Ухвала суду № 119624887, 07.06.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

07 червня 2024 року справа № 580/4796/24м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

13.05.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській (далі відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі відповідач 2), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідачів Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області та Державної судової адміністрації України, щодо невиплати належної належного розміру суддівської винагороди за період з 01.04.2024 по 30.04.2024;

стягнути з відповідачів Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області та Державної судової адміністрації України, недоплачену суддівську винагороду за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 включно, в сумі 109008,00 грн.;

зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Черкаській області, коштів для проведення виплати судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 01.04.2024 до 30.04.2024 включно, в сумі 109008,00 грн.;

зобов`язати відповідачів Територіальне управління Державної судової адміністрації у Черкаській області України та Державну судову адміністрацію України подати у 15 днів (п`ятнадцятиденний) строк звіт про виконання судового рішення;

допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

03.06.2024 представник ДСА України подав суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями Конституційного Суду України у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 (№ 18/18 від 22 січня 2024 року) та ОСОБА_3 (№ 18/66 від 27 лютого 2024 року).

Клопотання мотивоване тим, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває об`єднане конституційне провадження у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 (№ 18/66 від 27 лютого 2024) року та ОСОБА_2 (№ 18/18 від 22 січня 2024 року) про визнання таким, що не відповідає статтям 22, 58 Конституції України (є неконституційним), підпункт 17 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352ІХ (далі Закон № 2352), яким у частині третій статті 119 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Тобто предметом позову ОСОБА_1 № 580/4796/24 та конституційних скарг ОСОБА_3 (№ 18/66), ОСОБА_2 (№ 18/18) є аналогічні правовідносини.

Окрім цього, представник відповідача зазначає, що позивач є суддею який перебуває у складі сил територіальної оборони ЗСУ та добровольчих формувань територіальних громад.

При цьому, п.5 ч.1 ст.236 КАС України встановлює, що провадження у справі також зупиняється судом, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції

Враховуючи вищезазначені норми, а також те, що рішення Конституційного Суду України щодо Конституційності норм, які безпосередньо пов`язані з даним спором буде мати вплив на розгляд даної справи, представник ДСА України просить зупинити провадження у справі.

05.06.2024 позивач подав суду заперечення проти зупинення провадження, в якому зазначив, що предметом розгляду справи №580/4796/24 є невиплата суддівської винагороди мобілізованому суді у відповідності до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а не невиплата середнього заробітку мобілізованому працівнику у відповідності ст. 119 КЗпП України. Позиція Верховного Суду щодо непоширення на суддів норм КЗпП України є стабільною та однозначною.

Аналогічні норми були застосовані по відношенню до педагогічних працівників Верховним Судом у постанові від 16.10.2023 по справі №718/209/23. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що Законом №2352 не внесено змін до інших законів, які передбачають гарантії для громадян України, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, встановлені нормами інших законів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників). Тобто для окремих категорій суб`єктів (зокрема, для педагогічних чи науково-педагогічних працівників), призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, збережено таку гарантію, як попередній середній заробіток.

Оцінивши доводи, наведеного клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд врахував, що зупинення провадження можливе за наявності обставин, що перешкоджають або унеможливлюють вирішення спору з дотриманням встановлених принципів адміністративного судочинства.

Частиною 1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у адміністративній справі, а ч.2 - коли це є правом суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд встановив, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває об`єднане конституційне провадження у справі за конституційними скаргами ОСОБА_3 (№18/66 від 27 лютого 2024) року та ОСОБА_2 (№18/18 від 22 січня 2024 року) про визнання таким, що не відповідає статтям 22, 58 Конституції України (є неконституційним), підпункт 17 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ (далі Закон № 2352), яким у частині третій статті 119 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Разом з тим, предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення на користь позивача суддівської винагороди відповідно до вимог Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон №1402).

Так, згідно з ч.1 ст.135 вказаного Закону суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки норми Закону №1402 щодо нарахування та виплати суддівської винагороди є спеціальними та пріоритетними порівняно з нормами КЗпП України, суд дійшов висновку, що наявність вищевказаного конституційного провадження щодо конституційності норм КЗпП України не впливає на вирішення цього спору.

Отже, відсутні підстави для зупинення провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України.

Стосовно доводів представника ДСА України, що позивач є суддею, який перебуває у складі сил територіальної оборони ЗСУ, суд зазначає таке.

П.5 ч.1 ст.236 КАС України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

На переконання суду, вказана норма процесуального закону направлена на захист процесуальних прав учасників справи, які перебувають на військовій службі, з огляду на характер такої служби (відсутність можливості вільно розпоряджатись своїм часом тощо).

Суд враховує висновки Верховного Суду в ухвалі від 28 червня 2022 року у справі №9901/45/21 відповідно до яких для вирішення питання про зупинення провадження у цій справі адміністративний суд повинен з`ясувати чи достатньо наданих пояснень і доказів для встановлення фактів і обставин для вирішення цієї справи, в тому числі без участі цієї особи, не порушуючи її права.

Як зазначено вище, предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення на користь позивача суддівської винагороди.

Явка позивача в судове засідання у цій справі не визнавалася судом обов`язковою.

Також, частинами 1, 2 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, перевірку доводів та аргументів учасників, встановлення фактичних обставин спору, які мають значення для правильного вирішення спору, можливо встановити на підставі письмових доказів. Тобто спірні обставини можуть бути підтверджені письмовими доказами, які у т.ч. суд витребовує під час здійснення підготовки справи до судового розгляду в порядку дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин спору.

Суд зазначає, що викладені у позову та відзиві обґрунтування, доводи та аргументи дозволяють суду встановити правові позиції сторін, а надані докази є достатніми для встановлення фактів і обставин при вирішенні справи.

Заява представника ДСА України про зупинення провадження у справі не містить будь-яких мотивів на обґрунтування висновку про неможливість адміністративному суду встановити та оцінити коло обставин, які входять до предмета судового розгляду в цій справі, а суд не встановив необхідних умов для зупинення провадження у справі.

Крім того, під час перебування позивача на військовій службі, він бере участь у справі, шляхом направлення клопотань засобами «Електронний суд».

Суд звертає увагу, що предмет спору стосується виплати позивачу суддівської винагороди і зупинення провадження у справі на невизначений термін може призвести до порушення майнових прав позивача.

Отже, з огляду на відсутність обґрунтованих доводів щодо наявності складнощів для повного з`ясування спірних обставин та об`єктивного вирішення спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування, на переконання суду, відсутні підстави для зупинення провадження у справі відповідно до п.5 ч.1 ст.236 КАС України.

Тому суд дійшов висновку про безпідставність заявленого клопотання про зупинення провадження.

Керуючись ст. ст. 2-21, 236, 238-239, 243-245, 248, 256, 294-295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання представника ДСА України від 03.06.2024 (вх. від 03.06.2024 №27483/24) про зупинення провадження у справі.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ