Рішення № 119630889, 10.06.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2120/24

пр.№ 2/464/955/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2024 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Керницької І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - ТзОВ «БІЗПОЗИКА») ОСОБА_2 26.03.2024 звернулась в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №157487-ЛВ1-001 від 10.10.2020 в розмірі 51 782 грн 18 коп та 2 422 грн 40 коп судового збору, сплаченого при поданні позову до суду. Окрім цього, у позові представником позивача заявлено клопотання про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» інформації, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалась банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та інформації про рух коштів по вказаній банківській картці за період з 10.10.2020 по 30.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, 10.10.2020 між позивачем ТзОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір № 157487-ЛВ1-001 про надання кредиту (далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТзОВ «БІЗПОЗИКА» 10.10.2020 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 157487-ЛВ1-001 про надання кредиту. 10.10.2020 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-5676, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 10.10.2020 між ТзОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 157487-ЛВ1-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту ТзОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 24 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.02439584 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2 Договору кредиту визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3 Договору кредиту встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов зазначеного договору. ТзОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 24 000 грн, шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Договором кредиту, у нього станом на 11.03.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 51 782,18 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 24 000 грн, сума прострочених платежів по процентах - 27 782,18 грн. Добровільно відповідач кредитну заборгованість не погашає, а тому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму зазначеної заборгованості за кредитним договором, а також судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду.

Ухвалою від 28.03.2024 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Окрім цього, було задоволено клопотання представника позивача та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: чи випускалась банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та інформацію про рух коштів по вказаній банківській картці за період з 10.10.2020 по 30.01.2021.

22.04.2024 на виконання ухвали суду від 28.03.2024, на адресу суду надійшла витребувана інформація від АТ КБ «ПриватБанк».

Від представника відповідача - адвоката Деньковича М.В. 25.04.2024 надійшов відзив на позовну заяву, а також заява про застосування строків позовної давності у даній справі. Так, у заяві представник зазначив, що у відповідності до наданого позивачем кредитного договору від 10.10.2020 №157487-ЛВ1-001, кредит в сумі 24 000 грн був наданий на 16 тижнів і строк повного погашення боргу встановлений у договорі до 30.01.2021. Тому, вважає, що строк позовної давності у три роки в даному випадку сплив, оскільки позивач звернувся із позовом 26.03.2024. Таким чином вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з підстав пропущення строку позовної давності. У відзиві представник відповідача, додатково зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТзОВ «БІЗПОЗИКА», оскільки позивачем не надано суду доказів того, що між ОСОБА_1 та ТзОВ «БІЗПОЗИКА» було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про надання кредиту. Зокрема, жоден із долучених позивачем до позовної заяви документів не підписаний електронним підписом одноразового ідентифікатора - ні ОСОБА_1 , ні ТзОВ «БІЗПОЗИКА», а покликання позивача на те, що ОСОБА_1 направлено через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-5905 та G-5676 на номер телефону для підписання договору та паспорту споживчого кредиту, не є належним доказом щодо електронного підпису документів.

Від представника позивача ТзОВ «БІЗПОЗИКА» Виноградова Ю.Е. надійшла відповідь на відзив, у якому представник просить відмовити у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності, а позовні вимоги задовольнити з таких підстав. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (№64/2022) в Україні було запроваджено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його було неодноразово продовжено, останній раз згідно Указу Президента України №49/2024 від 05.02.2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. У зв`язку з цим, у даній справі строк позовної давності підлягає продовженню та зупиненню, що випливає з наступного. 15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-IX), відповідно до якого Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19. Станом на зараз, вищезазначений пункт Цивільного кодексу України викладений у наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». У попередній редакції, коли Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені 19 пунктом, він був викладений у наступній редакції: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». Саме у вищезазначеній редакції пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України діяв на момент закінчення строку позовної давності для подання позовної заяви ТзОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту №157487-ЛВ1-001 від 10.10.2020, у зв`язку з чим перебіг цього строку позовної давності був продовжений. Пізніше, після внесення змін до вищезазначеного пункту Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, перебіг вищезазначеного строку позовної давності взагалі був зупинений. Продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні. Аналогічна ситуація з їх зупиненням у період дії воєнного стану. Отже, у даному випадку, враховуючи що сплив строку позовної давності при пред`явленні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 157487-ЛВ1-001 від 10.10.2020 припав на період дії воєнного стану в України, такий строк підлягає продовженню та зупиненню до закінчення або скасування воєнного стану в Україні. Виходячи з вищенаведеного, заява представника відповідача про застосування строків позовної давності у даній справі не підлягає задоволенню. Щодо укладення кредитного договору, що заперечує сторона відповідача, представник позивача навів норми законодавства та алгоритм вчинених сторонами дій. Зокрема, 10.10.2020 року між ТзОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 157487-ЛВ1-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТзОВ «БІЗПОЗИКА» 10.10.2020 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 157487-ЛВ1-001 про надання кредиту. 10.10.2020 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 157487-ЛВ1-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТзОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G5676 , на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 10.10.2020 між ТзОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 157487-ЛВ1-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/, шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку. Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил Після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор. У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил). Як описано вище, ТзОВ «БІЗПОЗИКА» 10.10.2020 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 157487-ЛВ1-001 про надання кредиту. Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю. 10.10.2020 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 157487-ЛВ1-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G5676 (направленого Позичальнику на номер телефону 380 (93) 211-70-61 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення. Згідно з п.п. 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу. Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі № 524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 (провадження № 61-16243 св 20). Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.10.2020 між позивачем ТзОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір № 157487-ЛВ1-001 про надання кредиту в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора, шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 24 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів.

Строк, на який надається кредит - 16 тижнів. Процентна ставка за кредитом: в день 1,02439584 %, фіксована. Термін дії договору до 30.01.2021.

Згідно п.2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.

Сторонами в п. 3 Договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів за період з 24.10.2020 по 30.01.2021.

До вказаного договору додані пропозиція (оферта) щодо укладання договору від 10.10.2020, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) від 10.10.2020.

При цьому, приймаючи умови договору, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з договором, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно їх дотримуватися (п.6 Договору).

Відповідно до квитанцій FONDY №280828016 від 10.10.2020 ТзОВ «БІЗПОЗИКА» перераховано на картку ОСОБА_1 платіж в розмірі 24 000 грн відповідно до кредитного договору № 157487-ЛВ1-001 від 10.10.2020.

З інформації АТ КБ «ПриватБанк», яка була надана суду на виконання ухвали від 28.03.2024, вбачається, банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . На зазначену банківську картку 10.10.2020 були зараховані грошові кошти в сумі 24 000 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 157487-ЛВ1-001 від 10.10.2020 вбачається, що ОСОБА_1 станом на 11.03.2024 має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 51 782,18 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 24 000 грн, сума прострочених платежів по процентах - 27 782,18 грн.

До матеріалів справи також долучено витяг з анкети клієнта ОСОБА_1 , в якому зазначені всі анкетні дані відповідача та інформація стосовно бажаного кредиту.

Згідно із ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні зазначеного кредитного договору сторони погодили: суму кредиту: 24 000 грн; строк кредиту - 16 тижнів; порядок та умови надання кредиту; порядок обчислення процентів; порядок повернення (виплати) кредиту та сплати процентів; інші умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і на даний час триває.

Згідно із п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У відповідності до ч. 3 ст. 263 ЦК України від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Як встановлено судом, своє право на звернення до суду із даним позовом позивач мав би реалізувати до 30.01.2024, відповідно запровадження на території України воєнного стану припадають на цей період.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що строк на звернення позивачем із цим позовом, не сплинув, відтак заява сторони відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання за Договором №157487-ЛВ1-001 від 10.10.2020, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 51 782,18 грн. Таким чином, оскільки позивачем доведено факт укладення кредитного договору з відповідачем, а відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань чи спростовували суму заборгованості перед позивачем, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 51 782,18 грн.

Щодо судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно із ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265, 279 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №157487-ЛВ1-001 від 10.10.2020 в розмірі 51 782 (п`ятдесят одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн 18 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 422 грн 40 коп судового збору, сплаченого при поданні позову.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.06.2024.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, м.Київ, б.Лесі Українки, буд.26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК