Рішення № 119615178, 10.06.2024, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/243/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області,

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 03.12.2018 в сумі 38 324,40 грн, з них: 17 279,24 грн - заборгованість з орендної плати, 13 756,60 грн. - пеня за несвоєчасну сплату орендної плати по договору, 7288,56 грн - заборгованість з відшкодування за використану електроенергію

установив: Снятинська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 03.12.2018 в сумі 38 324,40 грн, з них: 17 279,24 грн - заборгованість з орендної плати, 13 756,60 грн - пеня за несвоєчасну сплату орендної плати по договору, 7288,56 грн - заборгованість з відшкодування за використану електроенергію.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди майна спільної власності територіальних громад Снятинського району від 03.12.2018 в частині здійснення орендної плати та відшкодування витрат за використану електроенергію, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати суду: докази доплати судового збору в розмірі 344,00 грн.

Ухвалою від 01.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 01.04.2024 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа від 02.04.2024, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття провадження у справі теж повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці оригіналу ухвали суду від 01.04.2024, який знаходиться в матеріалах справи. Однак, копія зазначеного процесуального документу (ухвали від 01.04.2024) повернулась на адресу Господарського суду Івано-Франківської області з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Будь-яких клопотань по справі та відзив на позов не надав.

Відповідно до Відповіді №617747 від 30.05.2024 відповідач по справі припинив свою підприємницьку діяльність 28.04.2021, місцезнаходження ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

У зв`язку із встановленням нового місцезнаходження відповідача, суд здійснив перенаправлення копії ухвали суду від 01.04.2024 за новою адресою.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами. Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

03.12.2018 між Снятинською міською радою Коломийського району Івано-Франківської області (по договору - орендодавець/по справі - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (по договору - орендар/по справі - відповідач) укладено Договір оренди майна спільної власності територіальних громад Снятинського району від 03.12.2018 відповідно до якого орендодавцем передано орендарю в строкове платне користування майно Снятинської міської територіальної громади , а саме вбудоване приміщення першого поверху Снятинського районного будинку культури загальною площею 76,6 кв.м., оціночною вартістю 145874,00 грн розташоване по АДРЕСА_2 , для здійснення підприємницької діяльності - торгівлі книжковою продукцією.

Згідно Довідки Відділу культури та туризму Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області №0501/28/10 від 31.01.2024 приміщення першого поверху Снятинського районного будинку культури знаходиться на балансі Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області (балансоутримувач).

Відповідно до п.10.1 Договору термін дії його з 03.12.2018 по 01.12.2021.

Згідно п.3.2 Договору орендна плата за перший місяць оренди складає 1824,00 грн.

Відповідно до п.3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць коригується на індекс інфляції.

29.03.2021 між сторонами по справі укладено Додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до якої внесено зміни в п.3.4 Договору оренди відповідно до яких орендар сплачує орендну плату щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступним за звітним безготівково на розрахунковий рахунок Снятинської міської ради.

Разом з тим, відповідно до п.5.7 Договору орендар зобов`язався відшкодовувати балансоутримувач частину його витрат за теплопостачання (газопостачання) та електропостачання об`єкту оренди відповідно до рахунків, наданих балансоутримувачем. Оплату здійснювати протягом 5 календарних днів з дня подачі балансоутримувачем рахунків про оплату.

Однак, в порушення умов договору відповідач по справі орендну плату та відшкодування витрат по електропостачанню належним чином не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі за період з березня 2021 по жовтень 2021 в розмірі 17 279,24 грн. та заборгованість по відшкодування електроенергії за період з березня 2021 по грудень 2022 на суму 7288,56 грн.

Претензійним листом №01-031/9/21/1246 від 28.10.2021 позивач звертався до відповідача із вимогою, в якій повідомив про наявність заборгованості у останнього по спірному договору та необхідність її сплати.

Претензійним листом № 01-03/9/21/53/1 від 30.01.2023 позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою про погашення заборгованості по спірному Договору оренди.

Відповідач відповіді на претензії не надав, претензійні вимоги не виконав.

Наведене зумовило позивача звернутись із даним позовом до суду.

За наведеного суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В спірному випадку між сторонами по справі виникли правовідносини на підставі Договору оренди майна спільної власності територіальних громад Снятинського району від 03.12.2018 (з відповідними змінами до нього).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Приписами ст. 762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу ( ч.2 ст.193 ГК України).

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В частині 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом в порушення умов спірного договору відповідач за період з березня 2021 по жовтень 2021 не здійснював належним чином орендну плату та в період відшкодування витрат на правову допомогу з березня 2021 по грудень 2022 , внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі на суму 17 279,24 грн. та заборгованість по відшкодуванню витрат електроенергії на суму 7288,56 грн.

Суд здійснивши перевірку нарахування вказаної вище суми орендної плати та витрат по електроенергії встановив про арифметично вірне їх нарахування та таких, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частини четвертої статті 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.6 Договору сторонами погоджено, що на суму орендної плати, яку не вніс або не своєчасно вніс орендар, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня із заборгованої суми, за кожний день прострочення (включаючи день оплати) визначеної Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до поданого позивачем розрахунку за не сплату орендної плати позивач нарахував пеню в розмірі 13 756,60 грн.

Суд здійснивши перевірку нарахування вказаної вище суми пені встановив арифметично вірне їх нарахування . Отже позов в цій частині що підлягає до задоволення.

Щодо встановленого факту про припинення відповідачем по справі підприємницької діяльності, то суд зазначає наступне.

28.04.2021 відповідач по справі припинив свою підприємницьку діяльність, про що свідчить Відповідь №617747 від 30.05.2024, яка знаходиться в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина сьома статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно з приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП (навіть ліквідований, як у даному випадку) відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В спірному випадку, відповідач по справі доводи позивача не спростував, доказів погашення заборгованості до суду не подав.

За аналізу наведеного вище, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 283 Господарського кодексу України, ст. 13, 74, 77, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 03.12.2018 в сумі 38 324,40 грн., з них: 17 279,24 грн. - заборгованість з орендної плати, 13 756,60 грн. - пеня за несвоєчасну сплату орендної плати по договору, 7288,56 грн. - заборгованість з відшкодування за використану електроенергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) на користь Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області (Незалежності, 1, м. Снятин, Коломийський район, Івано-Франківська область, код 04054240) - 38 324,40 грн. (тридцять вісім тисяч триста двадцять чотири гривні сорок копійки), з них: 17 279,24 грн. (сімнадцять тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень двадцять чотири копійки) - заборгованість з орендної плати, 13 756,60 грн. (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень шістдесят копійки) - пеня за несвоєчасну сплату орендної плати по договору, 7288,56 грн. (сім тисяч двісті вісімдесят вісім гривень п`ятдесят шість копійки) - заборгованість з відшкодування за використану електроенергію та 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Фанда