Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
04 червня 2024 р. Справа № 120/1854/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Поліщук І.М.,
за участі секретаря судового засідання: Зданевич Н.Ю.
представника позивача: Медончак М.М.
представника відповідача: Панасюк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр"
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправною та скасування вимоги
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкової вимоги №Ю-6261-0232У від 12.12.2023.
Ухвалою від 04.03.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 26.03.2024.
Ухвалою від 26.03.2024, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено представнику позивача строк на подання відповіді на відзив.
У зв`язку з цим, в судовому засіданні 26.03.2024 оголошено перерву до 09.04.2024.
Ухвалою від 09.04.2024, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 25.04.2024.
Ухвалою від 25.04.2024 відкладено судовий розгляд справи на 07.05.2024.
Судове засідання 07.05.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 28.05.2024.
В судовому засіданні 28.05.2024 оголошено перерву до 04.06.2024 у зв`язку з витребуванням у відповідача додаткових доказів.
В судовому засіданні 04.06.2024 представник позивача підтримала вимоги даного позову та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. Зазначила, що 13.12.2023 відповідачем було прийнято дві вимоги на дві різні суми заборгованості та із різними правовими статусами. Зазначила, що ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" не отримувало ані вимоги №Ю-6261-0232 від 12.12.2023, ані №Ю-6261-0232У від 12.12.2023. Також вказала, що невідомо, коли податкова вимога №Ю-6261-0232 від 12.12.2023 була узгоджена. Зазначила, що податкова вимога №Ю-6261-0232У прийнята 12.12.2023, однак містить інформацію про суму заборгованості станом на 18.01.2024, що суперечить чинному законодавству.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення даного позову. Зазначила, що згідно з даними ІКП 71010000 по ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" було проведено нарахування єдиного внеску та сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-6261-0232 від 12.12.2023 на суму боргу 4296514,02 грн. За період з 30.11.2023 по 17.01.2024 ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" частково погашено борг по вимозі №Ю-6261-0232 від 12.12.2023 в сумі 461850,00 грн. Таким чином, станом на 18.01.2024 заборгованість по єдиному внеску ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" становила 3834664,02 грн. Представник відповідача також зазначила, що з огляду на зменшення заборгованості, 18.01.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області було сформовано узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-6261-0232У від 12.12.2023 року на суму боргу 3834664,02 грн. Представник відповідача також наголосила, що внаслідок набрання статусу узгодженості вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ю-6261-0232 від 12.12.2023, станом на 18.01.2024 року було сформовано узгоджено вимогу №Ю-6261-0232У від 12.12.2023, відповідно, заборгованість у зазначених вимогах визначена на різні дати, оскільки дата їх формування є різною. Також вказала, що податкова вимога №Ю-6261-0232 від 12.12.2023 була вручена позивачу 19.12.2023, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" перебуває на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області та є платником єдиного внеску.
12.12.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-6261-0232, відповідно до якої у ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" станом на 30.11.2023 існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 4296514,02 грн.
Крім того, як зазначила представник позивача в позовній заяві, 12.12.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-6261-0232У, відповідно до якої у ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" станом на 18.01.2024 існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 3834664,02 грн.
Разом із тим, не погоджуючись із податковою вимогою №Ю-6261-0232У від 12.12.2023 ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" звернулось до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно із абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Права та обов`язки платника єдиного внеску встановлено у ст. 6 Закону № 2464-VI.
Відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого), ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до ч. ч. 11, 12 ст.9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до положень ч.ч. 1-4 ст. 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному ст.42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, врегульована Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 року № 469), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).
Відповідно до п. 1 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Згідно з п. 2 розділу VI Інструкції №449 у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
За приписами п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
Як слідує із матеріалів справи, вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 12.12.2023 №Ю-6261-0232 сформована на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів (відповідно до вимог ст. 25 Закону № 2464-VI).
У відповідності до даної вимоги, станом на 30.11.2023 за ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" обліковувався борг зі сплати єдиного внеску в сумі 4296514,02 грн.
При цьому, представником позивача не заперечується факт наявності у ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" станом на 30.11.2023 боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 4296514,02 грн.
Як видно із матеріалів справи, податкова вимога №Ю-6261-0232 від 12.12.2023 того ж дня була надіслана на адресу ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр".
Згідно відмітки про отримання на рекомендованому повідомлення про вручення поштового відправлення, податкова вимога №Ю-6261-0232 від 12.12.2023 була отримана ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" 19.12.2023.
Відповідно до п. 5 розділу VI Інструкції № 449, у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
В даному ж випадку, оскільки ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" не сплатив недоїмку, зазначену у вимозі №Ю-6261-0232 від 12.12.2023, не оскаржив її в адміністративному чи судовому порядку, така вимога вважається узгодженою.
Заперечуючи проти цього, представник позивача вказала, що ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" не отримувало вимогу №Ю-6261-0232 від 12.12.2023.
Разом із тим, суд критично оцінює такі твердження представника позивача, адже вони спростовуються наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Більше того, у відповідності до п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Стосовно тверджень представника позивача про відмінність дати вручення вимоги №Ю-6261-0232 від 12.12.2023, відображеної у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (19.12.2023) із даною, вказаною на сайті Укрпошти в розділі відстеження відправлення (15.12.2023), то суд погоджується із позицією представника відповідача, що проставляння дати відмітки про вручення належить до повноважень саме AT "Укрпошта".
В даному ж випадку, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому проставлено дату отримання поштового відправлення саме 19.12.2023.
Крім того, представником позивача не обґрунтовано, яким чином відповідна обставина (різниця в датах отримання) впливає на правомірність винесення саме оскаржуваної в даній справі вимоги №Ю-6261-0232У від 12.12.2023, за умови, що вимога №Ю-6261-0232 від 12.12.2023 вважається врученою ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" в силу п. 4 розділу VI Інструкції № 449.
Як уже було зазначено вище, оскільки ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" не сплатив недоїмку, зазначену у вимозі №Ю-6261-0232 від 12.12.2023, не оскаржив її в адміністративному чи судовому порядку, така вимога вважається узгодженою.
Відповідно до п. 5 розділу VI Інструкції № 449, податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) пред`являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Втім, як зазначив представник відповідача та підтверджується матеріалами справи, в період з 30.11.2023 по 17.01.2024 ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" було частково погашено борг по сплаті єдиного внеску на суму 461850,00 грн.
Як видно із картки особового рахунку позивача станом на 17.01.2024 за ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" обліковувався борг зі сплати єдиного внеску в розмірі 3834664,02 грн.
Якщо платник частково сплатив суми недоїмки та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення (п. 5 розділу VI Інструкції № 449).
З огляду на викладене, 18.01.2024 відповідачем було сформовано узгоджену вимогу №Ю-6261-0232У від 12.12.2023 про сплату боргу в сумі 3834664,02 грн., яка 14.02.2024 була направлена відповідачем до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Судом враховано, що вимога №Ю-6261-0232У від 12.12.2023 була направлена на примусове виконання до органу державної виконавчої служби пізніше, ніж протягом 10 робочих днів з дня узгодження, проте, дана обставина, на думку суду, жодним чином не впливає на обґрунтованість самої вимоги про сплату недоїмки.
Також, суд критично оцінює посилання представника позивача, як на підставу для скасування оскаржуваної вимоги, на те, що узгоджена вимога №Ю-6261-0232У від 12.12.2023 не була надіслана на адресу ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр", адже положення Інструкції №449 цього не вимагають.
Окрім того, відповідна обставина жодним чином не може свідчити про протиправність самої вимоги №Ю-6261-0232У від 12.12.2023.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, а також беручи до уваги те, що представником ТОВ "Гніванський гранітний кар`єр" не заперечується наявність боргу (недоїмки), вказаного в оскаржуваній вимозі №Ю-6261-0232У від 12.12.2023, суд приходить до висновку, що обставини, якими представник позивача обґрунтовує протиправність спірної вимоги, є необґрунтованими та не можуть слугувати підставою для скасування вимоги №Ю-6261-0232У від 12.12.2023.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" (вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Вінницька область, код ЄДРПОУ 35558713)
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Повний текст рішення складено 10.06.2024.
СуддяПоліщук Ірина Миколаївна
Судове рішення № 119620183, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 04.06.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/1854/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: