Рішення № 11959509, 29.10.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №2-3036/2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань Давидової В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 21 серпня 2010 року з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що вже більше року вона з відповідачем проживає окремо, він залишив сімю. Син живе з позивачем і знаходиться на її утриманні. Відповідач не працює, матеріальної допомоги позивачу на утримання дитини не надає. Дитиною не цікавиться, вихованням не займається. Ухиляється від виконання своїх обовязків. Позивач не працює, доглядає за дитиною.

На підставі вищевикладеного позивач звернулася до суду та прохає стягнутим з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. На підставі ч.1 п.1 ст.367 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць. Зобовязати відповідача надати суду довідку про присвоєння йому ідентифікаційного номеру, бо позивач не має змоги надати таку довідку.

У судовому засіданні позивач прохала суд задовольнити її позов в повному обсязі.

Відповідач жодного разу в судові засідання не зявився, про причини своєї неявки суду не повідомив, був попереджений належним чином про день, час та місце слухання справи, про що свідчить розписка в отриманні судової повістки наявна в матеріалах справи, про повідомлення відповідача. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подано, не подано ним і заперечень на позовну заяву.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 дійсно є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.№03).

Також, згідно довідки КП «Дирекція єдиного замовника» (а.с.№04), вбачається, що ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_1, і має такий склад сімї : ОСОБА_3, син ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, мати ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини, в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України та ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач працює. Суд враховує, що не працює, має задовільний стан здров»я; та те, що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами, суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У своїй позовній заяві позивачем заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 81, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 224-226, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 200 Сімейного кодексу України, п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Первомайський Харківської області, зареєстрованого за адресою:АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 - аліменти на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для відповідної вікової категорії щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду, а саме 21 серпня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття .

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 51 гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп. ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Т.О.Каращук