Рішення № 119620650, 10.06.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 рокуСправа №160/6778/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

14.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713 та припинення виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальний розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, та з 01.03.2024 року протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713 поновити щомісячну виплату повної пенсії ОСОБА_1 без обмеження починаючи з 01.03.2022 року в розмірі 36652,75 грн., з 01.03.2023 року в розмірі 39347,80 грн. з урахуванням раніше виплачених сум пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713 та виплачувати довічно повний розмір пенсії за двох складових ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач обмежив розмір пенсії до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Не погоджуюсь з обмеженням максимального розміру пенсії, позивач 01.03.2023 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії без обмеження її максимальним розміром. Проте, листом від 14.03.2023 року за № 9221-7944/С-01/8-0400/23 позивачу у задоволенні заяви було відмовлено. Позивач з такою відмовою відповідача не погоджується, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

20.03.2024 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 05.04.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

30.04.2024 року через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві Головне управління не погоджується та вважає їх необгрунтованими з наступних підстав. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 22.10.2003 року отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу цивільної авіації, яка виплачується з урахуванням вимог Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058 IV, який набрав чинності з 01.01.2004 року. Відповідно до п. 3 ст. 27 Закону № 1058, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Виплата пенсії у розмірі 30523,34 грн. (без обмеження максимальним розміром) проводилася до 01.03.2022 року (до змін у законодавстві). Вважає, що Головне управління діє в межах та в порядку встановленому чинним законодавством, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Щодо посилання позивача на пропуск строку подання відповідачем відзиву на позов, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою суду від 21.03.2024 року відповідачу надано 15-денний термін для надання відзиву на позов з моменту отримання цієї ухвали. При цьому, в матеріалах даної справи міститься довідка про доставку 22.03.2024 року до електронного кабінету відповідача вказаної ухвали. Разом із тим, в матеріалах даної справи міститься розписка про отримання уповноваженою особою відповідача 23.04.2024 року нарочно ухвали суду від 21.03.2024 року. Враховуючи наявність перебоїв в роботі підсистеми «Електронний суд», та враховуючи отримання відповідачем нарочно вищевказаної ухвали 23.04.2024 року, то суд вважає за можливе прийняти його до уваги.

Згідно з довідкою начальника відділу управління персоналом Аліни Шевченко від 16.05.2024 року №162 суддя ОСОБА_2 в період з 16.05.2024 року по 07.06.2024 року перебувала у щорічній відпустці.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 22.10.2003 року отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу цивільної авіації, яка виплачується з урахуванням вимог Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058 IV, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року по справі № 160/2018/19 за позовом ОСОБА_1 визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування обмежень граничного розміру у сумі 10740,00 грн сумою десятикратного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2016 року протиправними та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату щомісячного пенсійного забезпечення без обмежень граничного розміру пенсії починаючи з 01.03.2016 року.

На виконання рішення суду розмір пенсії до виплати з 01.03.2016 року становив 10894,14 грн. і платився без обмеження граничного розміру.

З 01.05.2021 року розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 обмежено максимальним розміром і становив 17690,00 грн.; з 01.07.2021 року - 18540,00 грн.; з 01.12.2021 року - 19340,00 грн.

З 01.03.2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713 проведений перерахунок пенсії.

Розмір пенсійної виплати з обмеженням становив 19340,00 грн.; з 01.07.2022 року - 20270,00 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2022 року у справі 160/15794/21 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713 та поновити щомісячну виплату пенсії без обмеження максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.05.2021 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Розмір пенсії на виконання постанови становить 30523,34 грн. Виплата пенсії у розмірі 30523,34 грн. проводилася до 01.03.2022 року (до змін у законодавстві).

01.03.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 14.03.2023 року №9221-7944/С-01/8-0400/23 позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром.

Крім того, в матеріалах даної справи містяться протоколи перерахунку пенсії, з яких вбачається , що з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року пенсія позивачу виплачується також з обмеженням максимальним розміром.

Вважаючи дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії 10 (десятьма) прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, протиправними, позивач звернувся до суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до ч.7ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Разом з тим, ч.7ст.43 Закон №2262-ХІІзгідно зрішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 рокувизнана неконституційною. Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановленеЗаконом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятоюстатті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

У резолютивній частині Рішення Конституційний Суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положенняЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІзі змінами, а саме:

- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Відповідно доЗакону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII, який прийнято 06.12.2016 року та вперше опубліковано в газеті "Голос України" 27.12.2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01.01.2017 року, у частині сьомійстатті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"слова і цифри "у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року" замінено словами і цифрами "по 31.12.2017 року".

Таким чином, зі змісту внесених змінЗаконом України № 1774-VIII, з урахуваннямрішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року, слідує, що уЗаконі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні тотожних спорів судами має враховуватись саме остання правова позиція, якою є позиція Верховного Суду у вже згаданих вище постановах від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19 та від 21 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17.

Відповідно дост.91 Закону України "Про Конституційний Суд України"закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, ч.7 ст. 43Закону №2262-ХІІвтратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного рішення, тобто з 20.12.2016 року.

Таким чином, після прийняттяКонституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016року обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність є неправомірним, а відповідач має здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру.

При цьому, суд вважає, що обмеження пенсії позивача максимальним розміромна підставіЗакону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VIє безпідставним, оскільки саме на підставі вказаногоЗаконубули внесені зміни дост. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"та фактично є ідентичними останньому.

При цьому, сам факт визнання Конституційним Судом України такого обмеження розміру пенсії таким, що не відповідаєст. 17 Конституції України, свідчить про протиправність застосування аналогічних положеньЗакону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"при виплаті пенсії позивачу.

Суд звертає увагу на те, що норми ч. 5ст. 17 Конституції Українищодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Отже, зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно обмежив пенсію розміром 10 (десяти) прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача виплачувати (передбачає виплату пенсії в подальшому) пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На час розгляду цієї справи відповідач заперечує право позивача на перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року без обмеження максимальним розміром, однак, питання щодо здійснення виплати пенсії в подальшому є передчасними. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.

Також щодо позовних вимог в частині зазначення конкретних складових пенсійної виплати, суд зазначає, що визначення конкретних сум складових пенсії належить до дискреційних повноважень пенсійного органу.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713 поновити щомісячну виплату повної пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром починаючи з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.04.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Згідно з частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно достатті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав,позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 1211,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 968,96 грн.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713 та припинення виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальний розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року № 713 поновити щомісячну виплату повної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром починаючи з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.04.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна