Рішення № 119604474, 10.06.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8277/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши у письмовому провадженні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Кондратюк Віталії Анатоліївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), діючи через свого представника адвоката Слакву-Марчук Н.В., звернулася до суду із адміністративним позовом до Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Кондратюк В.А., Департаменту патрульної поліції (далі - відповідачі), в якому просить змінити постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 857219 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а саме поліції, та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного та обмежитись усним зауваженням.

В обґрунтування позову посилається на те, що 31 березня 2023 року близько 23 год. 23 хв. ОСОБА_1 перебувала у своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вона мала намір відпочити, однак її сусіди черговий раз гучно себе поводили, стукали в двері, стіни та батареї до неї. Вони є конфліктними людьми, постійно провокують на сварку та погрожують фізичною розправою. Так сталося і цього разу. На жодні зауваження ОСОБА_1 сусіди не реагували та не припиняли вчиняти адміністративне правопорушення, передбачене ст. 182 КУпАП. Оскільки дії сусідів не припинялися, зваживши на ситуацію, вона вирішила звернутися за допомогою до працівників поліції і зателефонувала на спецлінію «102».

На кілька її викликів правоохоронці не відреагували, і лише на черговий (третій по рахунку) виклик приїхав екіпаж патрульної поліції, однак працівники поліції з`ясовувати ситуацію не стали, не взяли до уваги пояснень у позивача, та її сусідів, поводилися грубо, повідомили позивачу, що жодних сторонніх шумів вони не чують. ОСОБА_1 , будучи інвалідом 3 групи внаслідок психічного захворювання, на таку поведінку правоохоронців зреагувала повідомленням про те, що вона має намір підірвати будинок, однак насправді такого наміру не мала, у відповідь на що вони склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.

Свою вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення ОСОБА_1 визнає в повному обсязі. Однак, оскільки під час здійснення вказаного адміністративного правопорушення, а саме повідомлення ОСОБА_1 про те, що вона має намір підірвати будинок, екіпаж патрульної поліції вже перебував біля неї і працівники поліції чітко бачили, що насправді такого наміру ОСОБА_1 не мала, тобто жодних шкідливих наслідків своїми діями вона не спричинила, збитків не заподіяла, просить змінити постанову та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного обмежившись усним зауваженням.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

04 червня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову.

У відзиві представник відповідача ОСОБА_2 вказала, що позивач здійснила дії, які призводять до зриву нормальної роботи поліції, а саме повідомила про свій намір підірвати будинок, що нею і не заперечується. Патрульна поліцейська ОСОБА_3 , розглядаючи вказану адміністративну справу, при винесенні постанови діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормативно-правовими актами.

При цьому, представник позивача Слаква-Марчук Н.В., не заперечуючи вину позивача, просить суд змінити постанову, звільнити позивача від відповідальності за малозначністю скоєного та обмежитись відносно неї усним зауваженням, однак сфера застосування ст. 22 КУпАП поширюється саме на орган, уповноважений вирішувати справу, в даному випадку Управління патрульної поліції, а не суд, у суду така компетенція відсутня.

Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Кондратюк В.А. була винесена постанова серії ГАБ № 857219 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Як зазначено у вказаній постанові 31 березня 2023 року о 23 год. 23 хв. у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме викликала працівників патрульної поліції погрожуючи підірвати будинок, хоча на меті цього не мала, з метою пожартувати.

Згідно постанови, інспектор, враховуючи, що позивач скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП постановила застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Із копії витягу ІПНП вбачається, що 31 березня 2024 року о 23 год. 23 хв. оператором лінії «102» було прийнято виклик від ОСОБА_1 , про те, що заявниця погрожує підірвати будинок, чим саме не вказала, кинула слухавку.

Із копії витягу із системи ІПНП вбачається, що відносно позивача за період з 23 лютого 2023 року по 01 квітня 2024 року винесено чотири постанови за адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП.

Відповідно до ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що 31 березня 2023 року о 23 год. 23 хв. у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме викликала працівників патрульної поліції погрожуючи підірвати будинок, хоча на меті цього не мала, з метою пожартувати, що не заперечується стороною позивача. В зв`язку з чим, поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Кондратюк В.А. була винесена постанова серії ГАБ № 857219 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Представник позивача Слаква-Марчук Н.В., не заперечуючи факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, просить суд змінити постанову та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити позивача від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного та обмежитись усним зауваженням, з приводу чого суд вказує наступне.

Так, згідно статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, відповідно до статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 183 КУпАП, розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відтак, враховуючи наведені приписи законодавства, суд зауважує, що уповноваженим суб`єктом, наділеним виключними дискреційними повноваженнями звільняти порушника від адміністративної відповідальності, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, у даних спірних правовідносинах, є виключно органи Національної поліції, як органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 183 КУпАП.

А, приймаючи рішення про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, суд виходить за межі своєї компетенції тим самим втручаючись в дискреційні повноваження відповідача, що не відповідає загальним принципам та засадам адміністративного судочинства.

Вищенаведена правова позиція знаходить своє відображення в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 266/3228/16-а, від 26.05.2020 у справі № 520/2098/17.

Частиною третьою статті 286 КАС України передбачено виключний перелік повноважень місцевого загального суду як адміністративного до яких віднесено повноваження залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що суд хоча і наділений повноваженнями змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, натомість, повноваження щодо вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі ст. 183 КУпАП є виключною компетенцією уповноваженого органу, в даному випадку - працівників органів і підрозділів Національної поліції, і саме цьому органу (посадовій особі) законодавцем надано право звільняти порушника від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, суд доходить висновку щодо безпідставності позовних вимог, а тому відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Кондратюк Віталії Анатоліївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Кондратюк Віталія Анатоліївна, місцезнаходження: вул. Ст. Бандери, буд. 14А, м. Рівне.

Відповідач Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.

Повне судове рішення складене 10 червня 2024 року.

Суддя О.О. Першко