Ухвала суду № 119600038, 07.06.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/20448/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої-судді - Шумило Н.Б.

з участю секретаря - Кравчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород заяву представника позивача - адвоката Суязової Галини Василівни про відвід судді Шумило Н.Б. у справі №308/20448/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності на балкон,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває вказана цивільна справа.

До суду 05.06.2024 від представника позивача - адвоката Суязової Г.В. поступила заява про відвід судді, у якій зазначила, що суддя Шумило Н.Б. не може брати участь при розгляді справи №308/20448/23, оскільки під час розгляду даної справи з моменту відкриття провадження головуючою суддею неодноразово вчинялись дії, які викликали сумніви щодо її неупередженості. Проте, стороною відповідачем припускалось, що можливо такі дії судом вчиняються для дотримання вимог повного та всебічного з?ясування обставин даної справи, проте у судовому засіданні, яке відбулось 04 червня 2024 року головуючим суддею Шумило Н.Б. було допущено вислови, які свідчать про передчасне прийняття рішення за заявленим клопотанням без його належного розгляду і вирішення в нарадчій кімнаті, що свідчить про упереджене ставлення судді вже сформовану думку по справі.

Так, до вирішення клопотання про залучення третіх осіб у справу та прийняття відповідного рішення в нарадчій кімнаті, суддя поставила на обговорення та вирішення клопотання, заявленого ще не залученою третьою особою. Суддею не було озвучено думку відповідача, висловлену письмово. Поставивши на обговорення вирішення клопотання ще не залученою особою, яка не набула статусу учасника справи, суддя вже вирішила і показала своїми діями, що таку особу залучить. Також суд відмовився досліджувати доказ фото світлину, яка була додана відповідачем до клопотання, оскільки на самому аркуші фото світлини не було вказано опис. Також суддя почала досліджувати інші питання, які є предметом розгляду іншої справи і підлягають доведенню в іншій справі, а не в цій, яка розглядається. Такі дії судді Шумило Н.Б. у судовому засіданні 04 червня 2024 року остаточно сформували у позивача обґрунтовані сумніви у неупередженості та незалежності судді. Додатково зазначено, що розгляд справи по суті був призначений на 12.02.2024 року. У судовому засіданні сторонами були надані всі пояснення, жодних інших питань у суду до сторін не було, судове засідання було закінчене словами судді Шумило Н.Б.: «Враховуючи що вже робочий день завершився і там є ще люди, які чекали на зал оголошується перерва і в наступному судовому засіданні вже будуть досліджуватись докази». Однак потім, з невідомих обставин, суддя Шумило Н.Б. приймає ухвалу, якою визнає обов?язкову явку позивача. Коли позивач з?явився у судове засідання суддя зазначила, що обов?язкова явка визнавалась, щоб позивач надав особисті пояснення. Хоча кодексом не передбачено такої підстави «як дача особистих пояснень» для визнання обов?язкової особистої явки позивача. І в судовому засіданні, яке відбулось 30.04.2024 року суддя Шумило Н.Б. вказала, що залишить позов без розгляду якщо позивач не з?явиться в судове засідання, хоча була заява про розгляд справи у відсутності позивача. Крім того, суддя Шумило Н.Б. після отримання позовної заяви 2 місяці не відкривала провадження у справі, не дивлячись на те, що відповідач зареєстрований в Електронному суді і отримав всі документи. Також суддя Шумило Н.Б. перед початком судового засідання 04.06.2024 року виходила із залу і повернувшись повідомила, що ходила радитись що робити в таких ситуаціях. Можливо мова йшла про проведення судового засідання у відсутності відповідача, а можливо головуюча суддя Шумило Н.Б. радилась щодо інших клопотань чи взагалі розгляду справи. Після судді в зал одразу зайшов адвокат особи, яка подала заяву про вступ у справу, саме тому, у позивача є обгрунтовані сумніви у неупередженості, незалежності та об`єктивності судді у розгляді .

У відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, а тому в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши вказану заяву про відвід, перевіривши її доводи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (ст.129 Конституції України, ч.1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Порядок вирішення заявленого відводу судді визначений статтею 40 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи №308/20448/23 в судовому засіданні 04.06.2024 за клопотанням представника позивача було оголошено перерву для надання можливості підготувати та подати заяву про відвід судді. Наступне судове засідання у справі, враховуючи перебування судді у щорічній відпустці призначено на 09.40 год. 16.07.2024.

04.06.2024 подано через систему «Електронний суд» та 05.06.2024 зареєстровано заяву представника позивача про відвід судді Шумило Н.Б., питання про відвід вирішує суд, який розглядає справу.

Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.

Згідно частини першої ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У заяві про відвід представник позивача посилається на те, що існують передбачені п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України підстави для відводу головуючого судді.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Обставини, на які посилається представник позивача, як на підстави відводу судді Шумило Н.Б. щодо дій головуючого судді під час розгляду клопотань в судовому засіданні 04.06.2024, то такі на переконання суду є надуманими. Інші обставини, на які посилається представник позивача є лише власними припущеннями і суб`єктивною думкою представника позивача, фактично вказують на незгоду з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи, та не можуть бути підставою для відводу судді.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді при розгляді справи.

Суд зазначає, що непогодження з процесуальними діями судді в інших справах не є підставою для його відводу, передбаченою п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України. Сторона вправі не погоджуватись із процесуальними діями судді та прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду справи.

При цьому, згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Те, що представник позивача внаслідок суб`єктивних міркувань не погоджується з процесуальними діями та рішеннями судді не свідчить про його упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою його усунення від розгляду справи

Відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Враховуючи наведені вище норми процесуального закону те, що заява представника позивача - адвоката Суязової Г.В. про відвід судді надійшла до суду більше як за три робочі дні до наступного засідання, суд вважає її необґрунтованою, відтак у відповідності до ч.3 ст. 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 201 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Суязової Галини Василівни про відвід судді Шумило Н.Б. у справі №308/20448/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної часткової власності на балкон, - визнати необґрунтованою.

Матеріали справи №308/20448/23 передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді Шумило Н.Б.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.Б. Шумило