Рішення № 119602120, 10.06.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4387/24

Провадження № 2/202/3336/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,-

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2024 року представник позивача звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг водопостачання та водовідведення, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач в порушення законодавства у сфері житлово-комунальних послуг ухилялась від оплати за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, в результаті чого, за нею, по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 08.03.2024 року, утворилась заборгованість в сумі 7708,25 гривень, з яких: 6925,42 гривень сума основного боргу; 85,84 гривень сума 3% річних; 696,99 гривень інфляційне збільшення.

Враховуючи наведене, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за надані послуги з урахуванням 3% річних ат інфляційних втрат, що складає 7708,25 гривень та витрати з оплати судового збору в розмірі 3028 гривень.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 01 квітня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні до справи не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідачі не скористались.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, натомість подала заяву в якій просила розглянути справу без її участі та зазначила, що проти заочного порядку вирішення справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем відповідно до державної програми забезпечення населення України надаються послуги з водопостачання і водовідведення в будинку АДРЕСА_2 , де зареєстрована відповідач, а тому між Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та відповідачем встановились фактичні відносини з приводу надання зазначених послуг.

Згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 526 від 20 квітня 1995 року про розподіл плати за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», на ім`я відповідального квартиронаймача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до частини 1статті 2 Закону України від 24.06.2004 №1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги»(даліЗакон №1875-ІV) предметом регулювання цьогоЗаконує відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з пунктом 2статті 5 Закону №1875-ІVкомунальні послугице послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За правилами, встановленими пунктом 5 частини 2статті 7 Закону №1875-ІV, споживачі зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1статті 9 Закону №1875-ІVвизначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За змістомстатті 22 Закону України від 10.01.2002 №2918-ІІІ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»споживачі питної води зобов`язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно достатті 526 Цивільного кодексу України(даліЦК) зобов`язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимогза звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред`являються.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року №6-2951цс15.

Відповідно до розрахунку позивача, сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення, згідно визначених у різні періоди відповідних тарифів, за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрована відповідач, складає 6925,42 гривень.

Враховуючи встановлені обставини фактичного споживання послуг позивача, за відсутності доказів на спростування таких обставин і недоведеність зворотного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог стосовно заборгованості за надані послуги та наявність підстав для захисту прав позивача і присудження до стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за спожиті послуги в розмірі 6925,42 грн.

Вирішуючи решту заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідност.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з юридичної природи правовідносин, що виникли між сторонами, на них поширюється дія ч. 2ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

На підставі викладеного, суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 696,99 гривень та трьох відсотків сумі 85,84 гривень.

Такі висновки суду узгоджуютьсяз правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 жовтня 2019 року по справі № 205/1460/15-ц, провадження № 61-13198св19.

За таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, підлягають задоволенню, а тому на користь позивача з відповідача підлягають стягненню заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення станом на 08.03.2024 року в розмірі 7708,25 гривень, з яких: 6925,42 гривень сума основного боргу; 85,84 гривень сума 3% річних; 696,99 гривень інфляційне збільшення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

За звернення до суду з даним позовом про розірвання шлюбу, позивачем понесені судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд покладає понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень на відповідача.

Керуючись ст. ст.3,4,11-13,81,141,209,203-265,268,280,282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства«Дніпроводоканал» Дніпровськоїміської радидо ОСОБА_1 простягнення заборгованостіпо оплатіпослуг водопостачаннята водовідведення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 03341305, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21а, заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення станом на 0.03.2024 року в розмірі 7708,25 гривень, з яких: 6925,42 гривень сума основного боргу; 85,84 гривень сума 3% річних; 696,99 гривень інфляційне збільшення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 03341305, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21а, понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський