Рішення № 119617665, 07.06.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/838/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м. Київ, б.Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) до Іващенка Дмитра Юрійовича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Іващенко Дмитро Юрійович, в якому просить:

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Іващенко Дмитро Юрійович (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 446214-КС-001 про надання кредиту від 28.01.2022 року, що становить 33 105,25 грн., яка складається з:

- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13 000,00 грн;

- Суми прострочених платежів по процентах - 20 105,25 грн;

- Суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Іващенко Дмитро Юрійович (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) сплачений судовий збір в розмірі 2 147,20 грн.

Крім того, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування в АТ "ОЩАДБАНК" (ЄДРПОУ: 00032129, Місце знаходження: просп. Маяковського Володимира, 45, літ. А, Київ, 02222), інформації, що містить банківську таємницю, а саме:

- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я Іващенко Дмитро Юрійович (РНОКПП - НОМЕР_1 );

- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 28.01.2022 року по 27.03.2023 року включно.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (вх. № 838/24) залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (в оригіналі), а саме доказів доплати судового збору у розмірі 275,20 грн. та подання до суду позовної заяви в уточненій редакції із зазначенням в ній належного статусу відповідача та пояснення з цього приводу.

02.04.2024 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків за вх. №8670 із доказами доплати судового збору у розмірі 275,20 грн та позовною заявою в уточненій редакції із зазначенням в ній належного статусу відповідача, в прохальній частині якої викладено наступні позовні вимоги:

Стягнути з Іващенко Дмитро Юрійович (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 446214-КС-001 про надання кредиту від 28.01.2022 року, що становить 33 105,25 грн., яка складається з:

- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13 000,00 грн;

- Суми прострочених платежів по процентах - 20 105,25 грн;

- Суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

Стягнути з Іващенко Дмитро Юрійович (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Згідно з вимогами частини 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вищевказаних вимог процесуального закону, Господарським судом через систему "Електронний суд" сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) Іващенко Дмитра Юрійовича . На запит отримано відповідь, в якій зазначено, що місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/838/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Також, роз`яснено сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Задоволено клопотання клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано в АТ "ОЩАДБАНК" (ЄДРПОУ: 00032129, місцезнаходження: просп. Маяковського Володимира, 45, літ. А, Київ, 02222) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я Іващенко Дмитро Юрійович (РНОКПП - НОМЕР_1 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 28.01.2022 року по 27.03.2023 року включно.

11.04.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі за вх. 9667, в якій позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі.

06.05.2024 від АТ "Ощадбанк" до суду із супровідним листом за вх. № 11803 надійшла витребувана судом інформація.

Документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Суд звертає увагу, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.04.2024 була направлена судом на останню відому адресу реєстрації відповідача. Проте, вказана ухвала була повернута на адресу суду з позначкою пошти "За закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на вказане, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак, відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позов не надав.

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Позивачем 28.01.2022 року направлено Фізичній особі - підприємцю Іващенко Дмитро Юрійович, пропозицію (оферту) укласти Договір № 446214-КС-001 про надання кредиту.

28.01.2022 року Фізична особа - підприємець Іващенко Дмитро Юрійович, прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 446214-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони позивачем направлено Фізичній особі - підприємцю Іващенко Дмитро Юрійович, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-4003 , на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Отже, за твердженнями позивача, 28.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - Позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та Фізичною особою - підприємцем Іващенко Дмитро Юрійович (далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір № 446214- КС-001 про надання кредиту (Далі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. (Десять тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - Договір).

Відповідно до договору кредиту визначено:

Тип Кредиту: Кредит.

Строк кредиту: 24 тижнів.

Процентна ставка: в день 1,07766643, фіксована.

Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 1 500,00 грн.

Загальний розмір наданого Кредиту: 10 000,00 грн.

Термін дії Договору до 15.07.2022 р.

Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту : 24 960,00 грн.

Цілі (мета) Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей Кредит не є споживчим кредитом.

Пунктом 2 Договору кредиту визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3 Договору кредиту встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору кредиту.

Згідно з пунктом 4 Договору кредиту у разі прострочення Позичальником дати сплати чергового платежу визначеного Графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення Позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному Розділом 5 Правил.

Відповідно до пункту 5 Договору кредиту позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.

Згідно з пунктом 6 Договору кредиту Позичальник надав дозвіл Кредитодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних Позичальника та інформації про укладення і виконання цього Договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів Кредитодавця та повного виконання зобов`язань за цим Договором, а також Позичальник надав дозвіл на відступлення права вимоги за Договором, при цьому без особистого повідомлення Позичальника про таку обробку, передачу чи відступлення.

Відповідно до пункту 7 Договору кредиту Позичальник надав Кредитодавцю (його довіреним особам, та/або колекторським компаніям, та/або третім особам) дозвіл телефонувати та/або направляти йому інформаційні повідомлення, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь-які доступні канали зв`язку з Позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту, іт.п.

Згідно з пунктом 8 Договору кредиту підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до пункту 9 Договору кредиту договір може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою Сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, Договором та Правилами.

Відповідно до п. 10 Договору кредиту інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору. Усі неврегульовані Договором правовідносини Сторін регулюються законодавством України.

За твердженням позивача, свої зобов`язання за Договором кредиту позивач виконав належним чином, та надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).

Також, 02.02.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА Фізичною особою - підприємцем Іващенко Дмитро Юрійович укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 446214-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 3 000,00 грн.

Комісія пов`язана з наданням додаткового кредиту 450,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 08.04.2024 АТ "ОЩАДБАНК" надало відомості, що на ім`я Іващенко Дмитро Юрійович (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щодо банківської картки та руху коштів по рахунку відповідача.

Як зазначено позивачем, до теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 446214- КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 446214-КС-001 Позичальника Іващенко Дмитро Юрійович , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 446214-КС-001 відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 5 360,00 грн.

У зв`язку з цим, станом на 27.03.2023 року утворилась заборгованість за Договором № 446214-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 33 105,25 грн, що складається з:

- Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13 000,00 грн;

- Суми прострочених платежів по процентах - 20 105,25 грн;

- Суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

На підтвердження вказаних нарахувань позивачем надано до матеріалів справи розрахунок заборгованості за Кредитним договором.

А отже, враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 446214-КС-001 про надання кредиту від 28.01.2022 року, що становить 33 105,25 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 20 105,25 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Щодо дійсності укладеного вказаного вище договору кредиту в електронній формі, суд зазначає наступне.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін; у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Так, відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін- пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Фізична особа - підприємець Іващенко Дмитро Юрійович, через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказав номер свого поточного (карткового) рахунку.

Відповідно до п.п. 3.1.1. Правил після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.

У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п.п. 3.1.2, 3.1.3 Правил).

Як зазначено вище, позивачем 28.01.2022 року направлено Фізичній особі - підприємцю Іващенко Дмитро Юрійович, пропозицію (оферту) укласти Договір № 446214-КС-001 про надання кредиту.

Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю.

28.01.2022 року Фізична особа - підприємець Іващенко Дмитро Юрійович, прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 446214-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G-4003, (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_3 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

Згідно з п.п. 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_2 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смскоду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 446214-КС-001 Позичальника, Іващенко Дмитро Юрійович на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 446214-КС-001 на загальну суму 5 360,00 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі №127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відтак, позивачем надані до суду належні та допустимі докази в розумінні норм ГПК України, що підтверджують факт укладення Кредитного договору у відповідності до норм чинного законодавства України.

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти у розмірі 13 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , зазначену останнім при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, проте відповідач свої договірні зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконав, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість по тілу кредиту у розмірі 13 000,00 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що в процесі здійснення господарської діяльності, як фізичної особи-підприємця, 28.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Фізичною особою - підприємцем Іващенко Дмитро Юрійович укладено Договір № 446214- КС-001 про надання кредиту.

Разом з тим, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що статус фізичної особи - підприємця Іващенко Дмитра Юрійовича - припинено.

Частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном.

Дана правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 910/8729/18.

Отже, належність спору до господарської юрисдикції не змінюється, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності відповідача, оскільки правовідносини виникли з його господарської діяльності, зобов`язання за якими у відповідача з втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, в даному випадку має місце презумпція правомірності правочину, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, створені обов`язки підлягають виконанню.

Факт видачі кредитних коштів в розмірі 13000,00 грн відповідачу підтверджено відомостями по банківському рахунку, що надійшли від АТ «Ощадбанк» на адресу суду 06.05.2024 року і містяться в матеріалах справи.

У розрізі спірних правовідносин суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.

З огляду на викладене та на те, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, доказів повернення кредиту не надано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13 000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 20 105,25 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Тобто, уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом).

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем детального розрахунку заборгованості за процентами у розмірі 20 105,25 грн. , суд зазначає, що нарахування не суперечить положенням чинного законодавства, встановленим обставинам справи, розрахунок є арифметично вірним, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 20 105,25 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Іващенко Дмитро Юрійович (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 446214-КС-001 про надання кредиту від 28.01.2022 року, що становить 33 105,25 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 13 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 20 105,25 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.; крім того, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (ЄДРПОУ: 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411).

Відповідач: Іващенко Дмитро Юрійович (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

Повне рішення складено "07" червня 2024 р.

Суддя В.В. Усата

справа № 922/838/24