Вирок № 119602188, 07.06.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/14323/23

Провадження № 1-кп/204/574/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня2024 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №12023041680000971 від 24 серпня 2023, відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області Виноградівського району с.Чорнотисів, українця, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.15 ч.1 ст.115 КК України

ВСТАНОВИВ:

23.08.2023 в період часу з 20:23 по 20:24, ОСОБА_5 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, яка розташована поблизу буд. АДРЕСА_2 , де з раніше йому знайомим потерпілим ОСОБА_6 у нього виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якої у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_5 , 23.08.2023 в період часу з 20:23 по 20:24, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, яка розташована поблизу буд. АДРЕСА_2 , із застосуванням фізичної сили, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, завдав не менше 23 ударів в область життєво-важливого органу голови потерпілого ОСОБА_6 , з яких не менше 8 ударів руками та не менше 15 ударів ногами, заподіявши тим самим останньому відповідно висновку судово-медичної експертизи №329е/385 наступні тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку другого ступеню з вогнищем забиття речовини головного мозку в лівій скроневій частці, субарахнодального крововиливу, пневмоцефали, перелому лівої скроневої кістки та перелому кісток носу зі зміщенням уламків, синців в обох параорбітальних областях, підшкірної гематоми в правій скроневій ділянці, множинних саден м?яких тканин обличчя, забійних ран м?яких тканин обличчя, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Після спричинення потерпілому ОСОБА_6 вищевказаних тілесних ушкоджень, останній був госпіталізований до лікувального закладу, де йому було надано медичну допомогу, та суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6 не настали у зв`язку зі своєчасно наданою останньому медичною допомогою.

Таким чином ОСОБА_5 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, однак з причин, що не залежали від його волі, суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6 не настали, оскільки потерпілому своєчасно було надано медичну допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні показав суду, що 23.08.2023 він перебував у залі гральних автоматів по вул. Леваневського у м.Дніпрі. Коли він прийшов до зали, там вже був його сусід ОСОБА_6 . Він зробив ставку 100 грн і сів грати. Решту грошей 200 грн поклав до кишені. До нього підійшов потерпілий ОСОБА_6 , який вже був напідпитку, та просив позичити 200 грн, на що він йому відповів, що 200 грн то його останні гроші. ОСОБА_6 відійшов. Приблизно через 5-10 хвилин ОСОБА_6 підійшов до нього знову, та наніс кілька ударів в обличчя, в наслідок чого він впав та вдарився об стіл. ОСОБА_6 наніс йому ще 2-3 удари в область живота та кричав щоб йому дали ніж. Від ударів він отримав тілесні ушкодження, але СМЕ за його участю не проводилась. ОСОБА_6 схопив його і почав тягнути в напрямку дверей. З будівлі на вулицю він вийшов самостійно. ОСОБА_6 пішов слідом, на що він запропонував йому розійтись. Потерпілий спитав чи той не зрозумів, що потрібно дати йому 200 грн, після чого він наніс ОСОБА_6 удар рукою. ОСОБА_6 впав, але намагався піднятись, тому він продовжив нанесення йому ударів, оскільки був наляканий його загрозами та спричиненими перед цим ударами. На вулиці були люди. Після спричинених ОСОБА_6 ударів він зрозумів, що той втратив свідомість, та намагався йому допомогти і привести до тями. Хтось з присутніх викликав швидку допомогу. Також зазначив, що давно знає ОСОБА_6 і не мав з ним конфліктів, гроші йому винний не був. Наміру вбивати ОСОБА_6 не мав. Поліцію викликав хтось з сусідів. Попросив у ОСОБА_6 вибачення за скоєне.

Захисник адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію свого підзахисного, а також вказав, що дії ОСОБА_5 слід перекваліфікувати на ст.123 КК України.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що є приятелем ОСОБА_5 . Щодо подій, які трапились 23.08.2023, пам`ятає, як купив цигарки та після цього пригадує момент коли він прийшов до тями у лікарні. Зазначив, що він отримав тяжкі травми, в тому числі пошкодження голови, але як саме не пам`ятає. Чи бачив 23.08.2023 ОСОБА_5 та чи був з ним конфлікт не пам`ятає. Поганого про нього нічого сказати не може, неприязного відношення до нього не має. Грошей у ОСОБА_5 не позичав, але одного разу ОСОБА_5 попросив його забрати 300-400 грн у його знайомого, якому обвинувачений давав гроші в рахунок подальшого найму квартири, який не відбувся. Потерпілий добре знав ту особу, тому погодився взяти в нього гроші та віддати ОСОБА_5 Гроші він забрав, але ОСОБА_5 передати не зміг він не знав номеру мобільного телефону обвинуваченого і не бачив його з моменту як забрав кошти. Претензій до ОСОБА_5 не має.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що 23.08.2023 вона перебувала у магазині, звідти побачила, як чоловіки спочатку розмовляли про щось, а потім один чоловік побив іншого. Вона викликала швидку допомогу. Зазначила, що впізнає ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були їй знайомі, оскільки були її сусідами. Вказала, що ОСОБА_6 був напідпитку. Чому обвинувачений побив ОСОБА_6 їй не відомо. Щодо бійки зазначила, що ОСОБА_5 спочатку спричинив ОСОБА_6 один удар, після чого продовжив побиття, та наніс близько двадцяти ударів в область голови потерпілого. Після чого ОСОБА_8 відтягнув ОСОБА_5 від потерпілого. Обвинувачений нетривалий час був поруч з потерпілим. У ОСОБА_6 нащупали пульс та викликали швидку. На момент коли прибула швидка допомога, обвинуваченого на місці події не було. Характеризувати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не може, оскільки не спілкується з ними.

Крім часткового визнання вини, вина ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими судом у судовому засіданні:

- протоколом огляду місця події від 23.08.2023, з якого вбачається, що слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за допомогою фотофіксації у присутності понятих та спеціаліста було проведено огляд. Об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 поблизу вивіски «Салтівський М`ясокомбінат». Під час огляду на бетонній поверхні виявлено та вилучено два змиви речовини бурого кольору, які розміщені на марлевих тампонах та поміщені до паперового пакету. Також на фасаді будинку було виявлено камеру відеоспостереження. До протоколу додано фототаблицю. Огляд розпочато о 22:15 23.08.2023, закінчено о 22:24 23.08.2023 (арк. кримінального провадження 9-11);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.08.2023, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_9 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_9 попередньо з`ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На що ОСОБА_9 відповів, що зможе впізнати особу, яка 23.08.2023 приблизно о 20:20 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6 . Для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 було надано чотири фотознімки. На запитання слідчого до свідка ОСОБА_9 , чи впізнає він когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_9 заявив, що впізнає особу на фото №3. Впізнав за характерними ознаками, а саме за формою носа, за формою брів та зачіскою. Відповідно до довідки на фотознімку №3 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. кримінального провадження 19-21);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.08.2023, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_8 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_8 попередньо з`ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу. На що ОСОБА_8 відповів, що зможе впізнати особу, яка 23.08.2023 приблизно о 20:20 за адресою: АДРЕСА_2 спричинила тілесні ушкодження іншій особі. Для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 було надано чотири фотознімки. На запитання слідчого до свідка ОСОБА_8 , чи впізнає він когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_8 заявив, що впізнає особу на фото №3. Впізнав за сукупністю зовнішніх ознак, а саме за формою обличчя, носа, губ, бров та зачіскою. Відповідно до довідки на фотознімку №3 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. кримінального провадження 30-32);

- протоколом огляду, відповідно до якого слідчий СВ ВП №6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області в приміщенні СВ ВП №6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, у зв`язку з проведенням досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023041680000971від 24.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, з метою з`ясування обставин, які мають значення для розслідування кримінального провадження, прослухали 2 аудіофайли телефонного дзвінка на спецлінію «103», які записано на DVD-R (арк. кримінального провадження 39-41);

- протоколом зняття показань технічних засобів, що мають функції відеозапису від 25.08.2023, з якого вбачається, що слідчий СВ ВП №6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 25.08.2023 у м.Дніпрі, вул.Леваневського, за допомогою комп`ютерної техніки, яка належить ОСОБА_10 здійснив зняття показань засобів, що мають функції відеозапису, які перебувають у володінні ОСОБА_10 шляхом самостійного копіювання таких показань на носій, який надав слідчий. Відеофайли містять фактичні дані про обставини кримінального правопорушення, яке було вчинено 23.08.2023 за адресою: АДРЕСА_2 в період часу 21:40. До протоколу додано додаток CD-R (арк.кримінального провадження 39-41);

- протоколом огляду від 25.08.2023, відповідно до якого слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в приміщенні службового кабінету №47 СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області без присутності понятих оглянуто CD-R з відеозаписом з камери відеоспостереження, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Під час перегляду відеофайлу «Відео по 971» було встановлено, що на відеовидно вулицюЛеваневського татрамвайні колії,ймовірно трамвайназупинка.Біля зупинкистоять двачоловіка,один напротиодного,які прощось розмовляють.Особа -1вдягнена вшорти тафутболку світлогокольору,має короткеволосся тащетину.Інша особа(особа-2)вдягнена вмайку чорногокольору таштани,має короткеволосся. О 20:23:53особа-2підходить ближчедо особи-1та своєюлівою рукоюнаносить ударособі-1в зонуобличчя тащелепи (Фото№1).О 20:23:54особа-1падає наасфальт обличчямдонизу.В цейчас особа-2підбігає доособи-1,присідає тасвоєю лівоюрукою тримаєйого заголову,а правоюрукою наносить8ударів взону обличчя(Фото№2).Далі о20:24:01 особа-2встає тасвоєю правоюногою наноситьособі-1ще дваудари.Далі особа-2нагинається доособи-1та своїмируками продовжуєнаносити численніудари поголові особи-2.О 20:24:08особа-2ще дварази вдаряєособу-1своєю правоюрукою.О 20:24:15особа-2продовжує битиособу-1своєю правоюногою взону обличчя.О 20:24:25особа-2своєю ногоюнаносить дваудари вгрудну клітинуособи-1.Особа-1лежить безсвідомості іне рухається.О 20:24:38 особа-2 підходить до особи-1, нахиляється до нього та трясе його. О 20:24:44 зі сторони зупинки транспортного засобу вибігає особа -3, яка вдягнена в шорти та футболку світлого кольору, має бороду та темне коротке волосся. Особа-3 підходить до лежачої особи-1 (Фото№3). В цей час особа-2 знов підходить до особи-1 і в присутності особи-3 наносить удар правою ногою особі-1 в область голови. О 20:24:54 особа-3 за руку намагається підвести лежачу особу-1, однак о 20:24:55 особа-2 підбігає і знов наносить удар особі-1 правою рукою. О 20:24:58 особа-2 та особа-3 покидають лежачу особу-1 та уходять вбік трамвайної зупинки. До протоколу додано додаток CD-R (арк. кримінального провадження 51-54);

- протоколом обшуку від 25.08.2023, з якого вбачається, що слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за допомогою відеофіксації за участю інших осіб та понятих було проведено обшук. Об`єктом обшуку є квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обшуку в квартирі було виявлено та вилучено чоловічий одяг: майку чорного кольору, яка поміщена до спец-пакету, спортивні штани чорного кольору з надписом білими літерами «PUMA», які поміщені до спец.пакету ( арк.кримінального провадження 63-69 );

- протоколом відібрання біологічних зразків для проведення експертизи від 25.08.2023, відповідно до якого слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у присутності спеціаліста у підозрюваного ОСОБА_5 було відібрано у підозрюваного ОСОБА_5 зразки змивів з обох долонь зрізи нігтьових пластин з обох долонь (арк. кримінального провадження 119);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.09.2023, з якого вбачається, що слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за участю підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_11 в присутності понятих проведено слідчий експеримент, під час якого ОСОБА_5 показав та відтворив механізм нанесення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (арк.135-139 кримінального провадження);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.08.2023, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_12 в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_12 попередньо з`ясовано, чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких бачив цю особу. На що ОСОБА_12 відповіла, що зможе впізнати свого сина ОСОБА_5 . Для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_12 було надано чотири фотознімки. На запитання слідчого до свідка ОСОБА_12 , чи впізнає вона когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_12 заявила, що впізнає особу на фото №3. Впізнала за характерними рисами обличчя, а саме за формою носа, очей, зачіскою та інших ознак. Відповідно до довідки на фотознімку №3 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. кримінального провадження 130-132);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.09.2023, з якого вбачається, що за участі свідка ОСОБА_13 , в присутності понятих було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Перед пред`явленням особи для впізнання у ОСОБА_13 попередньо з`ясовано, чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких бачив цю особу. На що ОСОБА_13 відповіла, що зможе впізнати особу, яка 23.08.2023 за адресою: АДРЕСА_2 нанесла тілесні ушкодження іншій особі. Для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_13 було надано чотири фотознімки. На запитання слідчого до свідка ОСОБА_13 , чи впізнає вона когось з осіб, зображених на фотознімках, свідок ОСОБА_13 заявила, що впізнає особу на фото №3. Впізнала за характерними рисами обличчя, а саме за формою губ, очей. Відповідно до довідки на фотознімку №3 зображений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. кримінального провадження 150-152);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.09.2023, з якого вбачається, що слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за участю свідка ОСОБА_7 в присутності понятих проведено слідчий експеримент. В ході слідчого експерименту ОСОБА_7 продемонструвала, як саме ОСОБА_5 наносив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , а саме як ОСОБА_5 своєю правою рукою наніс удар кулаком в область обличчя потерпілого, а саме у ліву частину щелепи. Після чого потерпілий впав на землю та знаходився у горизонтальному положенні обличчям догори. Далі ОСОБА_5 продовжував бити ногами по ребрам потерпілого з обох сторін декілька разів, а також наносив удари потерпілому в область обличчя руками (арк.153-157 кримінального провадження);

-висновком експерта№2792евід 30.08.2023,відповідно доякого наоснові судово-медичноїекспертизи ОСОБА_5 ,враховуючи відоміобставини справи,встановлено,що приогляді обвинуваченогоу ньогобуло виявленонаступні тілесніушкодження увигляді:синця улівій параорбітальнійобласті зпереходом часткововниз напроекцію лівоїгайморової пазухи;сліду відзагоєння саднана груднійклітині праворучпо передньо-пахвовійлінії впроекції 8-гоміжребір?я;садна нагрудній клітиніправоруч посередньо-пахвовійлінії ближчедо краюреберної дуги.Виявлені унього тілесніушкодження невідображають насобі характерологічніособливості тарозміри травмуючогопредмету,яким булинанесені,можливо лишевказати,що вониспричинені відмеханічної діїтупого твердогопредмету (предметів),що діяв(діяли)в областьобличчя злівата грудноїклітини справа,яким моглабути ірука абоінші предметиз аналогічнимитравмуючими властивостями.За своїмхарактером виявленіу ньоготілесні ушкодження(яккожне окремо)відносяться доЛЕГКИХ тілеснихушкоджень,що маютьнезначні скороминущінаслідки.На підставіпункту 2.3.5.„Правил судово-медичногоМОЗ Українивід 17.01.1995№6.Враховуючи характерта локалізаціювиявлених унього тілеснихшкоджень,ступень ознакїх загоення (синецьбрудно-синюшногокольору нанижній повіці,жовто-зеленийпо периферії,без чіткихмеж;садно зокремими буро-коричневимикоринками,які практичноповністю відпвіли,слід відзагоєння саднау виглядіділянки темно-рожевогокольору,щільної надотик). Виявленіу ньоготілесні ушкодженняне відображаютьна собіхарактерологічні особливостіта розміритравмуючого предмету,яким булинанесені,можливо лишевказати,що вониспричинені відмеханічної діїтупого твердогопредмету (предметів),що діяв(діяли)в областьобличчя злівата грудноїклітини справа,яким моглабути ірука абоінші предметиз аналогічнимитравмуючими властивостями. Встановитивзаємне розташуванняобстеженої особита особияка спричинялатілесні ушкодженнянеможливо,у зв?язкуз відсутністю судово-медичнихекспертних даних,можливо лишевказати,що ОСОБА_5 був звернутийлівою стороноюобличчя таправою бічноюповерхнею грудноїклітини дотравмуючого предмету(предметів).Враховуючи характер,локалізацію такількість виявлениху ньоготілесних ушкоджень,можливо вказати,що вониспричинені відне меншяк 2-хмеханічних дій. Виявлені у нього тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, послідовність нанесення яких встановити не можливо, у зв?язку з відсутністю судово-медичних експертних даних. Враховуючи характер та локалізацію всіх виявлених у нього тілесних ушкоджень, розташування їх по різним анатомічним лініям та поверхням, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту. Встановлення обставин отримання тілесних ушкоджень (власноруч або іншою особою) не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів, можливо лише вказати, що виявлені у нього тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках доступних для нанесення власною рукою. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження (як кожне окремо) відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження не е небезпечними для життя, оскільки останні не спричинили загрозливих для життя визначене в момент заподіяння. На підставі: п. 2.1.3. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості МОЗ України від 17.01.19951 від року N?б. тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 (арк.161-164 кримінального провадження);

- протоколом відібрання біологічних зразків для проведення експертизи, відповідно до якого слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у за участю спеціаліста у підозрюваного ОСОБА_5 було відібрано зразки крові (арк. кримінального провадження 170);

- висновком експерта №1739/2315-БД від 01.09.2023, відповідно до якого крові підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до групи 0 з ізогемаглютеніноми анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0 (арк. кримінального провадження 172-173);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 14.09.2023, відповідно до якогослідчим СВ ВП №6 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 14.09.2023 у період часу з 10:38 по 10:45 в приміщенні КНП «Дніпропетровська обласна лікарня І.М. Мечнікова» розташованого за адресою: м.Дніпро, площа Соборна, буд.14, вилучено медичну карту стаціонарного хворого №13852 заповнену на ім`я ОСОБА_6 (арк.кримінального провадження 177-179);

- протоколом відібрання біологічних зразків від 18.09.2023 для проведення експертизи, відповідно до якого слідчим СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у за участю спеціаліста у потерпілого ОСОБА_6 було відібрано зразки крові (арк. кримінального провадження 185);

- висновком експерта №1882/2515-БД від 27.09.2023, відповідно до якого при дослідженні крові ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (арк. кримінального провадження 182-184);

- висновком експерта №3292е/385 від 12.10.2023, відповідно до якого на основісудово-медичноїекспертизи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,враховуючи відоміобставини справита данімедичної документаціївстановлено,що заданими наданоїмедичної документації,з урахуваннямпроведеної рентгенологічноїконсультації у ОСОБА_6 встановлені тілесніушкодження увигляді:закритої черепно-мозковоїтравми,забою головногомозку 2-гоступеню звогнищем забиттяречовини головногомозку влівій скроневійчастині,субарахноїдального крововиливу,пневмоцефалії,перелому лівоїскроневої кісткита переломукісток носузі зміщеннямуламків,синців вобох пароорбітальних областях,підшкірної гематомив правійскроневій ділянці, множинних саденм`якихтканин обличчя,забійних ранм`яких тканинобличчя.Встановлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодженняна головіта обличчі,не відображаютьна собіхарактерологічні особливостіта розміритравмуючого предмету,яким булинанесені,можливо лишевказати,що вониспричинені відмеханічної діїтупого твердогопредмету (предметів),частина зобмеженою контактуючоюповерхнею,що діяв(діяли)в ділянкуголови таобличчя,яким моглабути ірука стиснутав кулак,взута ногаабо іншіпредмети заналогічними травмуючимивластивостями. За своїмхарактером встановленіу ньоготілесні ушкодженнявідносяться доТЯЖКИХ тілеснихушкоджень,як небезпечнихдля життяв моментзаподіяння,згідно п.2.1.3-б,„Правил судово-медичноговизначення ступенютяжкості тілеснихушкоджень",затверджених наказомМОЗ Українивід 17.01.1995№6.Враховуючи характерта локалізаціювстановлених унього тілеснихушкоджень,дані медичноїдокументації,можливо вказати,що вониотримані незадовгодо первинногонадходження настаціонарне лікуванняв КНП«МКЛ №16»ДМР»,тобто ів термін,вказаний умедичній документаціїта слідчиму постанові.Встановлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодженняна головіта обличчіне відображаютьна собіхарактерологічні особливостіта розміритравмуючого предмету,яким булинанесені,можливо лишевказати,що вониспричинені відмеханічної діїтупого твердогопредмету (предметів),частина зобмеженою контактуючоюповерхнею,що діяв(діяли)в ділянкуголови таобличчя,яким моглабути ірука,стиснута вкулак,взута ногаабо іншіпредмети заналогічними травмуючимивластивостями. Враховуючи відсутністьбудь-якихоб?єктивних ознактілесних ушкодженьв областітулуба такінцівок,конкретизувати положення ОСОБА_6 та нападаючогов моментнанесення тілеснихушкоджень неможливо,оскільки тілесніушкодження наголові таобличчі моглибути отриманіпри різномурозташуванні ОСОБА_6 та нападаючого,а такожв різнихположеннях останніх. Встановлені унього тілесніушкодження спричиненів короткийпроміжок часу,послідовність нанесенняяких встановитине можливо,у зв`язкуз відсутністюсудово-медичнихекспертних даних.За даниминаданої медичноїдокументації конкретновстановити кількістьспричинення механічнихдій неможливо,оскільки вмедичній документаціїушкоджень беззазначення їхчіткої зазначено пронаявність тілесних локалізації та кількості, однак не виключена можливість, спричинення їх від не менш як 6 механічних дій. Враховуючи характер та локалізацію всіх встановлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, розташування їх по різним анатомічним лініям та поверхням, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту. Встановлення обставин отримання тілесних ушкоджень (власноруч або іншою особою) не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів, але враховуючи наявність кісткової патології (перелому) та множинність ушкоджень, вони не є характерними спричинення їх власною рукою. За своїм характером встановлені у потерпілого тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6 (арк. кримінального провадження 193-196);

- висновком експерта №1908/2521-БД від 11.10.2023, відповідно до якого кров потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,належить догрупи 0з ізогемаглютинінами анти-Аі анти-В,за ізосерологічноюсистемою АВ0. Згідно «Висновкуексперта» відділеннясудово-біологічнихекспертиз тадосліджень КЗ«Дніпропетровське обласнебюро судово-медичноїекспертизи» ДОР» №1739/2315-5Дза 2023рік,кров підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,належить догрупи 0з ізогемаглютинінамианти-Аі анти-В,за ізосерологічноюсистемою АВ0.В деякихслідах наштанах (об?єктиN?N?3,7-11) встановлена наявністькрові звмістом гемоглобінулюдини.На майціоб?єкт №1),в іншихслідах наштанах (об?єкти№№2,4,5,6,12)та напарі туфель(об?єкти№№13-22)наявність кровіне встановлено.При серологічномудослідженні вслідах кровіна штанах(об?єкти№№3,7-11)антигени Аі Вта ізогемаглютинінианти-Аі анти-Візосерологічної системиАВ0,не виявлені,що недозволяє вирішитипитання груповоїприналежності кровів цихслідах.Оскільки присерологічному дослідженніслідів кровіна штанах(об?екти№№3,7-11)антигени Аі Вта ізогемаглютинінианти-Аі анти-Вне виявлені,що недозволяє вирішитипитання груповоїприналежності кровів данихоб?єктах іпоходження їївід конкретноїособи,в томучислі,як відпотерпілого ОСОБА_6 ,так івід підозрюваного ОСОБА_5 .На двохватних тампонахзі змивамиз рук ОСОБА_5 (об"єкти №№23,24) наявність крові не встановлено. На двох ватних тампонах зі змивами з рук ОСОБА_14 (об екти №№23,24) наявність крові не встановлено. На відрізу марлі зі змивом з місця події (об?єкт №25)

встановлена наявністькрові звмістом гемоглобінулюдини.При серологічномудослідженні всліді кровіна відрізумарлі зізмивом змісця події(об`єктN?25)антигени Аі Вта ізогемаглютинінианти-Аі анти-Візосерологічної системиАВ0,не виявлені,що недозволяє вирішитипитання груповоїприналежності кровів цьомусліду.Оскільки присерологічному дослідженнів слідікрові навідрізу марлізі змивомз місцяподії (об?єкт №25)антигени Аі Вта ізогемаглютинінианти -Аі анти-Вне виявлені,що недозволяє вирішитипитання груповоїприналежності кровів даномуоб`єкті іпоходження їївід підозрюваного ОСОБА_5 конкретної особи, в тому числі, як від потерпілого ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_5 (арк. кримінального провадження 204-209);

- висновком експерта №3293е від 12.10.2023, з якого вбачається, що на основі додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації, дані протоколу слідчого експерименту, встановлено, що з урахуванням проведеної рентгенологічної консультації у ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку другого ступеню з вогнищем збиття речовини головного мозку в лівій скроневій частці, субарахного крововиливу, пневмоцефілії, перелому лівої скроневої кістки та перелому кісток носу зі зміщенням уламків, синців в обох параорбітальних областях, підшкірної гематоми в правій скроневій ділянці, множинних саден м`яких тканин обличчя, забійних ран м`яких тканин обличчя. Локалізація та характер встановлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень на голові та обличчі, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які вказує свідок ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту за її участі, тобто при ударах руками та ногами по голові та обличчю (арк. кримінального провадження 212-213);

- висновком судово-психіатричного експерта №626 від 16.10.2023, відповідно до якого ОСОБА_5 в період інкримінованого йому діяння не виявляв і в теперішній час не виявляє будь-яких психічних розладів. Крім того, ОСОБА_5 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії і бездіяльність і керувати ними. На теперішній час також може усвідомлювати свої дії та бездіяльність і керувати ними. Застосування примусових заходів не потребує (арк. кримінального провадження 237-239).

Інші документи з матеріалів провадження (постанови слідчих, супровідні листи, листи та інші), свідчать про рух провадження, не дозволяють суду встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, не підтверджують і не спростовують винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Від допиту свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , сторони кримінального провадження відмовились, на огляді речових доказів у судовому засіданні не наполягали, тому допит зазначених свідків та огляд речових доказів не ввійшли в обсяг доказів, що підлягали дослідженню.

Оцінюючи в сукупності всі зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження в результаті судового розгляду.

Надаючи оцінку можливості прибування ОСОБА_5 у стані необхідної оборони, його можливим діям з перевищенням меж необхідної оборони та можливості спричинення тяжких тілесних ушкоджень у стані сильного душевного хвилювання ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

З врахуванням норми ч. 1ст. 15 КК Українизамах на вбивство має місце тоді, коли діяння винного було безпосередньо спрямоване на позбавлення життя іншої людини, але злочинний наслідок ( смерть) не настав з причин, незалежних від волі винного. Замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого. Згідно з ч. 2ст. 24 КК Україниумисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння ( дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

За визначенням умисне вбивство (ст.115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особи, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Такі самі ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони (ст. 118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.115 КК України, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України, є мотив діяння захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Відповідно до вимог ч.1ст. 36 ККУкраїни необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищення меж необхідної оборони.

Таким чином, виходячи з наведеного, право на необхідну оборону виникає лише за певних умов, визначених законом. Згідно з положеннямист.36 ККУкраїни ці умови полягають у такому: оборона визнається необхідною лише у випадку, якщо дії, що становлять її зміст, вчинено з метою захисту охоронюваних законом: а) прав та інтересів особи, яка захищається; б) прав та інтересів іншої особи (фізичної чи юридичної); в) суспільних інтересів; г) інтересів держави; оборона може здійснюватись лише від суспільно небезпечного посягання, тобто діяння, ознаки якого передбаченіКримінальнимкодексом України; за загальним правилом необхідна оборона має бути своєчасною - право на неї втрачається після того, як посягання було припинено або закінчено, і необхідність застосування засобів захисту відпала; посягання має бути реальним, а не існувати лише в уяві того, хто захищається; шкода при необхідній обороні може бути заподіяна тільки тому, хто посягає; при необхідній обороні допускається заподіяння лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» відповідальність за ст.118 або ст.124 КК за вбивство чи заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в разі перевищення меж необхідної оборони або перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, настає лише за умови, що здійснений винним захист явно не відповідав небезпечності посягання чи обстановці, яка склалася.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» зазначив, що умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч.1 ст.115 КК, а також без ознак, передбачених статтями 116-118 КК, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч.1 ст.115 КК.

Надаючи оцінку версії обвинуваченого щодо необхідної оборони, суд зазначає, що сукупність досліджених судом доказів не доводить існування суспільно небезпечного діяння з боку ОСОБА_6 , та, відповідно, не свідчать про те, що ОСОБА_5 перебував у стані необхідної оборони, а, навпаки, доводять наявність в його діях умислу саме на спричинення смерті потерпілого. Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.

Як було встановлено в судовому засіданні,23.08.2023 в період часу з 20:23 по 20:24, ОСОБА_5 перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, яка розташована поблизу буд. АДРЕСА_2 , де з раніше йому знайомим потерпілим ОСОБА_6 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникла сварка в ході якої ОСОБА_5 наніс потерпілому низку ударів у життєво важливі органи, чим завдав йому низку тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя та здоров`я в момент заподіяння. Нанесення ударів у судовому засіданні підтвердив як сам обвинувачений, так і потерпілий та свідки, які були допитані під час судового розгляду, що також підтверджується письмовими доказами. Зазначений хід подій стосовно початку конфлікту, а також механізм спричинення тілесних ушкоджень, також було зафіксовано в ході проведення слідчих експериментів за участі обвинуваченого та свідків.

При цьому, характер та цілеспрямованість дій ОСОБА_5 вочевидь свідчать про прямий умисел саме на позбавлення життя потерпілого, оскільки під час судового розгляду було переглянуто відеозапис з камери відеоспотереження (арк.кримінального провадження 54), який фактично спростовує версію обвинуваченого в частині того, що він злякався за своє життя та здоров`я, оскільки вказаним відеофайлом зафіксовано, що в ході конфлікту обвинувачений вдарив потерпілого першим, внаслідок чого ОСОБА_6 втратив рівновагу і впав на землю, при цьому будь-якої зброї або інших предметів, які б могли становити загрозу для життя та здоров`я обвинуваченого, ОСОБА_6 при собі не мав та його поведінка не свідчила про наміри завдати шкоду обвинуваченому, тоді як ОСОБА_5 , отримавши реальну можливість уникнути подальшого конфлікту та покинути місце, де трапився конфлікт, не припинив свої злочинні дії, а навпаки почав наносити удари ОСОБА_6 , який перебував у положенні лежачи і жодного супротиву не чинив, загалом спричинивши не менше двадцяти трьох ударів потерпілому в різні частини тіла, зокрема більша частина ударів прийшлась в область життєво важливого органу - голови, та як результат таких дії обвинуваченого потерпілий отримав закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку другого ступеню з вогнищем забиття речовини головного мозку в лівій скроневій частці, субарахнодального крововиливу, пневмоцефали, перелому лівої скроневої кістки та перелому кісток носу зі зміщенням уламків, синців в обох параорбітальних областях, підшкірної гематоми в правій скроневій ділянці, множинних саден м?яких тканин обличчя, забійних ран м?яких тканин обличчя. Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_5 вочевидь бачив наслідки нанесених ударів у вигляді тілесних ушкоджень у потерпілого та кровотечі, а також бачив, що ОСОБА_6 перебуває у несвідомому стані і не чинить спротиву. При цьому, після того, як ОСОБА_5 наніс низку ударів потерпілому, обвинувачений на незначний проміжок часу відійшов від ОСОБА_6 , який продовжував перебувати без свідомості та не рухався, однак знову повернувся та продовжив завдавати ударів поки не з`явилась особа, яка втрутилась у процес побиття, та фактично зупинила його тим самим не давши йому довести свій злочинний умисел на позбавлення життя потерпілого до кінця, при цьому обвинуваченим були виконані усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Вказані обставини також підтвердила допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 ,яка булабезпосередньо свідкомцих подійта зазначила,що діїобвинуваченого фактичнозупинила іншаособа,яка почалайого відтягувативід потерпілого. Суд зауважує, що обвинувачений зник з місця скоєння злочину, при цьому не викликав швидку, не надав потерпілому невідкладну допомогу на місці, а також не звертався до інших осіб з проханням викликати швидку.

Таким чином, за сукупністю встановлених судом обставин обвинувачений ОСОБА_5 вочевидьне перебував у стані необхідної оборони, за наявних обставин відсутні умови, визначені ст.36 КК України, також не мало місця і спричинення тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони, натомість сукупність наведених вище обставин свідчить саме про умисел обвинуваченого на спричинення смерті потерпілому.

Щодо доводів сторони захисту про необхідность кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст.123 КК України, суд зазначає наступне.

Статтею 123 КК України передбачена відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 123 КК, характеризується діями, спрямованими на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, наслідком у вигляді тяжкого тілесного ушкодження, причинним зв`язком між діями та наслідком, а також певною обставиною вчинення злочину.

Такою обставиною є стан сильного душевного хвилювання, а саме стан фізіологічного афекту, що являє собою короткочасну інтенсивну емоцію, яка домінує в свідомості людини, котра значною мірою (хоч і не повністю) втрачає контроль над своїми діями і здатність керувати ними.

Суб`єктивна сторона заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке передбачено статтею 123 КК України, характеризується не лише умислом, що раптово виник, і є афектованим, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Сам стан сильного душевного хвилювання, як емоційний процес, характеризується своєю раптовістю, неочікуваністю, миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю.

Стан сильного душевного хвилювання являє собою короткочасну інтенсивну емоцію, яка домінує в свідомості людини, котра значною мірою (хоч і не повністю) втрачає контроль над своїми діями і здатність керувати ними. Цей стан полягає в домінуванні у свідомості особи сильної емоції, що знижує контроль особи над вчинком, певним чином гальмує інтелектуальну діяльність, викликає феномен «звуження» свідомості. Поведінка особи при сильному душевному хвилюванні регулюється не заздалегідь обміркованою метою, а тим почуттям, що повністю захоплює особистість і викликає імпульсивні, підсвідомі дії.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 123 КК України можлива лише тоді, коли обставини справи свідчать про наявність трьох обов`язкових елементів цього складу злочину: стан раптово виниклого сильного душевного хвилювання у винної особи; протизаконне насильство, систематичне знущання чи тяжка образа з боку потерпілого; причинний зв`язок між діями потерпілого та діями винної особи.

За відсутності хоча б одного з цих елементів дії винної особи не можуть бути кваліфіковані за ст. 123 КК України.

Для застосування ст.123 КК необхідно, щоб сильне душевне хвилювання було викликане саме протизаконним насильством або тяжкою образою з боку потерпілого. Лише наявність вказаних приводів для виникнення стану сильного душевного хвилювання може свідчити про наявність у діях винуватої особи складу злочину, передбаченого ст.123 КК України. У протилежному випадку, коли сильне душевне хвилювання обумовлене іншими обставинами, склад злочину зазначеної статті відсутній.

Також обов`язковою умовою кваліфікації дій за ст.123 КК України є доведення такого стану сильного душевного хвилювання засобами процесуального доказування. При цьому встановлення фактичних даних, які б свідчили про наявність обставин, передбачених ст.123 КК, і які могли б викликати у винного стан сильного душевного хвилювання, є компетенцією суду. Натомість короткочасна інтенсивна емоція, що панує у свідомості людини і визначається як стан фізіологічного афекту, є суто психолого-психіатричним критерієм, який встановлюється на підставі відповідної експертизи.

За змістом п.15 ч.1 ст.7, частин 1, 3 ст. 22 КПК кримінальне провадження, здійснюється на основі змагальності, передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

Суд за приписами ч.2 ст.26 КПК у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом. Змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів, доведення перед судом переконливості й обґрунтованості власних тверджень і доводів щодо висунутого обвинувачення є однією із засад кримінального провадження згідно з п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК.

Виходячи із законодавчих норм, обвинувачений та його захисник наділені можливістю ефективно реалізувати свої права, в тому числі, за наявності обґрунтованих підстав, наполягати на проведенні експертизи і клопотати про забезпечення експертної установи відповідними матеріалами для проведення такої експертизи.

Дослідивши докази наявні у матеріалах кримінального провадження, суд звертає увагу, що під час судового розгляду не встановлено будь-яких відомостей про стан раптово виниклого сильного душевного хвилювання у винної особи, протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого, причинного зв`язоку між діями потерпілого та діями винної особи. Конфлікт, який виник між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,не може свідчити про те, що потерпілий своїми діями наніс обвинуваченому тяжку образу і його дії були направлені на умисне приниження гідності обвинуваченого ОСОБА_5 або були вчинені з метою зганьбити честь останнього.Сама по собі розпочата сварка не може бути визнано достатньою підставою для юридичного визначення настання стану сильного душевного хвилювання. До того ж, з показань ОСОБА_5 вбачається, що удари ним наносились у зв`язку з тим, що він був наляканий загрозами потерпілого, тобто навіть за версією обвинуваченого, причиною нанесення ударів потерпілому були погрози, та дії потерпілого жодним чином не свідчать про причинення образ та приниження гідностіобвинуваченого,які вчиненіз метоюзганьбити честьостаннього.Крім того, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №626 від 05.09.2023 (арк. кримінального провадження 237-239), обвинувачений у період інкримінованого йому діяння виявляв правильне орієнтування в навколишньому й особах, певну послідовність і цілеспрямованість дій, а також у його поведінці й висловлюваннях у той період часу були відсутні ознаки маячіння, галюцинацій, розладів свідомості або інших хворобливих порушень душевної діяльності. Зазначене у сукупності спростовує версію сторони захисту про можливість кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст.123 КК України.

Крім того, за обвинувальним актом ОСОБА_5 інкримінується сумісне вживання спиртних напоїв з ОСОБА_6 та як наслідок обставина, що обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Але суд з таким твердженням сторони обвинувачення погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні доказуванню підлягає, зокрема, форма вини, мотив, мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених ч.2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється зокрема, сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченого цим кодексом.Відповідно до ч. 2ст. 62 Конституції України, ч. 2ст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно ч.3ст.62 Конституції Українита ч. 4ст. 17 КПК Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд вважає недоведеною фактичну обставину сумісне вживання ОСОБА_5 з ОСОБА_6 спиртних напоїв та як результат вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які письмові докази, які б в підтверджували сумісне вживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спиртних напоїв, а також вказували б на те, що ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення ним злочину, зокрема не було проведено обстеження обвинуваченого на стан алкогольного сп`яніння, допитані на стадії судового розгляду особи також не повідомляли про ці обставини. При цьому суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_5 був затриманий 25.08.2023 тобто лише через два дні після вчинення кримінального правопорушення, тому є незрозумілим яким чином органом досудового розслідування було встановлено вчинення ОСОБА_5 злочину у стані алкогольного сп`яніння. Отже, на переконання суду, зазначені в обвинувальному акті обставини, що обвинувачений 23.08.2023 вживав спиртне з ОСОБА_6 спиртні напої та перебував у стані алкогольного сп`яніння, дослідженими судом доказами не доведено, є припущеннями, у зв`язку чим суд виключає посилання прокурора в обвинувальному акті про сумісне вживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спиртних напоїв та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, вчинивзакінчений замах на умисне вбивство, тобто закінчив замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, та його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, всі обставини справи.

Так обвинувачений ОСОБА_5 вчинив закінчений замах на особливо тяжкий злочин.

ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, згідно з характеристикою, наданою за місцем проживання, характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований. Суд не враховує посилання обвинуваченого на те, що він є батьком двох малолітніх дітей, оскільки на підтвердження цих обставин ОСОБА_5 не було надано документів, які б підтверджували такі доводи.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, є часткове визнання винуватості, а також те, що обвинувачений попросив вибачення у потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст.68 КК України, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції частини статті у виді позбавлення волі. Саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даним про особу обвинуваченого, встановленим судом обставинам, що пом`якшують покарання останньому. Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартоюдо набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 25.08.2023, зарахувавши у строк призначеного покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадження потерпілим не заявлявся.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29.08.2023накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 25.08.2023 в ході проведення обшуку житла особи приміщення квартири АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на речі, що належать останньому, а саме: майка чорного кольору поміщена до спец-пакету № KIV7108571; спортивні штани чорного кольору поміщені до спец-пакету №KIV7108572, а також на майно, яке було вилучено 25.08.2023 в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належать останньому, а саме: туфлі чорного кольору поміщені до спец-пакету №SUDSUD019937; змиви з обох долонь підозрюваного ОСОБА_5 , поміщені до окремих паперових конвертів; зрізи нігтьових пластин з обох рук підозрюваного ОСОБА_5 , поміщені до окремих паперових конвертів, шляхом заборони користування вказаним майном.Оскільки з винесенням вироку суду закінчується судовий розгляд кримінального провадження, одночасно з ухваленням судового рішення, суд вирішує питання про скасування арешту майна та вважає за необхідне накладений арешт на вищезазначене майно скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370, 373, 374, 376, 394 КПК України

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартоюдо набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 25.08.2023, зарахувавши у строк призначеного покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Речові докази, долучені до матеріалів кримінального провадження постановою від 24.08.2023, а саме: змиви речовини бурого кольору, розміщені на марлевих тампонах, які поміщені до паперового експертного пакету, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області знищити.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 31.08.2023, а саме: аудіозапис дзвінка на лінію «103», який був записаний на CD-R залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 25.08.2023, а саме: відеозапис з камери відеоспостереження, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 25.08.2023, а саме: майка чорного кольору поміщена до спец-пакету №KIV7108571, спортивні штани чорного кольору, поміщені до спец-пакету №KIV7108571, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області повернути ОСОБА_5 .

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 25.08.2023, а саме: DVD-R диск з відеозаписом обшуку залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ, долучений до матеріалів кримінального провадження постановою від 25.08.2023, а саме:DVD-R з відеозаписом затримання ОСОБА_5 залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази, долучені до матеріалів кримінального провадження постановою від 25.08.2023, а саме: туфлі чорного кольору поміщені до спец-пакету №SUDSUD019937 повернути ОСОБА_5 ; змиви з обох долонь підозрюваного ОСОБА_5 , поміщені до окремих паперових конвертів; зрізи нігтьових пластин з обох рук підозрюваного ОСОБА_5 поміщені до окремих паперових конвертів, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області знищити.

Речові докази, долучені до матеріалів кримінального провадження постановою від 11.10.2023, а саме: зразок крові ОСОБА_5 , поміщений до конверта, два аплікатори зі змивами на ватні тампони, поміщені до конверту НПУ, марлева серветка зі змивом з місця події та поміщені до конверту НПУ, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області знищити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29.08.2023на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 25.08.2023 в ході проведення обшуку житла особи приміщення квартири АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на речі, що належать останньому, а саме: майку чорного кольору поміщену до спец-пакету № KIV7108571; спортивні штани чорного кольору поміщені до спец-пакету №KIV7108572, а також на майно, яке було вилучено 25.08.2023 в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належать останньому, а саме: туфлі чорного кольору поміщені до спец-пакету №SUDSUD019937; змиви з обох долонь підозрюваного ОСОБА_5 , поміщені до окремих паперових конвертів; зрізи нігтьових пластин з обох рук підозрюваного ОСОБА_5 , поміщені до окремих паперових конвертів, шляхом заборони користування вказаним майном.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня оголошення вироку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1