Ухвала суду № 119627042, 04.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16436/24

Провадження № 1-кс/761/10841/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представників власника майна ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року (справа №761/5499/24) в рамках кримінального провадження № 22024000000000236, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

в с т а н о в и в:

03.05.2024 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року (справа №761/5499/24) в рамках кримінального провадження № 22024000000000236, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України, в якому заявник просила суд скасувати арешт на будівлю, літ. А-4, загальна площа 3550,7 кв.м., житлова площа 1121,4 кв.м., спільна часткова власність, розмір частки 7/50, підстава набуття права власності: договір купівлі-продажу №1471 від 31.07.2020, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 93897223101); нежитлове приміщення, літ. А-5, загальна площа 435,6 кв.м., підстава набуття права власності: свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 08.08.2014, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 365754123101); земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:05:002:0351, площа 0,0022 га, цільове призначення: для розташування капітального гаража № НОМЕР_1 , підстава набуття права власності: свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 13.01.2014, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 265530623101); частку у статутному капіталі (пайовому фонді) розміром - 31 200 000 грн. у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕЛФІС" (код ЄДРПОУ 32923507), адреса: АДРЕСА_4 , що становить 100% частки статутного капіталу, а також передачу вказаного майна до управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст. 174 КПК України та обґрунтовує його тим, що в рамках кримінального провадження № 22017000000000272, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ст.113; ч. 2 ст. 209; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст.111; ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст.15, ст. 113; ч. 2 ст. 233; ч. 1 ст. 333; ч.1 ст. 114-1; ч. 1 ст. 258-3; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 111-2, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року (справа №761/5499/24) було накладено арешт на будівлю, літ. А-4, загальна площа 3550,7 кв.м., житлова площа 1121,4 кв.м., спільна часткова власність, розмір частки 7/50, підстава набуття права власності: договір купівлі-продажу №1471 від 31.07.2020, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 93897223101); нежитлове приміщення, літ. А-5, загальна площа 435,6 кв.м., підстава набуття права власності: свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 08.08.2014, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 365754123101); земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:05:002:0351, площа 0,0022 га, цільове призначення: для розташування капітального гаража № НОМЕР_1 , підстава набуття права власності: свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 13.01.2014, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 265530623101); частку у статутному капіталі (пайовому фонді) розміром - 31 200 000 грн. у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕЛФІС" (код ЄДРПОУ 32923507), адреса: АДРЕСА_4 , що становить 100% частки статутного капіталу, а також передачу вказаного майна до управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. На думку заявника, арешт на перелічене у клопотанні майно було накладено необґрунтовано. Так, заявник зазначає, що в рамках кримінального провадження, як випливає зі змісту клопотання про накладення арешту на майно, досліджуються обставини причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, які на думку органу досудового розслідування полягають у тому, що у період часу з 2014 року по 2022 рік ОСОБА_7 нібито набув та володіє майном, що одержане злочинним майном, адже за версією сторони обвинувачення, доходи ОСОБА_7 на території України у період часу з 2011 року 3 квартал 2023 складають лише у сумі 338 431,70 грн. Поряд з цим, на думку заявника, зазначене вище клопотання про арешт майна ґрунтується на припущеннях, на не підтверджених та недостовірних доводах. При цьому, на думку заявника, прокурором при зверненні із клопотанням про накладення арешту, в частині майна ОСОБА_7 не взято до уваги: здійснення ОСОБА_7 впродовж 20 років господарської діяльності та отримання прибутку; наявності правовідносин, де ОСОБА_7 є позичальником, а кредитором є фінансові установи чи фізичні/юридичні особи, які взагалі не мають відношення до ОСОБА_8 ; майно, що є власністю ОСОБА_7 не знаходиться/не знаходилося в користуванні, володінні ОСОБА_8 ; ОСОБА_8 не отримав жодних доходів від використання ОСОБА_7 відповідного нерухомого майна в своїй господарській діяльності, продажу нерухомого майна, здачі майна в оренду як фізична особа; відсутність впливу/участі ОСОБА_8 в правовідносинах щодо придбання/продажу ОСОБА_7 нерухомого майна та відсутність спільного ведення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 господарської діяльності.

Представники власника арештованого майна адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Присутній у судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи, що арешт було накладено обґрунтовано та у його застосуванні потреба не відпала. Відмітив, що 14.03.2024 року з кримінального провадження №22017000000000272 від 06.07.2017 було виділено в окреме провадження №22024000000000236, матеріали, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України, у тому числі і матеріали, що стосуються арешту, про скасування якого просить заявник. Зауважив, що в рамках кримінального провадження №22024000000000236 від 14.03.2024 19.03.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. Надав слідчому судді копії матеріалів на підтвердження власної позиції.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ГСУ СБ України здійвалося досудове розслідування кримінального провадження № 22017000000000272, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ст.113; ч. 2 ст. 209; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст.111; ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст.15, ст. 113; ч. 2 ст. 233; ч. 1 ст. 333; ч.1 ст. 114-1; ч. 1 ст. 258-3; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 111-2, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року (справа №761/5499/24) у рамках кримінального провадження № 22017000000000272, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ст.113; ч. 2 ст. 209; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст.111; ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст.15, ст. 113; ч. 2 ст. 233; ч. 1 ст. 333; ч.1 ст. 114-1; ч. 1 ст. 258-3; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 111-2, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України було накладено арешт на будівлю, літ. А-4, загальна площа 3550,7 кв.м., житлова площа 1121,4 кв.м., спільна часткова власність, розмір частки 7/50, підстава набуття права власності: договір купівлі-продажу №1471 від 31.07.2020, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 93897223101); нежитлове приміщення, літ. А-5, загальна площа 435,6 кв.м., підстава набуття права власності: свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 08.08.2014, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 365754123101); земельну ділянку, кадастровий номер 2310100000:05:002:0351, площа 0,0022 га, цільове призначення: для розташування капітального гаража № НОМЕР_1 , підстава набуття права власності: свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 13.01.2014, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 265530623101); частку у статутному капіталі (пайовому фонді) розміром - 31 200 000 грн. у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДЕЛФІС" (код ЄДРПОУ 32923507), адреса: АДРЕСА_4 , що становить 100% частки статутного капіталу, а також передачу вказаного майна до управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

При цьому, підставою для прийняття рішення про арешт зазначеного у клопотанні майна була наявність розумних підозр вважати, що воно відповідає вимогам ст. 98 КПК України та є речовим доказом у кримінальному провадженні №22017000000000272, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 липня 2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ст.113; ч. 2 ст. 209; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст.111; ч. 2 ст. 364; ч. 1 ст.15, ст. 113; ч. 2 ст. 233; ч. 1 ст. 333; ч.1 ст. 114-1; ч. 1 ст. 258-3; ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 111-1; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ст. 111-2, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

В подальшому, 14.03.2024 року з кримінального провадження №22017000000000272 від 06.07.2017 було виділено в окреме провадження №22024000000000236, матеріали, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України.

У свою чергу, слідчий суддя вважає обґрунтованими та такими, що повністю відповідають вимогам кримінального процесуального закону України, мотиви, які стали підставою для задоволення клопотання слідчого/прокурора та застосування такого обмежувального заходу як арешт майна. Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи ухвали про накладення арешту на вищевказане майно, в судовому засіданні встановлено не було. Не було надано заявником і належних доказів, які б свідчили про те, що на даний час потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту відпала.

Слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року (справа №761/5499/24) в рамках кримінального провадження № 22024000000000236, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170, 173, 174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року (справа №761/5499/24) в рамках кримінального провадження № 22024000000000236, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1