Ухвала суду № 119621037, 07.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про продовження терміну для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви

07 червня 2024 року Справа №200/3182/24

Cуддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1

до відповідача: ОСОБА_1

про: стягнення завданої державі шкоди у розмірі 11249,64 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Військова частина НОМЕР_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення завданої державі шкоди у розмірі 11249,64 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 24.05.2024 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в повному обсязі та на належні реквізити, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності його пропуску та докази поважності причин його пропуску.

06.06.2024 року позивачем до суду надано докази сплати судового збору та уточнену позовну заяву, у якій виклав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.

Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом мотивовано тим, що встановлений чинним законодавством тримісячний строк звернення до суду з даним позовом не пропущено, а у відповідності до положень ст. Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 року №160-ІХ, особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Розглянувши подану заяву суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.01.2024 року № 643 визначено, що позивачем завдано матеріальну шкоду у розмірі 11249,64 грн.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду належні докази ознайомлення позивача з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.01.2024 року № 643.

31.10.2019 року набрав чинності Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 року № 160-ІХ ( далі - Закон № 160-ІХ), який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Проте, суд вказує, що відповідно до ст.4 Закону №160-ІХ особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.

Вказана норма передбачає можливість притягнення винної особи до матеріальної відповідальності, яка є видом юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку винної особи покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з її вини.

Згідно ст. 12 Закону №160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Тобто, зазначеними вище положеннями встановлено строк, протягом якого винна особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності, а не строк, протягом якого особа може звернутися до суду про стягнення матеріальної шкоди, що є різними поняттями та регулюється різними нормами матеріального та процесуального права відповідно.

Враховуючи наведені приписи Закону №160-ІХ, до спірних правовідносин має бути застосований строк звернення до суду, встановлений КАС України для звернення до суду суб`єкт владних повноважень.

Аналогічні висновки щодо застосування тримісячного строку звернення до суду у справах щодо стягнення майнової шкоди викладені у постановах Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №620/1720/20, від 28 січня 2021 року у справі №140/6315/20 та від 24 червня 2021 року у справі №420/4099/20.

Суд ураховує, що дійсно у позивача могли бути об`єктивні підстави несвоєчасної реалізації права на звернення до суду, проте неналежна організація процесу звернення до суду з позовом з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного звернення до суду є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Позивач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання позовної заяви.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 вересня 2023 року у справі № 160/4008/23.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений тримісячний строк на звернення суб`єкта владних повноважень на звернення до суду з дня виникнення такого права.

Позовну заяву подано до суду 22.05.2024 року, про що свідчить відбиток поштового штампу на конверті.

Таким чином, позивачем пропущено встановлений чинним законодавством строк звернення до суду з даним позовом.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що наведені позивачем підстави пропущення встановленого чинним законодавством строку звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані поважними у розумінні приписів КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частинами другою, третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Враховуючи те, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 24 травня 2024 року не виконана позивачем в повному обсязі, суд приходить висновку про продовження позивачеві строку на усунення недоліків на термін десять днів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжии термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої державі шкоди у розмірі 11249,64 грн.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності його пропуску та докази поважності причин його пропуску.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду цього Кодексу.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Олішевська