Рішення № 119601059, 04.06.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1680/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

судді Козирського Є.С.,

при секретар Лисенко О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Європейська агенція з повернення богів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просив суд, стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 1002240472 в розмірі 20 056,22 грн., та судові витрати.

Позов мотивовано тим, що 28 червня 2012 року ОСОБА_1 уклав із АТ «ОТП БАНК» Кредитний договір № 1002240472 .

28 червня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28/06/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1002240472 укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 28/06/23 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20056,22 грн., з яких: 12107,30 грн. загальна сума боргу по тілу; 7948,92 грн. загальна сума боргу по відсотках. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 1002240472, в сумі 20056,22 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову, просив суд слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що умовами надання споживчого кредиту № 1002240472 між ним, ОСОБА_1 та АТ «ОТП БАНК» визнано обов`язок позичальника здійснювати погашення кредиту у порядку та строки, які визначені у заяві. У разі непогашеної суми кредиту в строки зазначені в заяві, заборгованості в частині непогашеної суми кредиту вважається такою, що прострочена. Кінцевою датою виконання позичальником свої зобов`язань щодо повернення кредиту і визначеною в заяві до кредитного договору №1002240472 від 28.06.2012 року, було визначено 12 місяців, тобто до 28.06.2013 року, згідно п.п.1.1 Договору. Таким чином, вже починаючи з червня місяця 2013 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» фактично знав про своє порушене право, проте, не заявляв про це, і саме з цього основного зобов`язання так і до застосування відсотків за його користування та інших передбачених договором сум. Тобто починаючи з 2016 року по сьогоднішній день строк позовної давності, щодо кредитного договору №1002240472 від 28.06.2012 року та стягнення неустойки за вказаним договором сплив. А позивач звернувся до суду за захистом своїх прав лише у березні 2024 року. Тобто з вказаним позовом банк повинен був звернутися ще у червня 2013 року. Також зазначає, що кредитне зобов`язання по даному кредитному договору ним виконано в повному обсязі і у встановлені строки, однак за сплином великого проміжку часу (12 років), документи, які підтверджують виконання ним кредитного зобов`язання в нього не збереглися, тому для захисту своїх прав він змушений звернутися до суду із заявою про застовування позовної давності.

Згідно зіст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з`явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 281 ЦПК України.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими для виконання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Судом встановлено, що 28 червня 2012 року ОСОБА_1 уклав із АТ «ОТП БАНК» Кредитний договір № 1002240472 . Кінцевою датою виконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту і визначеною в заяві до кредитного договору №1002240472 від 28.06.2012 року, було визначено 12 місяців, тобто до 28.06.2013 року, згідно п.п.1.1 Договору.

28 червня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28/06/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1002240472 укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 28/06/23 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 20056,22 грн., з яких: 12107,30 грн. загальна сума боргу по тілу; 7948,92 грн. загальна сума боргу по відсотках. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 1002240472, в сумі 20 056,22 грн.

Відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав, кредит та процент за їх користування не сплатив у повному обсязі, порушивши вимоги кредитних договорів та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, утворилася вищевказана заборгованість.

Відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Кредитний договір № 1002240472 укладений 23 червня 2012 року на строк до 28 червня 2013 року.

Позов про стягнення заборгованості поданий до суду 20 березня 2024 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Стороною позивача до суду не подавалось будь-яких заяв щодо поважності причин пропуску строку позовної давності на такий тривалий термін.

За наведеного вище, суд вбачає підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1002240472 від 23 червня 2012 року, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову, відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.3-7, 10-13, 18, 11, 76-83, 95, 133, 141,174, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Європейська агенція з повернення богів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 10.06.2024

Суддя: Є. С. Козирський