Ухвала суду № 119601718, 10.06.2024, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/11078/21 Провадження № 1-кп/932/569/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання : ОСОБА_2

з участю

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 42021042030000081 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м.Маріуполя Донецької області, маючого вищу освіту,

що мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

02.11.2023 року з Верховного Суду до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська після скасування судових рішень, надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України.

02.11.2023 року винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому захисник адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення обвинувального акту внаслідок його не відповідності вимогам статті 291 КПК України. Так, з формулювання обвинувачення вбачається, що слідством кваліфіковані дії ОСОБА_5 за ч.ч.1,4 ст.358 КК України, тобто підроблення офіційного документу та його використання. Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо вчинення зазначених дій саме ОСОБА_5 , наявні в справі документи вказують на протилежні висновки. Натомість, «Результати дослідження» - не є офіційним документом. Медична довідка, яка складена на бланку в довільній формі, не є офіційним документом, оскільки не породжує жодних правових наслідків. Ця довідка, на яку посилається прокурор, не є офіційним документом з огляду на невідповідність вимогам ДСТУ 4163-2003, а саме відсутності у ній дати та реєстраційного індексу документа, його порядкового номеру, інформації про кореспондента, виконавця, тощо.

Також, згідно ч.3 ст.99 КПК України зазначено, що сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду оригінал документу. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документу його відображення, якому надається таке значення, як документу. В матеріалах кримінального провадження не має оригіналу «результату дослідження».

Також з тексту обвинувального акту неможливо встановити час, місце та спосіб реалізації нібито «злочинного умислу» ОСОБА_5 , що є обов`язковим, а тому висунуте обвинувачення є неконкретним.

Далі по тексту обвинувального акту міститься посилання, що ОСОБА_5 надав старшому оперуповноваженому 2-го відділу УСР в Дніпропетровській області ДСР НП в України ОСОБА_6 завідомо підроблену довідку на електрону скриньку. Сторона захисту вважає, що слідством не було встановлено та конкретизовано, кому належить поштова скринька, а також відсутній сам факт надання такої довідки. Оскільки вказану довідку роздрукував сам ОСОБА_6 , при цьому спонукаючи ОСОБА_5 до засвідчення її як згідно з оригіналом.

На думку сторони захисту, ОСОБА_5 не міг бути обізнаним про те, яка саме дата аналізу була проставлена на «оригіналі», так як минув значний час, до того ж під впливом хвилювання міг не помітити відмінностей.

Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ «результат дослідження» - є плодом отруйного дерева та джерело отримання даного доказу є неналежним й, відтак не може вважатися доказом на підтвердження вчинення протиправних дій ОСОБА_5 .

Крім того, звертає свою увагу те, що сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченого главою 15 КПК України.

Проте, із матеріалів справи встановлено, що дії на отримання «Результатів дослідження» вчинені без відповідної ухвали слідчого судді, тобто без застосування органом досудового розслідування обов`язкової та необхідної процедури передбаченої главою 15 КПК України.

З огляду на викладене, зміст обвинувального акту в частині формулювання обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, не містить належним чином сформованих та конкретизованих відомостей про злочин, а саме : часу, місця та інших важливих обставин його вчинення, тому даний обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України і підлягає поверненню прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника й також вказав на необхідність повернення обвинувального акту прокурору з підстав зазначених захисником.

Прокурор категорично заперечувала щодо повернення обвинувального акту.

Вислухавши учасниківкримінального провадження,суд приходитьдо наступноговисновку, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання, з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст.314, 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. При цьому, згідно з ч.4ст.110 КПК Україниобвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Тобто, виходячи з вимог статті 291 КПК України, обвинувальний акт повинен відповідати таким вимогам виключно як процесуальний документ.

При цьому, перевірка та оцінка обставин, зазначених в обвинувальному акті, оцінка фактичних обставин, доказів, здійснюється судом лише під час судового розгляду, а відтак доводи захисника та обвинуваченого про неналежне викладення обставин скоєного злочину, неналежність та недопустимість доказів, їх не відповідність, не є підставою для повернення обвинувального акту, а тому судом не приймаються.

Керуючись ст. ст. 291, 314-316, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 щодо повернення обвинувального акту прокурору.

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1