Рішення № 119634757, 05.06.2024, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1662/23

Провадження № 2/210/90/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 червня 2024 року м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - судді Вікторович Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Біди А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2023 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради про визначення місця проживання малолітньої дитинита просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за місцем проживання батька.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 12.07.2014 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. Від шлюбних відносин вони мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . До 24.02.2022 року він разом з відповідачем та дитиною проживали в АДРЕСА_2 , в сім`ї були дружні відносини, що базувались на почуттях довіри та любові, позивач завжди займався вихованням дитини, відвозив її до школи та на гуртки, проводив вільний від роботи час разом з дитиною. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідач разом з донькою тимчасово виїхала за кордон України, позивач в свою чергу пішов служити до добровольчого формування територіальної громади. 26.03.2022 року відповідач разом з дитиною, бабусею, дідусем та тіткою перетнули державний кордон України та тимчасово почали проживати в Австрії м. Мархтренк. Після стабілізації ситуації в Україні, 08.08.2022 року та 22.12.2022 року відповідач разом з донькою повертались в Україну, щоб позивач мав можливість з ними побачитись. Незадовго до приїзду в грудні 2022 року донька почала розповідати позивачу, що відповідач по справі проводить час з іншим чоловіком. Після розмови з відповідачем, позивач дізнався, що дружина знайшла собі в іншого чоловіка та має намір залишитись проживати в Австрії разом з донькою. 01.04.2023 року відповідач разом з донькою повернулась тимчасово в Україну, однак, згодом, відповідач забрала доньку та знову виїхала до Австрії без його дозволу.

До початку війни їх донька навчалась в 2-в класі школи ІІІ ступенів №309 м. Києва з січня 2022 року. З 1 вересня 2023 року донька здобуває освіту в онлайн-форматі. Згідно характеристики в.о. директора школи №309 Дарницького району м. Києва та класного керівника від 15.03.2023 року, позивач проявляє інтерес до навчання дитини, цікавиться її успіхами, підтримує зв`язок зі школою та класним керівником. Протягом усього часу проживання відповідача з донькою з кордоном, позивач допомагав матеріально дружині з дитиною, виконував свій обов`язок утримувати дитину, на підтвердження чого долучив до позовної заяви квитанції. Крім того, перед виїздом за кордон позивач передав відповідачу 10 000 доларів США, які були призначенні для проживання відповідача з дочкою. Впродовж начального року позивач сплачує кошти за додаткові навчання доньки з української мови разом з вчителькою. Позивач офіційно працює, є фізичною особою-підприємцем, згідно довідки про обіг грошових коштів приватного підприємця від 17.03.2023 року, за період з 01.12.2022 року по 17.03.2023 року його дохід складає 519 000,00 грн. Згідно службових характеристик наданої за час проходження служби у добровольчому формуванні та як активіста-волонтера наданої ГО «Альянс захисників тварин» позивач характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку не перебуває. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивач на праві спільної часткової власності має квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є власником автомобіля NissanRogue 2015 року випуску.

Позивач у позові також вказав, що відповідач зареєстрована в м. Кривий Ріг, на час звернення до суду з вказаним позовом, відповідач не працювала, до приїзду в Україну отримувала допомогу як особа, що знаходиться під дією Директиви ЄС про тимчасовий захист біженців в Україні. У зв`язку з чим, посилаючись на вимоги ст. ст. 7, 141, 157, 160, 161 СК України звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 13 червня 2023 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження. (а.с. 180)

Ухвалою суду від 12 вересня 2023 року закрито підготовче судове засідання по вказаній справі, зобов`язано службу у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради, скласти та подати до суду висновок про доцільність (недоцільність) визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 199)

25 вересня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначила, що позивач ніяким чином не довів, що проживання саме з ним буде найкращою умовою для виховання, навчання а становлення як особистості дитини. На момент звернення позивача до суду в Україні запроваджено військовий стан, саме через цю обставину відповідач з дитиною виїхала за межі України аби дитина росла, виховувалась та навчалась у безпечному місці. Відповідач створила для дитини всі належні умови проживання за кордоном. Відповідач ніяким чином не створює перешкод у спілкуванні дитини з батьком, батько має можливість спілкуватись з дитиною необмежено.

Крім того вказала, що позивач є призивного віку, військовозобов`язаним, в Україні запроваджено військовий стан, дитина може залишитись без догляду батьків, оскільки мати перебуває за кордоном, а батько можуть призвати в будь-який час до ЗСУ. Повернення доньки в Україну на думку відповідача є небезпечним, оскільки продовжуються активні бойові дії, щодня по всій території оголошуються повітряні тривоги, відбуваються вибухи. Вказані обставини вкрай негативно можуть впливати на психоемоційний стан дитини, тому перебування за межами України є запорукою безпеки дитини. (а.с. 200)

02 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов Лист вих. №14/29-2835 від 22.09.2023 року за підписом заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_7 «Про надання висновку про визначення місця проживання дитини», в якому повідомлено суд, що відповідно до п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», виконком Металургійної районної у місті ради не може надати висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одним з батьків через те, що на даний час дитина не мешкає на території Металургійного району. (а.с. 201)

У судовому засіданні 18 грудня 2023 року позивач та його представник ОСОБА_9 позов підтримали та посилаючись на обґрунтування наведенні у позовній заяві, просили суд його задовольнити.

У подальшому, 05 червня 2024 року від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

У судовому засіданні 18 грудня 2023 року представник відповідача ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення позову, зазначивши, що відповідач вважає вказаний позов не обґрунтований, визначення місця проживання дитини з батьком буде суперечити інтересам дитини, зважаючи на введення в Україні військового стану. Посилаючись на обґрунтування наведенні у відзиві на позовну заяву, просила суд відмовити у задоволенні позову.

У подальшому, поза межами судового засідання, 05 червня 2024 року представник відповідача подала через канцелярію суду заяву, в якій просила суд проводити розгляд справи без участі відповідача та її представника, просила позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд заслухавши 18 грудня 2023 року пояснення учасників по справі, допитавши свідків, дослідивши долучені сторонами до матеріалів справи докази дійшов наступних висновків.

Так, 12 липня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області складено відповідний актовий запис №298, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.07.2014 року (а.с. 9)

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_4 , про що Дзержинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області31 березня 2015 року складено відповідний актовий запис №155. Батьками ОСОБА_4 зазначені: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 31.03.2015 року. (а.с. 10)

Відповідно до Витягу з Реєстру територіальних громад №2023/001565293 від 20.02.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.08.2021 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 16)

Неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23 січня 2023 року виїхала з території України, що підтверджується Листом вих. №91/П-2798-4183 від 03.03.2023 року за підписом начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_14 (а.с. 17)

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 07.12.2022 року за №2010350000000238015 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . (а.с. 19-20)

Відповідно до Довідки про обіги №230317SU15435201 від 17.03.2023 р., наданої за підписом члена правління банку Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (з питань малого та середнього бізнесу) ОСОБА_5 , яка видана клієнту ОСОБА_1 , про те, що обіг коштів за період з 01.12.2022 р. по 17.03.2023 р. за його рахунками у АТ КБ «ПриватБанк» становить 519 000,00 грн (а.с. 21)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Кривий Ріг, Україна, на території України станом на 18.03.2023 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» № ВР-000768417. (а.с. 22)

Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єлиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно щодо суб`єкта ОСОБА_1 , позивач на праві спільної часткової власності має квартири за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 25-27)

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 належить автомобіля NissanRogue 2015 року випуску. (а.с. 32-33)

Відповідно до Характеристики активіста-волонтера наданої головою Громадської організації «Альянс Захисників Тварин» ОСОБА_1, ОСОБА_1 з 27 січня 2020 року є активістом вказаної громадської організації, проявив себе ініціативним, емпатійним, ввічливим, креативним та комунікабельним активістом. З 2021 року успішно координує інформаційно-просвітницьку програму «Розпахнуті крила» для підвищена обізнаності про необхідність допомоги та покращення умов утримання сільськогосподарських тварин. (а.с. 23)

Відповідно до Службової характеристики наданої за підписом командира добровольчого формування ОСОБА_3 , ОСОБА_1 має військове звання солдата добровольчого формування територіальної громади «За Петрівщину» Петриківської селищної територіальної громади №1, уклав контракт добровольця територіальної оборони у травні 2022 р. Зарекомендував себе як дисциплінований військовослужбовець, вміє виділити головне при вирішенні завдань та завжди проявляє наполегливість у досягненні наміченої цілі. Може самостійно приймати рішення, має розвинуті вольові якості. Не схильний до вживання спиртних напоїв, не палить, дисциплінарні стягнення не застосовувались. Користується авторитетом в колективі. За характером спокійний, врівноважений. (а.с. 24)

Відповідно до Довідки №27 від 15.03.2023 року наданої за підписом в.о. директора школи І-ІІІ ступенів №309 Дарницького району м. Києва ОСОБА_15, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 2-В класі вказаної школи за дистанційною формою навчання (онлайн навчання). (а.с. 28)

Відповідно до Характеристики учениці 2-В класу школи І-ІІІ ступенів №309 Дарницького району м. Києва ОСОБА_4 , 2015 року народження наданої за підписом в.о. директора ОСОБА_15 та класного керівника ОСОБА_8 , ОСОБА_4 навчається в школі №309 м. Києва з січня 2022 року, з 1 вересня 2023 року здобуває освіту в онлайн-форматі. За час навчання показала себе відповідальною, старанною, зібраною ученицею. В процесі засвоєння програмового матеріалу не потребує додаткової уваги з боку дорослих. Залюбки все робить сама. Має різнобічні інтереси до багатьох предметів. Особливу зацікавленість виявляє до вивчення математики. Вміє концентрувати увагу при виконанні завдань, має достатній рівень словникового запасу. За вдачею ОСОБА_4 доброзичлива, сором`язлива, відповідальна, спокійна, може контролювати свою поведінку. Серед однолітків має друзів, легко знаходить спільну мову з однокласниками. Вміє співпрацювати у групі. Під час онлайн навчання на уроках присутня регулярно. Виявляє активність у засвоєнні програмового матеріалу. Батько учениці проявляє інтерес до її навчання, цікавиться її успіхами. Підтримує зв`язок зі школою та класним керівником. (а.с. 29)

Відповідач матеріально забезпечує дитину, що підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями про перерахування грошових коштів на рахунок відповідача. (а.с. 69-81)

Позивач у позові зазначає, що додатково сплачує кошти за зайняття доньки ОСОБА_4 з репетитором на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копії квитанції на перерахування на рахунок ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 150 грн. 300 грн. за період з 2022 року по березень 2023 року. (а.с. 82-132)

Проте, суд не приймає вказаний доказ як підтвердження сплати грошових коштів за зайняття доньки ОСОБА_4 з репетитором ОСОБА_8 , оскільки будь-яких належних та допустимих доказів здійснення ОСОБА_8 додаткових занять за грошову плату з дітьми до матеріалів справи не долучено. Позивач не клопотав перед судом про допит вчителя ОСОБА_8 в якості свідка в судовому засіданні.

Допитаний у судовому засіданні 18 грудня 2023 року свідок ОСОБА_1 суду пояснив, що він є братом позивача, йому відомо про сімейні обставини які виникли у сім`ї свого брата, позивач дуже любить свою доньку, він спілкується з ОСОБА_4 і на сьогодні, багато проводив з нею часу. Декілька разів він особисто знає, що він вранці вигулює собак, потім заводив ОСОБА_4 до садочку, ОСОБА_2 спала до десятої ранку, приділяла мало часу дитині. ОСОБА_4 говорила що дуже хоче залишитись з батьком. Він не одноразово разом з братом забирав ОСОБА_4 з садочку, оплачував участь дівчинки в гуртках та балував доньку подарунками. ОСОБА_4 відвідувала гуртки в іншому кінці міста, куди її завжди відзив позивач. Відповідача він бачив лише коли вона приїжджала забрати кошти з кав`ярні, в якій працював позивач. В грудні 2023 року він спілкувався з ОСОБА_4 , говорила що хоче отримати на подарунок та дуже хотіла приїхати до батька в Україну. Освіта в Австрії дуже відрізняється від освітньої програми в Україні, в Австрії вона набагато простіша. Позивач направляє кошти доньці, придбав її новий телефон який направив поштою. Він впевнений, що ОСОБА_4 буде краще жити з батьком. Умови проживання ОСОБА_4 в Австрії йому достеменно не відомо, знає що відповідачу з донькою виділили для проживання будиночок. З відповідачкою він не спілкується, підтримує спілкування зі ОСОБА_4 , інколи він або його мати телефонують ОСОБА_4 вона не відповідає, йому не відомі факти заборони відповідачем спілкування дитини з її родичами по лінії батька.

Допитаний у судовому засіданні 18 грудня 2023 року свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що їх жінки рідні сестри між собою, його дружина разом з відповідачем по справі разом виїхали в березні 2022 року до Австрії. Станом на зараз його дружина з дітьми повернулись до України. Його молодший син якому п`ять років та ОСОБА_4 гарно спілкувались, дружили між собою. Позивач більше приділяв уваги ОСОБА_4 він заводив та забирав доньку з дитячого садочку. Зі слів його дружини йому відомо, що відповідач інколи пропадала з іншими чоловіками та залишала ОСОБА_4 з його дружиною. Дитина однаково гарно відносилась до батьків. Батько більше приділяв увагу доньці, інколи, дівчинка не хотіла іти до мами. На даний момент він не спілкується з відповідачем та своєю дружиною. Умови проживання ОСОБА_4 в Австрії були не погані, вони проживали в окремі квартирі з відповідачкою та ще двома родичами. Відповідачка в Австрії не працювала, однак про її фінансове становище йому невідомо, знає зі слів позивача, що він направляв кошти для дитини. Тісно з відповідачем він не спілкувався, у них був конфлікт ще на початку шлюбного життя з його дружиною. Зі своєю дружиною та тещею він спілкується, однак з приводу вказаного спору у них різні погляди, на його думку дитини краще жити з батьком. Причина конфлікту між позивачем та відповідачем виникла у зв`язку зі зрадою відповідача. Зі ОСОБА_4 особисто він не спілкується. На його думку ОСОБА_4 буде краще жити зі своїм батьком, а не з чужим чоловіком в іншій країні.

Допитана у судовому засіданні 18 грудня 2023 року свідок ОСОБА_11 суду пояснила, щовона є матір`ю відповідача по справі, з кінця березня минулого року її донька та онука проживають в Австрії, у них дуже гарні умови,трьохкімнатна квартира на двох, вони там з чоловіком майже рік жили разом з донькою та онукою. Відповідачка працює одна з перших українців знайшла собі роботи, закінчила там декілька мовних курсів. ОСОБА_4 відвідує школи з перших днів приїзду до Австрії, вона додаткова займається з вчителем української школи. В Австрії є захист, не має війни. ОСОБА_2 працює, онука займається в школі, отримує все необхідне для дитини її віку, вони відвідують різні розважальні заходи, зоопарк, аквапарк. ОСОБА_4 харчується гарно, ОСОБА_2 все окремо їй купує та готує, оскільки сама вегетаріанка. В минулому році ОСОБА_2 привезла ОСОБА_4 до України, так як ОСОБА_1 попросив залишити дитину на довше ОСОБА_4 залишилась на більше днів. Потім у квітні 2023 року ОСОБА_4 повторно приїхала до України на весняні канікули, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт, так як ОСОБА_1 викрав документи у ОСОБА_2 , без яких вона не могла вихати до Австрії з дитиною. ОСОБА_2 залишила ОСОБА_4 ОСОБА_1 на декілька місяців, ОСОБА_4 відвідувала школу в Україні. ОСОБА_1 з дитиною не впорався, дитина місяць проходила в одному наряді, про що їй стало відомо зі слів батька ОСОБА_1 . Дитині буде краще з мамою, оскільки вона краще знає, що потрібно дівчинці, гарно дбає про неї. Гуртки які оплачував ОСОБА_1 він сплачував добровільно не за проханням ОСОБА_2 . Аліменти на користь онуки він не сплачує. ОСОБА_1 здійснює сильний психологічний тиск на дитину, говорить по телефону дитині, що не потрібно слухати маму. ОСОБА_1 постійно принижує ОСОБА_2 , кожного разу після розмов з ОСОБА_1 ОСОБА_2 плаче та відчуває себе пригнічено. ОСОБА_2 завжди наполягає на спілкуванні ОСОБА_4 з батьком та його батьками. Коли дитина проживала з батьком вона не приділяла уваги своєму зовнішньому вигляді так як ще досить юна, батько водив дитину до Макдональдсу. Тобто, на її думку батько приділяв увагу дитині, однак не належним чином, він лише балував її. Навчання в Австрії проводиться не так як в Україні, спочатку ОСОБА_4 ходила до спільного різновікового класу, так як дитина погано розуміла німецьку мову. Діти які наздогнали програму в Австрії перейшли до інших класів. ОСОБА_2 їздила до Швейцарії та залишила ОСОБА_4 їй. Інколи вона залишалась зі ОСОБА_4 на вихідні, так як ОСОБА_2 працювала в суботу. В неділю в Австрії ні чого не працює, тому в суботу вона проводила час з онукою. Особисто погрози ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 вона не чула, знає лише зі слів доньки. ОСОБА_4 в Україні ходила на акробатику та на модельний кружок, на акробатику дитину водила ОСОБА_2 . Частіше дитину завозив ОСОБА_1 , так як у нього була машина та йому було зручніше завести дитину. ОСОБА_2 на разі поки в країні оголошено військовий стан не збирається повертатись в Україну. Коли ОСОБА_2 виїжджала до Австрії вона брала грошові кошти зі спільного бюджету, вказані кошти вона не втрачала, говорила, що ці кошти вони домовились з ОСОБА_1 не витрачати та залишити на всяк випадок.

Допитаний у судовому засіданні 27 березня 2024 року свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він добре знайомий з позивачем по справі, є хрещеним батьком ОСОБА_4, вважає позивача дуже щирою та доброю людиною, гарним батьком який зажди піклувався та піклується про свою доньку. Донька на зараз знаходиться не в Україні, однак батько піклується про свою доньку на відстані. Дитиною з початку створення сім`ї та народження дитини займається більше батько, він завжди відвозив та забирав її з гуртків. Зі ОСОБА_4 після повномасштабного вторгнення він спілкувався, про умови проживання дитини йому не відома, знає лише зі слів позивача.

Допитана у судовому засіданні 27 березня 2024 року свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що на її думку дитина повинна бути разом з матір`ю зважаючи на введення в Україні військового стану. Матір дитини піклується про доньку, проживають вони в хороших житлово-побутових умовах. Батько дитини звернувся до суду з вказаним позовом лише з метою уникнення мобілізації, про інтереси дитини яка перебуває з відповідачем в безпечних умовах він не піклується.

У статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини (стаття 141 СК України).

У частині четвертій статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).

Тлумачення частини першої статті 161 СК України дає підстави для висновку, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема, особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Частинами четвертою - шостою статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Вирішуючи питання щодо участі органу опіки та піклування при вирішенні даного спору, суд звертає увагу, що відповідно до листа вих. №14/29-2835 від 22.09.2023 року за підписом заступника голови районної у місті ради з питань діяльності виконавчих органів ради Касимової Н. «Про надання висновку про визначення місця проживання дитини», в якому повідомлено суд, що відповідно до п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», виконком Металургійної районної у місті ради не може надати висновок щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одним з батьків через те, що на даний час дитина не мешкає на території Металургійного району

З вказаного приводу суд зазначає, що в постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 523/19706/19 зроблено висновок, щопередбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України надання ним такого висновку є обов`язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступу до правосуддя і означав би порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід має загальний характер і є цілком справедливим для випадків, коли не було отримано письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов`язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок, зокрема, у зв`язку із перебуванням дитини за межами країни, перебуванням дитини на непідконтрольній території, неможливості встановити місце фактичного перебування дитини з одним із батьків тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20 (провадження № 61-3587св22) зроблено висновок, що «рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. Норми міжнародного права та національне законодавство не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20 (провадження № 61-17922св21) зроблено висновок, що «при визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесів вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини. Колегія суддів зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів».

Позивач в позовній заяві та в судовому засіданні повідомив суд, що відповідач разом з донькою ОСОБА_4 після повномасштабного вторгнення перетнули державний кордон України та на даний час перебувають в Австрії м. Мархтренк.

Вказані обставини підтвердженні в судовому засіданні представником відповідача.

При розгляді спорів про визначення місця проживання дитини чи участі в її вихованні після 24 лютого 2022 року, якщо дитина виїхала за кордон з одним із батьків, то,вирішуючив умовах воєнного стану спір про місце проживання дитини, суд має враховувати пріоритет інтересів дитини при вирішенні будь-якого питання, невід`ємно і пріоритетно права дитини на життя та перебування її в безпечному середовищі.

У постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 552/4608/18, провадження № 61-6271св19, від 07 серпня 2019 року у справі № 635/382/17-ц, провадження № 61-9559св19, від 13 квітня 2020 року у справі № 531/300/18-ц, провадження № 61-20051св19, від 19 червня 2019 року у справі № 396/1020/16-ц, провадження № 61-23241св18, від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17, провадження № 61-9074св20, від 06 червня 2019 року у справі № 495/2106/17, провадження № 61-592св19, від 22 грудня 2021 року у справі № 204/8432/19, провадження № 61-14486св21, від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20, провадження № 61-9115св22 (на які посилається заявник) суди, ухвалюючи рішення про визначення місця проживання дитини з одним із батьків наголошували на необхідності оцінкистійких, усталених зв`язків дітей з оточенням, звичним середовищем, що відповідає найкращим інтересам малолітньої дитини, а у справі № 753/572/20 таке середовище оцінювалось за місцем тимчасового, але сталого перебування дитини в Румунії, яка виїхала з матір`ю після вторгнення російської федерації.

Верховний Суд зауважує, що проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним з батьків в Україні (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19, провадження № 61-11625сво22).

Проте, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, без пековою ситуацією, суди повинні оцінити не лише умови, які існували за місце постійного проживання дітей в Україні, але і умови їх середовища за місцем тимчасового, але тривалого перебування, яке може сформувати стале середовище у малолітніх дітей з огляду на те, що перспективи повернення їх до постійного місця проживання в Україні на сьогодні неможливо визначити чи прогнозувати.

Так, відповідно до наданої характеристики учениці 2-В класу школи І-ІІІ ступенів №309 Дарницького району м. Києва ОСОБА_4 , 2015 року народження наданої за підписом в.о. директора ОСОБА_15 та класного керівника ОСОБА_8 , судом встановлено, що під час онлайн навчання дівчинка на уроках присутня регулярно, виявляє активність у засвоєнні програмового матеріалу. З вказаного слідує, що мати дитини - відповідач по справі приділяє належну увагу та контролює навчання дитини в онлайн форматі.

Позивачем не надано суду доказів, що визначення місця проживання доньки з матір`ю створює загрозу її життю та здоров`ю або негативно впливатиме на її розвиток та судом таких обставин обґрунтовано не встановлено.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі

№ 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) зазначено, що: «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що «при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини».

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З матеріалів справи встановлено, що після виїзду відповідача з донькою до іншої країни, малолітня ОСОБА_4 спілкується з своїм батьком - позивачем по справі в телефонному режимі, крім того, відповідач по справі підтримує зв`язок з позивачем та будь-яких перешкод у дистанційному спілкуванні дитини з батьком не здійснює,вказані обставини також були підтвердженні допитаними у судовому засіданні свідками.

У зв`язку з чим, виходячи із найкращих інтересів малолітньої ОСОБА_4, її віку, права на гармонійний розвиток і належне виховання,а також дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами та обов`язками батьків, враховуючи введення в Україні воєнного стану та перебування дівчинки в безпечних умовах в іншій країні, суд вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір`ю.

Суд відхиляє посилання представника відповідача стосовно того, що вказаний позов ініційований позивачем лише з метою уникнення призову до Збройних Сил України, оскільки такі належними доказами не підтверджені та є лише припущенням сторони.

Суд не приймає до уваги показання свідків, допитаних за клопотанням батька ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 про необхідність визначення місця проживання ОСОБА_4 з батьком, що забезпечить найкращі інтереси дитини, оскільки вказані особи не є фахівцями у даних правовідносинах, крім того свідок ОСОБА_12 не проживав поряд з сім`єю позивача та відповідача в м. Кривий Ріг та м. Київ. Крім того, свідок ОСОБА_10 знає про вказану ситуацію зі слів своєї дружини, яка є сестрою відповідача та з якою свідок припинив шлюбні відносини.

Суд звертає увагу на те, що визначення місця проживання дитини з матір`ю, не впливатиме на її взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дитини з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Батько дитини, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати.

Тобто, у разі, якщо донька буде проживати разом з матір`ю, батьківські права позивача за не будуть порушені та він не буде позбавлений можливості здійснювати свої батьківські права та виконувати обов`язки щодо дитини у повному обсязі.

Крім того, кожний із батьків не позбавлений права піднімати у майбутньому питання щодо зміни місця проживання дитини з урахуванням обставин, що матимуть істотне значення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20 (провадження № 61-17922св21).

При цьому суд, враховуючи правову позицію Верховного Суду, сформульовану в Постанові від 23 березня 2023 року у справі № 759/4616/19-ц (провадження № 61-8244св22), вважає за необхідно зазначити, що здебільшого потреба у втручанні держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо визначення місце проживання дітей або участі одного з батьків у їх вихованні зумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанні віднайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах дітей.

Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостроемоційними і мінливими стосунками між батьками, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки.

З огляду на викладене, суд вважає позов задоволенню не підлягає, оскільки визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 з батьком суперечитиме найкращим інтересам дитини, зважаючи на перебування дитини в іншій країні та введення в Україні воєнного стану, періодичними повітряними тривогами та сталими соціальними зв`язками дівчинки, приймаючи до уваги тривалий час перебування дитини в іншій країні, а саме з березня 2022 року та відсутністю доказів неналежного виконання батьківських обов`язків відповідачем по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264, 273, 432 ЦПК України, ст.ст. 19, 141, 160, 161, 171 СК України, ст.ст. 15, 29 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Металургійної районної у місті ради про визначення місця проживання малолітньої дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н. Ю. Вікторович