повторної скарги від 22.07.2009 року № 13202/25-08 заступника ДПА в Луганській області та рішення про результати розгляду скарги від 04.09.2009 року № 16221/25-08 підлягають скасуванню, податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000912301/2 та податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 року № 0000912301/3 мають бути визнані необгрунтованими та підлягають відкликанню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача в судовому засідання не визнали позовні вимоги, просили суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі.

Представником відповідача були надані письмові заперечення, відповідно до яких відповідач вважає, що доводи позивача не спростовують висновків викладених в акті перевірки. При проведенні перевірки ВАТ «Склопластик» посадові особи ДПІ в м.Сєвєродонецьку діяли в межах свої повноважень та на підставі вимог діючого Законодавства.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, надані суду докази та висновок експертизи, виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач - відкрите акціонерне товариство «Об'єднання Склопластик», код ЄДРПОУ 05758977, зареєстровано як платник податку у Державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

20.02.2009 року Державною податковою інспекцією в м.Сєвєродонецьку Луганської області було проведено планову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Обєднання Склопластик» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.02.2009 року №391.

Перевіркою були встановлені порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 757413 грн., у тому числі:

- за 3 квартал 2007 року заниження податку на прибуток в сумі 240250 грн.,

- за 4 квартал 2007 року заниження податку на прибуток в сумі 380486 грн.,

- за 1 квартал 2008 року заниження податку на прибуток в сумі 103886 грн..

- за 2 квартал 2008 року завищення податку на прибуток в сумі 143027 грн.,

- за 3 квартал 2008 року заниження податку на прибуток в сумі 175818 грн.

Крім того порушено вимоги ст. 2 розділу 1, ст. 12 розділу 5, ст. 13 розділу 6, ст. 14 розділу 6, ст. 23 розділу 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ - занижена сума земельного податку у розмірі 39953,78 грн. за 2008 рік.

Також позивачем порушено ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року № 1264-ХП, пункту 4. 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 року № 303, п. 5.5 п.5, підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом ДПА України від 19.07.1999 року № 162/379, п.8, п. 17, статі 34 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187-9-ВР, п.39 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року № 1775-III в результаті чого встановлено заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища всього у сумі 859,46 грн., у тому числі:

- за ІІІ квартал 2007 року у сумі 309,89 грн.,

- за IV квартал 2007 року у сумі 32,77 грн.,

- за І квартал 2008 року у сумі 41,66 грн.,

- за ІІ квартал 2008 року у сумі 323,70 грн.,

- за III квартал 2008 року у сумі 151,44 грн.

Також перевіркою встановлені порушення п. 9 ст. 23 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року № 1775-ІІІ, п. 8, п.17 статі 34 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187-9-ВР, п.39 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року № 1775-ІІІ, пп. 4.2.15 п. 4.2 ст.4, пп. 6.1.1 п.6.1, пп. 6.5.1 п.6.5 ст.6 пп. 9.10.1 п. 9.10 ст.9 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1723,57 грн., у т.ч. по періодах липень 2007 р. - 1 18,87 грн., серпень 2007 р. - 120,00 грн., вересень 2007 р. -120,00 грн., жовтень 2007 р. - 117,75 грн., листопад 2007 р. - 117,64 грн., грудень 2007 р. - 150,00 грн., січень 2008 р. - 58,29 грн., лютий 2008 р. - 124,78 грн., березень 2008 р. 112,06 грн., квітень 2008 р. - 73,41 грн., травень 2008 р. - 77,24 грн., червень 2008 р. - 106,18 грн., липень 2008 р. - 110,75 грн., серпень 2008 р. - 104,23 грн., вересень 2008 р. - 212,37 грн.

Порушено вимоги п.2.1 1 розділу 2, п.7.39 розділу 7 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" №637 від 15.12.04 р. встановлені факти проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

03.03.2009 року позивачем - ВАТ «Об'єднання Склопластик» були надані заперечення до акту про результати планової виїзної перевірки до ДПІ у м.Сєвєродонецьку.

На підставі акту перевірки від 20.02.2009 року, відповідачем - ДПІ в м.Сєвєродонецьку було винесено податкове повідомлення - рішення від 11 березня 2009 року № 0000332301/0, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, за платежем: податку на прибуток у розмірі 1136 119 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 757413,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 378 706,50 грн.,

20.03.2009 року ВАТ «Об'єднання Склопластик» звернулось до Державної податкової інспекції у М.Сєвєродонецьку зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 11.03.2009 року № 0000332301/0.

15.05.2009 року ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області було винесено рішення № 7895/23-105, згідно з яким скаргу залишено без задоволення.

19.05.2009 року ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2009 року № 0000332301/1.

28.05.2009 року ВАТ «Об'єднання Склопластик» звернулось до Державної податкової адміністрації у Луганській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 11.03.2009 року № 00003323О1/О, рішення про результати розгляду первинної скарги від 15.05.2009 року № 7895/23-105 та податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2009 року № 0000332301/1.

Рішенням ДПА у Луганській області було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 11 березня 2009 року № 0000332301/0, і збільшила штрафну санкцію, повідомлення-рішення від 11 березня 2009 року № 0000332301/0 на 310368 грн., а скаргу ВАТ «Об'єднання Склопластик» без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 27.07.2009 року, ВАТ «Об'єднання Склопластик» отримало податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000312301/2 та податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000912301/2.

ВАТ «Об'єднання Склопластик» звернулось Державної податкової адміністрації у Луганській області із скаргою на рішення про збільшення штрафних санкцій визначених в податковому повідомленні-рішенні № 0000332301/0 на 310368 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000912301/2.

04.09.2009 року ДПІ в м.Сєвєродонецьку винесено рішення № 16221/25-08, згідно з яким ДПА в Луганській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 23 липня 2009 року №0000912301/2 про сплату 310368 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а скаргу ВАТ «Об'єднання Склопластик» від 06 серпня 2009 року без задоволення, яке було отримано позивачем 07.09.2009 року.

Позивачем ВАТ «Об'єднання Склопластик» 14 вересня 2009 року отримано податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 року № 0000912301/3 від 14.09.2009 року.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пп. 1, п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до пп.1 п. 1.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок за питаннями дотримання податкового, валютного й іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 (далі - Порядок), плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до п. 1.4. Порядку, при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки.

Зведений акт - службовий документ, який стверджує факт проведення планової виїзної перевірки з усіх питань за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка з окремих питань підписується посадовими особами податкового органу, які здійснили перевірку, та погоджується з посадовими особами суб'єкта господарювання.

Довідка з окремих питань складається у двох примірниках. Перший примірник надається керівнику, який очолює перевірку, а другий залишається в структурному підрозділі, працівник якого склав цю довідку. На вимогу посадових осіб суб'єктів господарювання їм може бути надана копія довідки з окремих питань.

Відповідно до п. 1.1 Наказу Державної податкової адміністрація України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» (далі - Методичні рекомендації), плановою виїзною вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу ДПС і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до п. 1.25 Методичних рекомендацій, за результатами планових та позапланових виїзних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства складається акт (довідка) перевірки, який підписується, реєструється та вручається (надсилається) платнику податків (посадовим особам платника податків) з дотриманням вимог порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок, встановленому ДПА України відповідно для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

При цьому акт (довідка) планової та позапланової виїзної перевірки складається на бланку органу ДПС, який прийняв рішення (наказ) про проведення перевірки та виписав направлення на таку перевірку.

Судом встановлено, що відповідачем ДПІ у м. Сєвєродонецьку порядок проведення планової виїзної перевірки платника податків не порушено.

Спірне питання полягає у визначені обєкту оподаткування та застосування п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді, а у разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Положеннями цієї статті передбачено, що у разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

За приписами пункту 1.43. статті 1 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» терміни, поняття яких не визначено положеннями статті 1 цього Закону, використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

Згідно з пунктом 4 Наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку", запасами є активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до пункту 8 цього положення придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. За приписами пункту 9 положення до складу первісної вартості запасів окрім іншого, віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Як вже зазначалося, основною умовою, що має бути дотриманою для визначення обовязку платника податків щодо ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), є включення витрат на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) цих товарів до складу валових витрат.

Відповідно до Висновку судово-економічної експертизи № 1435/24 від 12 червня 2010 року (8 том арк. справи 245-250) при проведенні експертизи по матеріалам адміністративній справі судовим експертом був здійснений висновок, що висновки акту перевірки державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 20.02.2009 року №391/23/05758977 «Про результати планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року» документально не підтверджуються.

Отже, висновками проведеної експертизи спростовується факт заниження ВАТ «Обєднання Склопластик» податку на прибуток в загальному розмірі 757413 грн., в період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, в тому числі: за 3 квартал 2007 року в сумі 240250 грн.; за 4 квартал 2007 року в сумі 380486 грн.; за 1 квартал 2008 року в сумі 103886 грн.; за 2 квартал 2008 року в сумі 143027 грн.; за 3 квартал 2008 року в сумі 175818 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Протягом розгляду цієї справи, відповідачем не було надано будь-яких пояснень чи заперечень, якими б спростовувалися висновки, викладені у висновку судово-економічної експертизи № 1435/24 від 12 червня 2010 року.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що з боку позивача не мали місце порушення вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ", є безпідставним, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку є неправомірним.

Згідно зі ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того, що під час розгляду справи було встановлено, що відповідач ДПІ в м. Сєвєродонецьку при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв не обґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, з метою захисту захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд дійшов до висновку про визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх скасування.

Відповідно до ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

У звязку з тим, що податкові повідомлення-рішення від 11.03.2009 року №0000332301/0, від 19.05.2009 року №0000332301/1, від 23.07.2009 року №0000332301/2 переглядалися в адміністративному порядку оскарження, відповідно до п.п. 5.2.2 -5.2.3 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, вказані податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними, тому позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст. 94 КАС України суд присуджує стягнення судових витрат з Державного бюджету.

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання протиправними та нечинними податкових повідомлень рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 23.07.2009 року №0000912301/2, від 09.09.2009 року №0000912301/3, від 12.10.2009 року №0000912301/3, від 11.03.2009 року №0000332301/0, від 19.05.2009 року №0000332301/1, від 23.07.2009 року №0000332301/2, від 12.10.2009 року №0000332301/3.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку від 09.09.2009 року №0000912301/3, від 12.10.2009 року №0000912301/3, від 12.10.2009 року №0000332301/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 01 грн.70 коп.

В інших частинах позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 08 жовтня 2010 року.

СуддяО.В. Ірметова