Ухвала суду № 119608145, 07.06.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7618/22

Провадження № 1-кс/202/3882/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

07 червня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022041660000624 від 14.10.2022 року, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2024 року адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням, в якомупросить скасуватиарешт у вигляді заборони відчуження та розпорядження, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 21 жовтня 2022 року на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , посилаючись на те, що арешт накладений безпідставно та необґрунтовано.

Зазначає, що протягом тривалого часу вчинення кримінального правопорушення не доведено, у кримінальному провадженні не проведені почеркознавчі експертизи.

Вказана квартира є предметом цивільно-правового спору у цивільній справі № 202/2191/23. Тобто потерпіла ОСОБА_5 самостійно визначилася зі способом захисту своїх прав та в позовній заяві не вказує на факт вчинення кримінального правопорушення.

Вважає, що арештована квартира не є засобом чи знаряддям вчинення злочину, не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому не може бути речовим доказом.

Накладеним арештом порушується право власності ОСОБА_4 , яка не є підозрюваною, зокрема право на мирне володіння своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та наполягав на скасуванні арешту.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, про розгляд клопотання були повідомлені, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту.

Заслухавши представника власника майна, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Слідчим суддею встановлено, що 14.10.2022 року ВП № 2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області було розпочате кримінальне провадження за № 120220416600000624 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме за фактом заволодіння шахрайським шляхом квартирою АДРЕСА_1 .

Постановою слідчого квартира АДРЕСА_1 була визнана речовим доказом.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року, на квартиру АДРЕСА_1 був накладений арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження нею.

В подальшому вказане кримінальне провадження було передано за підсудністю до слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області.

На цей час досудове розслідування не закінчено.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді від 21 жовтня 2022 року, накладаючи арешт на вищевказану квартиру, слідчий суддя виходив із наявності достатніх підстав вважати, що був вчинений злочин, оскільки правочин купівлі-продажу був вчинений із використанням паспорта на ім?я попереднього власника ОСОБА_6 , який згідно з даними державної міграційної служби значився на той час утраченим, а також з існування ризиків відчуження та розпорядження цим майном з боку нового власника ОСОБА_4 , яка може бути заінтересованою у кримінальному провадженні, що зашкодить досудовому розслідуванню.

В своєму клопотанні про скасування арешту представник ОСОБА_4 посилається на безпідставність та необґрунтованість арешту, а також порушення накладеним арештом її прав.

При вирішенні питання щодо скасування арешту слідчий суддя враховує, що згідно з положеннями статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Відповідно достатті 98КПКУкраїни речовимидоказамиєматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Норми частини другої статті 173 КПК зобов`язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини першої статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя бере до уваги, що на цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні не закінчено, істина у кримінальному провадженні не встановлена, у кримінальному провадженні проводяться слідчі та процесуальні дії.

Квартира, арешт якої просить скасувати представник ОСОБА_4 , залишається речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки могла бути об`єктом кримінально протиправних дій, а тому вона відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення і квартира АДРЕСА_1 , на яку накладено арешт, може бути об`єктом кримінально-протиправних дій, так як за обставинами кримінального провадження, які неодноразово досліджувалися слідчим суддею, ОСОБА_6 на час укладення правочину відчуження квартири на користь сторонньої особи - ОСОБА_4 будь-якого іншого житла не мав. Помер через декілька днів після укладення цього правочину, який був вчинений із використанням паспорта громадянина України на його ім`я, який значився втраченим. Кошти від продажу житла не виявлені. При цьому втрачений паспорт ОСОБА_6 знаходився у нового власника квартири ОСОБА_4 , коли вона намагалася забрати його труп з моргу.

Вказані обставини дають слідчому судді достатні підстави вважати, що правочин щодо відчуження квартири міг бути вчинений без волі ОСОБА_6 , що виправдовує подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Той факт, що потерпіла ОСОБА_5 звернулася до суду з цивільним позовом, в якому оспорює дійсність угоди купівлі-продажу, само по собі не спростовує потребу в подальшому арешті майна, оскільки квартира залишається речовим доказом у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому не завершено. Крім того, рішення у цивільній справі не прийнято.

Тому слідчийсуддя вважає,що наданому етапідосудового розслідування підстави для скасування арешту майна відсутні.

Слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_4 не позбавлена права володіння та користування арештованим майном, тож її права як нового власника накладеним арештом суттєво не обмежуються, так як на неї не покладено надмірний тягар. Твердження її представника про здійснення нею підприємницької діяльності, пов`язаної з операціями з нерухомістю, навпаки підтверджує існування ризиків відчуження чи розпорядженням майном, з яких слідчий суддя виходив при накладенні арешту.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання про скасування арешту майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173-174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання про скасування арешту, накладеного на квартиру АДРЕСА_1 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_7