Ухвала суду № 119622047, 07.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 червня 2024 року № 640/1052/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши заяву представника Офісу Генерального прокурора про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051), в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Офісу Генерального прокурора протиправною в частині невнесення до наказу Генерального прокурора від 21.12.2019 №2161ц щодо звільнення ОСОБА_1 посилання на п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України та в частині невиплати позивачу вихідної допомоги при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку та зобов`язати здійснити цю виплату;

- зобов`язати відповідача доповнити наказ Генерального прокурора України від 21.12.2019 №2161ц та трудову книжку записами з посиланням на п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 24.12.2019 по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією) у зв`язку із порушенням строків їх виплат.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково: визнано бездіяльність Офісу Генерального прокурора протиправною в частині невнесення до наказу Генерального прокурора від 21.12.2019 №2161ц щодо звільнення ОСОБА_1 посилання на п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України та в частині невиплати позивачу вихідної допомоги при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку. Зобов`язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 37 756,15 грн. Зобов`язано відповідача доповнити наказ Генерального прокурора України від 21.12.2019 №2161ц та трудову книжку записами з посиланням на п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Зобов`язано Офіс Генерального прокурора виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 25.12.2019 по день фактичного розрахунку. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання бездіяльності Офісу Генерального прокурора протиправною в частині невнесення до наказу Генерального прокурора від 21.12.2019 №2161ц щодо звільнення ОСОБА_1 посилання на п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України та зобов`язання відповідача доповнити наказ Генерального прокурора України від 21.12.2019 №2161ц та трудову книжку записами з посиланням на п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити. У решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2021 року залишити без змін.

10.05.2023 до суду надійшла заява представника Офісу Генерального прокурора про ухвалення додаткового рішення по справі №640/1052/20 відповідно до змісту якого останній просить суд ухвалити додаткове рішення щодо визначення розміру стягнутого на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 25.12.2019 по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 призначено заяву Офісу Генерального прокурора про ухвалення додаткового рішення по справі №640/1052/20 до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Так, у заявленому в даній справі позові позивач зокрема просив зобов`язати відповідача виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки виплати належних сум при звільненні за період з 24.12.2019 по день фактичного розрахунку із компенсацією втрати частини доходів (індексацією) у зв`язку із порушенням строків їх виплат.

Як згадувалось вище, зазначена позовна вимога судом задоволена.

Разом з цим, на переконання апеляційного суду, вимога відповідача в ухваленні додаткового рішення шляхом зміни з зобов`язання нарахувати та виплатити на стягнення визначеної конкретної суми буде мати наслідком зміни способу виконання рішення, що суперечитиме вимогам щодо ухвалення додаткового рішення у справі.

Більше того, Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18 вказав, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов`язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення як невід`ємна складова основного судового рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.

Не погоджуючись із відсутністю у рішеннях суду розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідач може звернутись із касаційною скаргою на зазначену постанову до суду касаційної інстанції.

Водночас, перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, визначений ст. 252 КАС України, є вичерпним і доводи заявника не свідчать про існування жодної з них для можливості ухвалення судом додаткового судового рішення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 32, 134, 139, 143, 252, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Офісу Генерального прокурора про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №640/1052/20.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Суддя Колеснікова І.С.