Постанова № 119640103, 06.06.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18480/24-а

Категорія 142

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання Проскурні А.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Печерського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та скасування рішення. Та просив суд, скасувати постанову серії БАД № 809046 від 10.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 127-4 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та стягнути судові витрати з відповідача.

В обґрунтування позову вказав, що 10.04.2024 року о 10 год., 20 хв. оперуповноваженим Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Молокоєдовим Андрієм Романовичем було винесено постанову серії БАД № 809046, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) за частиною другою статті 127-4 КУпАП за те, що 17.02.2024 року о 08:41 ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ТСЦ № 8041 при прийманні практичного іспиту в громадянки ОСОБА_2 нібито порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ Інструкції про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 травня 2020 року № 408, (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2023 року № 495), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 липня 2020 р. за № 626/34909 ( далі - Інструкція № 408) та пункт 3 розділу ІІ Інструкції № 408 та пункт 8 розділу ІІІ Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом МВС 07.12.2009 № 515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408) (далі - Інструкція № 515), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 р. за № 74/17369, а саме - не озвучив номерний знак транспортного засобу по кому складався іспит, не перевірив справність технічних засобів контролю.

Вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 809046, винесена 10.04.2024, є незаконною, винесеною з порушенням норм чинного законодавства, доказів вини позивача оскаржувана постанова не містить, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 127-4 КУпАП, оперуповноваженим Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України було порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року відкрити провадження у адміністративній справі № 757/18480/24-а, розгляд справи ухвалено здійснювати суддею одноособово у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23.05.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, відповідач не погоджується з доводами адміністративного позову та вваж є їх неогрунтованими.

30.05.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, протее подала заяву про розгялд справи у її відсутність, заперечувала протии задоволення позову, просила відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, на підставі викладеного, приходить до висновку, що про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Частиною другої статті 127-4 КУпАП передбачено, що порушення посадовими особами територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами або видачі посвідчення водія - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Інструкцією № 515 встановлює порядок приймання іспитів для отримання особами права керування транспортними засобами, оформлення, видачі, обміну, повернення, зберігання, анулювання та знищення національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія) територіальними сервісними центрами МВС (далі - ТСЦ МВС).

Розділом ІІІ Інструкції № 515 встановлено Порядок приймання практичного іспиту для отримання права керування транспортними засобами. Відповідно до пунктів 1,2 розділу ІІІ Інструкції № 515, практичний іспит з навичок керування транспортним засобам (далі - практичний іспит) складається в тому ж ТСЦ МВС, де було успішно складено теоретичний іспит.

Практичний іспит приймає екзаменатор, який має посвідчення водія тої категорії транспортних засобів, з якої приймає іспити.

Матеріалами прав встановлено, що позивач є адміністратором територіального сервісного центру № 8041 (на правах відділу) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС), до посадових обов`язків якого входить, у тому числі, приймання практичних іспитів з водіння транспортних засобів в учнів.

Так, 07.03.2024 року начальник управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами Головного сервісного центру МВС ОСОБА_3 звернувся із доповідною запискою № 1759/12/1-2024 (далі - доповідна записка від 07.03.2024) до т.в.о. начальника Головного сервісного центру МВС ОСОБА_63 стосовно виконання вимог доручення Головного сервісного центру МВС від 30 січня 2023 року № 31/148 «Про організацію контролю за дотриманням порядку приймання теоретичних та практичних іспитів».

Листом від 18.03.2024 № 31/26-2702 РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві надало відповідь начальнику Головного сервісного центру МВС щодо результатів перевірки та надіслало копії матеріалів за результатами розгляду доповідної записки начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами Головного сервісного центру МВС Федора Полонського від 07.03.2024 № 1759/12/1-2024 щодо можливих порушень вимог чинного законодавства адміністратором ТСЦ № 8041 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

У висновку за результатами розгляду доповідної записки начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС ОСОБА_8 від 18.03.2024 року встановлено наступне: «В порушення вимог пунктів 2 та 3 розділу ІІ Інструкції № 408 17 лютого 2024 року екзаменатором ТСЦ МВС № 8041 ОСОБА_5 під час приймання практичного іспиту у ОСОБА_9 не здійснено перевірку технічних засобів контролю щодо забезпечення належної їх роботи під час здійснення фотографування, відео- аудіозапису процесу складання іспиту в режимі реального часу, що призвело до відсутності відеозапису органів керування транспортного засобу (рульового колеса, важеля перемикання передач, гальмівної педалі, педалі регулювання подачі палива, педалі зчеплення транспортного засобу з механічною коробкою передач), на якому приймається практичний іспит, та не озвучено номерний знак транспортного засобу, на якому складатиметься другий етап практичного іспиту. Аналогічні порушення допущено цим же екзаменатором під час приймання практичних іспитів цього ж дня у ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . Аналогічні порушення допущено 17 лютого 2024 року під час приймання практичних іспитів екзаменатором ТСЦ МВС N? 8041 ОСОБА_6 у ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , екзаменатором ОСОБА_35 під час приймання практичних іспитів у ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , екзаменатором ОСОБА_48 під час приймання практичних іспитів у ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 .

В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що у зв`язку з тим, що використання технічних засобів контролю, отриманих від ГСЦ МВС відповідно до вимог Інструкції, затвердженої наказом МВС № 495, працюють некоректно та відео не відвантажується на сервер, тому додатково було прийнято рішення придбати додаткову камеру відеореєстратора, однак функції камери не охоплюють в повному обсязі усі органи керування транспортного засобу, на якому приймається практичний іспит.

В подальшому, на адресу заступника начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві листом від 09.04.2024 року № 410/42-10/03-2024 звернулося Київське міське управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з листом про надання інформації та копій документів, оскільки Київським міським управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України проводиться розгляд матеріалів регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філії ГСЦ МВС), в діях яких вбачається можливе вчинення дисциплінарних проступків працівниками ТСЦ № 8041 в частині дотримання встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами.

Листом від 09.04.2024 № 31/26-3841 Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в м. Києві надано запитувані у запиті Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 09.04.2024 № 410/42-10/03-2024 інформацію та документи.

В подальшому 10.04.2024 року оперуповноваженим Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_62 було винесено постанову серії БАД № 809046, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) за частиною другою статті 127-4 КУпАП.

Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другої статті 127-4 КУпАП передбачено, що порушення посадовими особами територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами або видачі посвідчення водія - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, адміністративна відповідальність за частиною другою статті 127-4 КУпАП передбачена за порушення посадовими особами територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України встановленого порядку приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами або видачі посвідчення водія.

Інструкція про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія затверджена наказом МВС 07.12.2009 № 515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408).

Таким чином, адміністративна відповідальність за частиною другою статті 127-4 КУпАП настає лише у випадку порушення посадовими особами територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом МВС 07.12.2009 № 515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної постанови, оперуповноваженим Київського міського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_62 було притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) за частиною другою статті 127-4 КУпАП за те, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ТСЦ № 8041 при прийманні практичного іспиту в громадянки ОСОБА_2 нібито порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ Інструкції про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 травня 2020 року № 408, (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2023 року № 495), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 липня 2020 р. за № 626/34909 ( далі - Інструкція № 408) та пункт 3 розділу ІІ Інструкції № 408.

Разом з тим, за порушення вимог порядку (інструкції) про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї не передбачено адміністративну відповідальність, у тому числі, за частиною другою статті 127-4 КУпАП

Таким чином, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, перш за все, в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 127-4 КУпАП за нібито порушення останнім Інструкції про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото-, відео-, аудіотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та доступ до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 22 травня 2020 року № 408, (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2023 року № 495), так як зазначене не становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 127-4 КУпАП.

Крім того, згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, позивачем нібито було порушено пункт 8 розділу ІІІ Інструкції № 515, а саме - не перевірив справність технічного засобу контролю.

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції № 515 передбачено, що до початку проведення практичного іспиту на майданчику для навчання з початкового керування транспортним засобом екзаменатор перевіряє: наявність та цілісність елементів та технічних засобів організації дорожнього руху і відповідність їх установлення діючим вимогам; транспортні засоби на відповідність вимогам до транспортних засобів, що використовуються для проведення практичних іспитів; справність технічних засобів контролю процесу проведення практичних іспитів. У разі встановлення екзаменатором під час перевірки невідповідності однієї або кількох умов, визначених абзацами другим-четвертим цього пункту, практичний іспит не проводиться.

Таким чином, враховуючи зміст оскаржуваної постанови, можна дійти висновку, що позивача притягнено до адміністративної відповідальності за нібито порушення вимог щодо перевірки справності технічного засобу контролю. Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 408, технічний засіб контролю - пристрій або технічний комплекс (у тому числі фото-, відео-, аудіотехніки), призначений для здійснення фотографування, відео-, аудіозапису і зберігання інформації щодо процесу складання іспитів у ТСЦ МВС.

В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач нібито не перевірив справність технічного засобу контролю, що відповідає абзацу третьому пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 408. Натомість, у доповідній записці від 07.03.2024 та висновку РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві за результатами розгляду доповідної записки начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС Федора Полонського від 18.03.2024 йдеться про нібито вчинення Позивачем порушення, передбаченого абзацом 5 пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 408.

Таким чином, вбачається: відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 127-4 КУпАП; відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 127-4 КУпАП та опис якого зазначено в оскаржуваній постанові.

Крім того, судом встановлено, що постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.05.2024 року закрито провадження в адміністративній справі щодо позивача за частиною 3 ст. 127-4 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.04.2018 року по справі № 338/1/17, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що в діях позивача відсутня вина як обов`язкова складова притягнення особи до адміністративної відповідальності та належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 127-4 КУпАП та яке зазначено в оскаржуваній постанові.

Згідно з ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, принцип презумпції невинуватості поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).

Оскільки доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідачем не надано, доводи позивача з приводу конкретних обставин його дій відповідачем не спростовані, суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, прийшов до висновку про недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17).

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

При цьому, суд при оцінці доказів у справі враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

За нормою норм ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вищевикладене, з огляду на положення ст. 73, 76, 77, 90 КАС України, об`єктивні докази, які б достеменно та «поза розумним сумнівом» свідчили про вчинене позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і стороною відповідача у справі суду не надані.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд, з урахуванням доводів, досліджених матеріалів справи зазначає, що при прийнятті процесуального рішення за наслідками розгляду даного адміністративного позову суд не виходить з самого факту незгоди особи з постановою у справі про адміністративне правопорушення, а виключно враховує сукупність наявних у справі доказів, які подали сторони на підтвердження заявлених вимог та заперечень, керується, зокрема, положеннями ст. 76, 77 КАС України та оцінює всі наявні у справі докази виключно з позиції ст. 90 КАС України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Таким чином, інші доводи сторін не впливають на вищевказані висновки суду.

З огляду на викладене, суд вважає наявними підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

За приписами ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до матеріалів справи позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 969,90 грн.

Відповідно до матеріалів справи, сума судового збору розрахована на підставі Закону України «Про судовий збір» та складає - 1211,20 грн. (одна вимога немайнового характеру).

Згідно частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Разом з тим, відповідно до висновку про застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Враховуючи що позов позивачем подано в електронній формі, судовий збір мав становити у розмірі 484,48 грн (3028,00*0,2/100).

Таким чином, позивачем було сплачено надмірну суму судового збору.

Решта помилково сплаченого позивачем судового збору в сумі 484,52 грн може бути повернута за окремою заявою.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 241-244, 286,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД № 809046 від 10.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 127-4 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40116086, адреса: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10.

Суддя О.М.Соколов