Ухвала суду № 119600129, 10.04.2024, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.04.2024

Справа № 334/2814/24

Провадження № 2-з/334/26/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10квітня 2024року суддя Ленінськогорайонного судум.Запоріжжя ТурбінаТ.Ф.,розглянувши заявузаступника керівникаДніпровської окружноїпрокуратури містаЗапоріжжя Запорізькоїобласті вінтересах державив особі Запорізькоїміської ради про забезпечення позову у справі заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 11.03.2017 по 31.10.2023 у розмірі 203480,29 грн., а також на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя у судовий збір у розмірі 3052,20 грн.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову у вищевказаній справі, шляхом накладення арешту на нерухоме майно: адміністративну будівлю літ.А-2 інв.№ 41, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 904883523101, яке відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на праві власності належить ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно з ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9,розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 11.03.2017 по 31.10.2023 у розмірі 203480,29 грн., а також на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя у судовий збір у розмірі 3052,20 грн.

Разом з позовною заявою заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно: адміністративну будівлю літ.А-2 інв.№ 41, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 904883523101, яке відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на праві власності належить ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності за відповідачем зареєстровано право власності на наступне нерухоме майно, а саме:

- нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2564260923060, номер відомостей про речове право 46315405);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2324581400:02:004:0130, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2363288023245, номер відомостей про речове право 42043695);

- квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1615499823101, номер відомостей про речове право 27363442);

- адміністративна будівля літ.А-2 інв. №41, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 904883523101, номер відомостей про речове право 37624693);

- квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер майна 4111756);

- нерухоме майно літ.А, Б, В, Д, Е, Ж, розташоване за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер майна 8050746).

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду та вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття навпаки, ускладнить або навіть унеможливити таке виконання.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 зазначив, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з цим, дана заява не містить належного та достатнього обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову, заявником не зазначено обставини, які свідчать про існування реальної загрози зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю на момент виконання рішення суду об`єкту нерухомого майна - адміністративної будівлі літ.А-2 інв.№ 41, яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є саме підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими заявник пов`язує застосування певного виду забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, що в свою чергу забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом не виявлено достатніх підстав, які б дали суду можливість встановити наявність підтверджених ризиків щодо вчинення дій з боку відповідача, які призведуть до ускладнення виконання рішення суду або унеможливлять ефективний захист порушеного права. Заявником не обґрунтована необхідність накладення арешту на майно відповідача, як забезпечення виконання можливого рішення суду саме на адміністративну будівлю літ.А-2 інв.№ 41, оскільки згідно до інформації з Державного реєстру речових прав у власності відповідача є і інше майно.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи вищенаведене, заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування необхідності забезпечення позову, а саме існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі не накладення заходів забезпечення позову, що позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та забороною у вчинення певних дій може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд вважає, що лише посилання в заяві на потенційну можливість здійснення відчуження без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи вищенаведене, оскільки заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування необхідності забезпечення позову, суд доходить висновку, що в задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст.149-154,157,353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити узадоволенні заявизаступника керівникаДніпровської окружноїпрокуратури містаЗапоріжжя Запорізькоїобласті вінтересах державив особі Запорізькоїміської ради про забезпечення позову у справі заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Турбіна Т. Ф.