Постанова № 119630771, 10.06.2024, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1756/24

Провадження № 2-а/444/25/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

секретар судового засідання Мамедова Г.І.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, ГУНП у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

В С ТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області, ГУНП у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення з підстав зазначених у позові.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить такі задоволити.

Представники відповідача - ВП №2ЛРУП №1ГУНП уЛьвівській областіта ГУНПу Львівськійобласті в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення такого були повідомлені належним чином.

Однак,від відповідача ГУНП у Львівській області 23.05.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому просить відмовити повністю у задоволенні позову. Справу просить слухати у відсутності представника.

Згідно ч. 1 ст.205КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

П.1ч.3ст.205КАС Українивстановлено,що якщоучасник справиабо йогопредставник булиналежним чиномповідомлені просудове засідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так якпредставники відповідачав судове засідання не з`явилися, однак від відповідача ГУНП у Львівській області 23.05.2024року на адресусуду надійшоввідзив напозовну заяву, а тому суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із змісту ст.5КАС України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно достатті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до статті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС Українирозгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії ББА № 596239 від 10.04.2024 року, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем був непристебнутий ременем безпеки та не пред"явив для перевірки посвідчення водія, реєстраційного посвідчення на транспортний засіб та поліс обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим вчинив адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями).

У відповідності до п. 1.3 ПДР та ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» - учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.п. 2.3.в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою,

яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському

прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної

категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі

(договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності

власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена

картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво

про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір

зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса,

а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою

накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян.

Як вбачається із відеозапису з нагрудної камери поліцейського, що є додатком до оскаржуваної постанови та який оглянуто та досліджено в судовому засіданні, інспектор здійснив зупинку транспортного засобу під керуванням позивача. На місці зупинки інспектор представився та повідомив причину зупинку транспортного засобу та в подальшому виніс постанову серії ББА № 596239 від 10.04.2024 року.

Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що він не керував транспотним засобом, однак в судовому засіданні пояснив, що керував транспортним засобом, однак зупинився біля брами та відстібнув такий.

Виходячи з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор поліції відреагував на адміністративне правопорушення, встановив причини та умови, що сприяли вчиненню даного порушення у відповідності до ст. 245 КУпАП, виконав умови підготовки адміністративної справи до розгляду, що передбачені ст. 278 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. До того ж ч. 4 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, на підтвердження своїх тез, а також не надав суду докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Оскільки, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які б спростуватл факт наявності адміністративного правопорушення та обсавин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було.

Відповідно до ч. З ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова винесена у межах повноважень уповноважених осіб відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Оскаржувана постанова така, що вчинена відповідно до вимогч. 2ст. 2 КАС України.

Згідно п.1ч.3ст.286КАС Україниза наслідкамирозгляду справиз приводурішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьу справахпро притягненнядо адміністративноївідповідальності місцевийзагальний судяк адміністративниймає право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставні, спрямовані на уникнення відповідальності та задоволенню не підлягають.

Керуючись ч. 4 ст. 229, 241, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 провизнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 595239 від 10.04.2024 року винесену поліцейським ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області Шумило Т.І. - відмовити.

Апеляційна скарги на судове рішення відповідно до ст. 286 КАС України може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя: Р. Й. Зеліско