Рішення № 119622978, 10.06.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 р. № 400/15353/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаФакультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, вул. Леваневців, 25,м. Миколаїв,54038,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Харківського Національного Університету Повітряних Сил Збройних Сил України (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 року №889, з врахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги , передбаченої ч. 2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей » в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 % грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 року №889 з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі Закон № 2011), щомісячна додаткова грошова допомога є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні, тому відповідач протиправно не врахував щомісячну додаткову грошову винагороду.

Ухвалою від 26.12.2023 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 12.01.2024 року замінено відповідача по справі Харківський Національний Університет Повітряних Сил Збройних Сил України на належного Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних сил Міністерства Оборони України імені Івана Кожедуба.

Відповідач надав до суду відзив, просив відмовити у задоволенні позову відповідач послався на те, що положеннями Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260 передбачено, що до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення). Тобто визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а тому у діях відповідача відсутні будь-які порушення законодавства.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач проходив військову службу Харківському Національному Університету Повітряних Сил Збройних Сил України.

В період проходження військової служби позивач отримував грошове забезпечення, у складі грошового забезпечення позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, в тому числі нараховану відповідно до Постанови № 889.

Наказом від 03.08.2017 рн. №190 позивача виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення з 03.08.2017 р.

Одноразова грошова допомога при звільненні позивачу не була виплачена в повному обсязі, у зв`язку з чим позивач звернувся із заявою про її виплату.

Листом від 22.09.2023 р. відповідачем повідомлено позивача, про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.

Статтею 9 Закону № 2011 передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону № 2011, порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абз. 1 п. 2 ст. 15 Закону № 2011, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, зокрема, у зв`язку із скороченням штату одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (надалі Постанова № 1294) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 п. 1 Постанови № 889 (у редакції, чинній на час звільнення позивача), було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов`язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 91 Закону № 2011), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Отже в силу положень ст. 9 Закону № 2011, щомісячна додаткова грошова винагорода є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

Щодо вимоги про перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації, суд враховує наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 1282-XII (надалі - Закон № 1282-XII), згідно із ст. 1 якого, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача, які полягають у розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, які позивач отримував під час проходження військової служби є протиправними, та, як наслідок, наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації, які позивач отримував під час проходження військової служби.

Позивача було звільнено з військової служби на підставі пункту «є» частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-ХІІ, він набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до пп.1 п. 1 Постанови КМУ від 22 вересня №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово- Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду: у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Норми щодо невключения винагород до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, містить Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550. Застосовуючи вищевказані Інструкції як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні.

Так частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.

Таким чином, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Заков №2011-ХП, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону №2011 -ХП.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі №826/11679/17.

Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17.

Так, ухвалюючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків:

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.

Як вбачається з витягу з вищезазначеного наказу, додаткова грошова винагорода у розмірі 50% грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась позивачу , у тому числі і на момент звільнення, а тому, вважаю, що за жодних обставин така винагорода не може вважатись одноразовою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року по справі № 826/11679/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність шляхом невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі і з урахуванням задоволення позовних вимог, судові витрати присуджуються позивачу в розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних сил Міністерства Оборони України імені Івана Кожедуба щодо не нарахування та невиплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 50% місячного грошового без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 року №889, з врахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

3. Зобов`язати Факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних сил Міністерства Оборони України імені Івана Кожедуба здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги , передбаченої ч. 2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей » в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60 % грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМУ від 22.09.2010 року №889 з урахуванням раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Леваневців, 25,м. Миколаїв,54038 ЄДРПОУ 08217638) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 і.п.н НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник