Рішення № 119605938, 29.05.2024, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1797/24

Справа №754/376/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

секретаря судового засідання Довгань Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

10.01.2024 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом посилається на наступне, а саме: 08.05.2019 було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка», згідно з відомостями витягу про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та одним із співвласників утвореного ОСББ «ЖК Лісова Казка».

Відповідач, як власник квартири, є споживачем послуг з управління та утримання будинку та прибудинкової території, охорони будинку, які надає ОСББ «ЖК Лісова Казка», а також інших житлово-комунальних послуг, що надаються усім співвласникам як колективному споживачу відповідно до обраної моделі споживання. Разом з тим, отримуючи послуги належної якості в повному обсязі, свої зобов`язання щодо оплати внесків та платежів відповідач не виконує. Так, як вказує позивач, на момент звернення до суду заборгованість по сплаті внесків та інших платежів становить 10 659,55 грн., з яких внесок на управління та утримання будинку та прибудинкової території становить 6 084,82 грн., за електроенергію - 784,56 грн., борг за несвоєчасну оплату внесків на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова Казка»- 3 285,17 грн., одноразовий внесок на встановлення камер відеоспостережень, шлагбаумів, воріт, калиток з метою охорони спільного майна на території багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова Казка» - 505,00 грн.

Порушення сплати (несплати або прострочення) внесків, затверджених загальними зборами ОСББ «ЖК Лісова Казка», є незаконним та таким, що обмежує права інших співвласників.

Враховуючи, що встановлення розміру внесків та платежів на забезпечення потреб багатоквартирного будинку належить до виключної компетенції загальних зборів ОСББ «ЖК Лісова Казка», а тому відповідач, як співвласник об`єднання, зобов`язаний виконувати рішення Загальних зборів ОСББ «ЖК Лісова Казка» та сплачувати встановлені внески і платежі, у розмірах та у порядку, які встановлено Загальними зборами, зокрема, Протоколом від 25 вересня 2022 року.

З огляду на викладене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 16.01.2024 року, позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

22.01.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 23.01.2024 відкрито провадження в цивільній справі та справа призначена до розгляду у спрощене позовне провадження.

Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

Представник позивача ОСББ «ЖК Лісова Казка» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи позивача було повідомлено належним чином, в той же час на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, не заперечує щодо винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримує та просив їх задовільнити.

Відповідач відзив на позов не подала, в судове засідання жодного разу не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, суд вважає повідомлення відповідача про розгляд даної справи належним.

Так, у встановлений судом строк відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.

Жодних заяв, клопотань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити позицію останньої щодо предмету спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи письмову згоду представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 08.05.2019 було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка», згідно з відомостями витягу про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та одним із співвласників утвореного ОСББ «ЖК Лісова Казка».

Відповідач, як власник квартири, є споживачем послуг з управління та утримання будинку та прибудинкової території, охорони будинку, які надає ОСББ «ЖК Лісова Казка», а також інших житлово-комунальних послуг, що надаються усім співвласникам як колективному споживачу відповідно до обраної моделі споживання. Разом з тим, отримуючи послуги належної якості в повному обсязі, свої зобов`язання щодо оплати внесків та платежів відповідач не виконує. Так, як вказує позивач, на даний час заборгованість по сплаті внесків та інших платежів становить 10 659,55 грн., з яких внесок на управління та утримання будинку та прибудинкової території становить 6 084,82 грн., за електроенергію - 784,56 грн., борг за несвоєчасну оплату внесків на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова Казка»- 3 285,17 грн., одноразовий внесок на встановлення камер відеоспостережень, шлагбаумів, воріт, калиток з метою охорони спільного майна на території багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова Казка» - 505,00 грн.

Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до положень вказаного закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідач, як власник квартири, є споживачем послуг з управління та утримання будинку та прибудинкової території, охорони будинку, які надає ОСББ «ЖК Лісова Казка», а також інших житлово-комунальних послуг, що надаються усім співвласникам як колективному споживачу відповідно до обраної моделі споживання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач вправі вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг.

Згідно приписів пункту 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Згідно ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право:

- вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів;

- звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Згідно ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у статуті має бути визначено порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об`єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори до виключної компетенції яких, між іншим, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів об`єднання. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Прийняти рішення про обрання наступної моделі договірних відносин: Договір з колективним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення;

Доручити Голові Правління ОСББ «ЖК Лісова Казка» вжити необхідних заходів та подати усі необхідні документи для укладення договору з колективним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) з КП "Київтеплоенерго", щодо багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 і КП 'Київтеплоенерго".

Потребу у вивезенні побутових відходів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , задовольняти самостійно шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», залучаючи фізичних та/або юридичних осіб на підставі укладених договорів. У зв`язку з чим не укладати індивідуальних договорів на комунальну послугу з поводження з побутовими відходами та обрати модель договірних відносин колективний договір. Доручити Правлінню ОСББ «ЖК Лісова Казка» затвердити умови колективного договору та оформити всі документи, пов`язані з його укладанням.

Встановлено, що відповідач, як власник квартири, є споживачем послуг з управління та утримання будинку та прибудинкової території, охорони Будинку, які надає ОСББ «ЖК Лісова Казка», а також інших житлово-комунальних послуг, що надаються усім співвласникам як колективному споживачу відповідно до обраної моделі споживання. Разом з тим, отримуючи послуги належної якості і в повному обсязі, свої зобов`язання щодо оплати внесків та платежів відповідач не виконує.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

У ст. 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу як власнику квартири. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.

Так, на даний час заборгованість по сплаті внесків та інших платежів становить 10 659,55 грн., з яких внесок на управління та утримання будинку та прибудинкової території становить 6 084,82 грн., за електроенергію - 784,56 грн., борг за несвоєчасну оплату внесків на забезпечення охорони багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова Казка»- 3 285,17 грн., одноразовий внесок на встановлення камер відеоспостережень, шлагбаумів, воріт, калиток з метою охорони спільного майна на території багатоквартирних будинків ОСББ «ЖК Лісова Казка» - 505,00 грн.

Доказів в розрізі положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження зворотнього суду не надано.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначені суми і вважає за можливе покласти їх в основу рішення суду.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що в даній справі зобов`язання відповідача оплатити послуги з утримання будинку та прибудинкової території виникає внаслідок фактичного отримання власником квартири наданих житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги встановлені відповідно до закону.

Відповідачем не надано доказів сплати грошей за фактично отримані житлово-комунальні послуги з утримання будинку у зазначений період на погашення заборгованості, тому суд вважає належним виконаний позивачем розрахунок заборгованості за надані комунальні послуги за вказаний період. Об`єктивних доказів ненадання та (або) надання житлово-комунальних послуг неналежної якості до суду не надано і судом не встановлено.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо сплати житлово-комунальних послуг, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідачем не надано належних доказів на спростовування факту надання йому житлово-комунальних послуг ОСББ «ЖК Лісова Казка», або ж надання послуг іншою особою.

Також відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті внесків на утримання (обслуговування) будинку, а також розрахунку наявної заборгованості за несвоєчасну оплату послуг, або ж доказів на погашення заборгованості у вищевказаному розмірі, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а розрахунки доведеними позивачем, та приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 10 659,55 грн.

Згідно зі ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Верховного Суду від 01.04.2020 (справа № 640/4013/17-ц) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, представником позивача до суду для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано підтверджуючи документи, якими підтверджено надання правової допомоги вартість якої складає 5 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що зазначений розмір витрат на правову допомогу є співмірним із складністю даної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

А тому, враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що справа є не значної складності, досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, співмірності складності справи із наданими адвокатом послугами, витраченого представником часу, суд вважає можливим стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 5 000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

При цьому, суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № № 922/445/19 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Виходячи з викладеного вище, заява представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 322, 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 274-278, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» заборгованість по сплаті внесків та інших платежів в сумі 10659,55 грн. та понесені по справі судові витрати 2684,00 грн. сплачену суму судового збору та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення та підписання повного тексту судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив за письмовою заявою відповідача, поданою у відповідності до вимог ст.. 285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Лісова Казка» (ЄДРПОУ 42989344, місцезнаходження: 02089, м. Київ, вул. Радистів, 34-Е)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 )

Повний текст рішення складено 10.06.2024 року.

Суддя: Н.Г.Таран